- •А. Н. Головін контроль виробництва і якості продуктів з гідробіонтів
- •§ 1. Види, форми і системи контролю
- •§ 2. Структура контрольних органів
- •§ 3. Технологічна документація
- •§ 4. Схема контролю виробництва продукції і порядок її розробки
- •2. Структура схеми контролю виробництва [вказується точна назва продукту згідно нормативної документації(нд)]
- •§ 5. Характеристика сировини
- •§ 6. Паразитичні організми риб
- •§ 7. Хвороби риб і інших гідробіонтів
- •§ 8. Поживна і харчова цінність гідробіонтів
- •§ 9. Поняття "якість" продукції
- •§ 10. Оптимальний рівень якості
- •§11. Класифікація показників якості продукції
- •§ 12. Рівень якості продукції і його застосування
- •§ 13. Базовий зразок продукції
- •§ 14. Оцінка рівня якості продукції
- •§ 15. Визначення параметрів вагомості показників якості продукції
- •§ 16. Методи визначення хімічного складу і показників якості сировини і продукції
- •§ 17. Вибір методу аналізу
- •§ 18. Види дефектів і браку продукції
- •§ 19. Прийом продукції і відбір проб
- •§ 20. Основний мікробіологічний контроль
- •§ 21. Додатковий мікробіологічний контроль
- •§ 22. Епідеміологічний контроль
- •§ 23. Основні поняття управління якістю продукції
- •§ 24. Організаційно-методична основа системи управління якістю продукції
- •§ 25. Системи управління якістю продукції і основні принципи їх побудови
- •§ 26. Правила роботи з хімічними реактивами
- •§ 27. Правила роботи Із скляним хімічним посудом, лабораторним технологічним устаткуванням і приладами
- •§ 28. Перша допомога при нещасних випадках
§ 26. Правила роботи з хімічними реактивами
Усі приміщення лабораторії мають бути обладнані приточно-витяжною вентиляцією, яка повинна включатися за 30 хв до початку роботи і вимикатися після її закінчення.
У лабораторії мають бути протигази для усіх працівніків (необхідних розмірів), аптечка з необхідними засобами захисту, вогнегасники, протипожежна ковдра, ящики з сухим піском.
Більшість хімічних реактивів і речовини, які використовуються в аналізах при визначенні складу, якості і показників безпеки сировини і продукції, є отруйними, а деякі з них - вогненебезпечними і вибуховими. Тому співробітники повинні знати властивості речовин, яку використовують в аналізах, і можливість утворення ними з іншими речовинами вибухо-небезпечних сумішів.
До самостійної роботи можуть бути допущені співробітники, які пройшли інструктаж і навчання безпечним методам роботи.
Необхідно суворо виконувати правила з техніки безпеки.
Не можна допускати попадання отруйних речовин в очі, на шкіру рук і обличчя. Працювати необхідно в халаті.
При розбавленні кислот (особливо сірчаною, азотною, соляною) слід підливати кислоту до води, а не навпаки. При додаванніі води до кислоти відбувається скипання води і розігрівання маси (води і кислоти).
Категорично забороняється пробувати речовини на смак.
Нюхати речовини, у разі крайньої необхідності, слід обережно, не нахиляючись над посудиною і не вдихаючи повними грудьми, а направляючи на себе пари, або газ рухом руки.
Щоб уникнути попадання бризок в очі не можна нахилятися над посудиною, в якій що-небудь кипить, або в яку наливають яку-небудь рідину, особливо отруйну. При проведенні схожих робіт необхідно надівати запобіжні окуляри з товстого скла. Переганяти розчинники, переливати концентровані кислоти, розчини лугів і виконувати інші подібні роботи слід у витяжній шафі, закривши дверці так, щоб особа була захищена від попадання на нього бризок, або осколків у разі вибуху.
При виконанні деяких операцій використовують бром - дуже отруйну речовину, що діє на слизові оболонки і викликає опіки, що важко гояться. Роботи з бромом і іншими речовинами, пари яких отруйні і мають неприємний запах (хлор, діоксид сірки, або сірчистий ангідрид, оксиди азоту та ін.), необхідно проводити у витяжній шафі.
При переливанні брому необхідно надівати захисні окуляри, фартух, гумові чоботи і рукавички.
Слід ретельно берегти очі від пари брому.
Необхідно суворо дотримуватися правил безпеки при роботі з їдкими речовинами.
Їдкі (агресивні, такі, що викликають хімічні опіки) речовини (соляна, сірчана і азотна кислоти, а також концентровані розчини лугів, розчини аміаку), потрапляючи на шкіру, викликають опіки, що нагадують термічні.
Луги навіть в сухому вигляді, потрапляючи на шкіру, можуть викликати опіки. Особлива небезпека полягає в можливості поразки очей лугами. Тому при будь-яких роботах з їдкими (агресивними) речовинами необхідно користуватися запобіжними окулярами (з шкіряною, або гумовою оправою), а в окремих випадках і гумовими чобітьми.
При приготуванні хромової суміші і митті посуду необхідно остерігатися попадання суміші на шкіру, одяг і взуття. Хромова суміш викликає сильні опіки, а також може бути причиною важкого хронічного захворювання з омертвінням тканин.
Категорично забороняється набирати рідини, які можуть викликати опіки, або отруєння, ротом через піпетку.
При змішуванні двох рідин необхідно підливати рідину більшої щільності до рідини меншої щільності, постійно перемішуючи.
Якщо в результаті змішування двох рідин, або розчинення, якої-небудь речовини може статися виділення тепла, то операцію слід проводити в тонкостінному термостійкому хімічному посуді із скла, або фарфорового посуду.
Перед зливом в каналізацію концентрованих і отруйних рідин їх необхідно нейтралізувати.
Горючі органічні речовини (розчинники), включаючи і що не змішуються з водою, необхідно зливати в пляшки і зберігати до їх здачі в спеціальних складах.
Низькокиплячі речовини (діетиловий ефір, петролійний ефір та ін.) необхідно зберігати в холодному темному приміщенні.
Загальний запас тих, що одночасно зберігаються в кожному робочому приміщенні лабораторії вогненебезпечних рідин не повинен перебільшувати добової потреби.
