Передмова

Рибництво одна з рентабельних галузьей сільського господарства, що дозволяє забезпечити населення рибою в самому коштовному по харчових якостях живому й охолодженому вигляді. Однак, усе це можливо лише при повному епізоотологічному обстеженні водойм, проведенні ветеринарно-санітарних заходів щодо поліпшення їхнього стану, вивченні причин захворюваності і загибелі риби і розробці лікувально-профілактичних заходів щодо ліквідації хвороб.

Даний лабораторний практикум створено з метою допомогти студентам у самостійній роботі з вивчення муляжів і мікропрепаратів, малюнків, схем по загальній і прикладній іхтіопатології при підготовці до лабораторно-практичних занять, колоквіумів та складання іспиту.

З ціллю однакових вимог до вивчення хвороб риб пропонується наступна схема опису хвороби:

1. Визначення хвороби

2. Етіологія

3. Епізоотологічні дані

4. Патогенез

5. Клінічні ознаки та перебіг хвороби

6. Патологоанатомічні зміни

7. Діагностика

8. Диференціальна діагностика

9. Лікування

10. Профілактика і міри боротьби.

Частина 1. ЗАГАЛЬНА ІХТІОПАТОЛОГІЯ

Тема 1. Загальні санітарно-профілактичні заходи в рибництві. Іхтіопатологічна лабораторія.

1.1. Загальні санітарно-профілактичні заходи в рибничих господарствах

У комплексі заходів щодо боротьби з хворобами основне місце займає профілактика. Особливо це важливо в рибництві, де специфічні особливості не тільки сприяють швидкому поширенню захворювань, але й утрудняють застосування терапевтичних мір.

Будучи невід'ємною частиною технологічного процесу, профілактичні заходи включають не тільки ветеринарно-санітарні, але і рибоводно-меліоративні заходи (Див. додаток 1).

При багатьох інфекційних (аеромоноз коропів, фурункульоз лососевих, ВПП і ін.) і деяких паразитарних (кавіоз, ботріоцефальоз, філометроідоз) захворюваннях лікування і профілактику проводять шляхом згодовування комбікормів, до складу яких входять лікарські речовини: антибіотики (кормогризин, біовіт, фуразолідон та ін.) і антгельмінтики (фенасал, камала, осарсол, нілверм). При цьому дозування розраховується в кілограмах на тону або в грамах на кілограм корму. Поїдання корму контролюється щодня.

Групі ремонту і плідникам препарати вводять перорально за допомогою кишкового зонда, а також шляхом внутрішньочеревних чи внутрім'язових ін'єкцій з розрахунку міліграм на кілограм живої ваги.

При ектопаразитарних захворюваннях застосовують різного роду ванни (сольові, аміачні, з розчинів органічних барвників).Обробку проводять у спеціальних лотках, емностях чи в живорибній тарі. При цьому готують маточний розчин і заливають у ємність з водою відомого об`єму. Концентрація розраховується на 1 літр чи води на 1 м3. Для кожного препарату строго регламентується час експозиції.

Специфічні засоби профілактики. (вакцини) застосовують шляхом ін'єкцій (для ремонту і плідників) і гіперосмотчних ванн із сольовим розчином, куди вносять антиген, а потім вміщуюють рибу.

Дезінфекція і дезінвазія. проводиться розчинами (вапняне молоко, розчин кальцію гіпохлориду, НВ-1) чи сухими речовинами (хлорне і негашене вапно, кальцію гіпохлорид). Обробка інвентарю і знарядь лову проводиться в спеціальних емностях з дезрозчином. Ложе стаів і гідротехнічні споруди обробляються після осушення ставків за допомогою засобів механізації (ДУК, ЛСД, навозорозкидуквачі і т.д.), з розрахунку тона на гектар. центнер на гектар, у залежності від виду дезинфікуючих засобів.