- •Лабораторний практикум з іхтіопатології
- •Тема 1. Основи санітарно-профілактичних заходів у рибничих господарствах. Обладнання іхтіопатологічної лабораторії………………………………..6
- •Тема 2. Методи іхтіопатологічних досліджень……………………………….7
- •Передмова
- •Тема 1. Загальні санітарно-профілактичні заходи в рибництві. Іхтіопатологічна лабораторія.
- •1.1. Загальні санітарно-профілактичні заходи в рибничих господарствах
- •8. Постановка біопроби
- •2.1. Правила взяття патматеріалу і пересилання хворої риби
- •1.2. Акт епзоотологічного обстеження рибничого господарства
- •1.3. Іхтіопатологічна лабораторія іпл
- •Тема 2 методи іхтіопатологічних досліджень
- •2.2. Клінічне дослідження
- •2.3. Гематологічне дослідження
- •_Взяття крові в риб
- •2.4. Патологоанатомічні дослідження
- •Бактеріологічне дослідження
- •2.6. Вірусологічне дослідження
- •2.7. Мікологічне дослідження
- •Паразитологічне дослідження
- •2.9. Постановка біопроби
- •Частина II. Прикладна іхтіопатологія хвороби інфекційної етиології
- •Тема 3 вірусні хвороби
- •Тема 4. Бактеріози
- •Тема 5. Мікози
- •Тема 6. Протозоози
- •Тема 7. Моногеноїдози. Трематодози.
- •Тема 8. Цестодози, нематодози
- •Тема 9. Бделльози, крустацеози
- •Тема 10. Зооантропонози
- •Тема 11. Незаразні хвороби
- •Додатки
- •Ветеринарно-санітарні, профілактичні й оздоровчі заходи в рибничих господарствах
- •Спеціальні заходи в незадовільних по заразних хворобах риб господарствах
2.7. Мікологічне дослідження
Для мікологічного дослідження беруть проби від щойно загиблих чи живих риб. У замороженому виді їх можна зберігати до 3-х діб, а в консерванті до 2-х діб.
Підтвердження чи виключення мікозної природи хвороби здійснюється за допомогою наступних методів:
- мікроскопічне дослідження - найбільш важливий метод виявлення і дослідження грибів, що дозволяє установити наявність гриба, його локалізацію, а іноді і вид;
- гістологічне дослідження - метод дослідження ураженої тканини при мікозах, є основним методом діагностики, тому що багато грибів неможливо культивувати на штучних живильних середовищах;
- постановка біопроби.
Культивування грибів дозволяє вивчити морфологію колоній, типові форми спороношення, зберегти культури й одержати заразний агент для біопроби.
Паразитологічне дослідження
Це послідовний розтин органів і тканин з метою виявлення паразита. Для дослідження береться не менш 15 живих або щойно заснулих риб кожного виду і віку і не менш 25-ти екземплярів личинок риб.
Для виявлення паразитів використовують компресійний спосіб, коли тканину або орган поміщають між скельцями, здавлюють до прозорості, а потім досліджують під мікроскопом. Для визначення інтенсивності інвазії гельмінтів і ракоподібних враховують в абсолютних величинах, а найпростіших - у 25-ти полях зору мікроскопа (7х10, 7х40 в залежності від величини паразита).
Порядок проведення роботи наступний:
1. Огляд риби (крустацеози, бделльози, постдиплостомоз, філометроїдоз). Зіскоб скальпелем слизу з поверхні тіла і дослідження її під мікроскопом у краплі води чи ізотонічного розчину натрію хлориду під покривним склом (найпростіші).
2. Беруть кров з серця чи хвостової артерії і готують мазок. Відразу, після узяття крові, розтинають порожнину серця, випускають кров на скло і під мікроскопом досліджують на наявність сангвінікол. Виготовлений мазок фіксують 5 хвилин у метиловому спирті й офарблюють по Романовському.
3. Оглядають плавці (найпростіші, моногенеї, рачки) під мікроскопом.
4. Досліджують зябра. Видаляють зяброві кришки, із двох сторін відтинають зяброві дуги. Спочатку досліджують зяброві дуги на наявність великих паразитів, потім роблять зіскоб і переглядають його при малому і великому збільшенні. Скальпелем відокремлюють зяброві пелюстки від дуг і компресійним способом переглядають під мікроскопом (найпростіші, моногенеї, личинки трематод, цисти міксоспоридій).
5. Проводять дослідження очей. Відокремлюють очне яблуко, витягають кришталик, досліджують під мікроскопом компресійним способом (диплостомоз, міксоспоридії).
6. Розтинають порожнина тіла, оглядають і витягають внутрішні органи: кишечник і, зв'язані з ним, органи (печінку, жовчний міхур, селезінку), кишечник відтинають у ротової порожнини й анальному отворі; гонади, плавальний міхур, нирки, сечовий міхур. Відпрепаровані органи поміщають у бактеріологічні чашки, стежачи за тим, щоб вони не стикалися один з одним і були постійно вологими.
Оглядають черевну порожнину (личинки цестод, нематод, трематод). Потім досліджують жовчний і сечовий міхури, їх розрізають і вивчають уміст під мікроскопом (амебоїди, міксоспоридії, трематоди, інфузорії). Досліджують печінку, селезінку, гонади, нирки, жирову тканину. Невеликий шматочок від кожного органа досліджують під мікроскопом на наявність спор міксоспоридій. Потім компресійним способом під МБС (трематоди, цестоди, нематоди).
Кишечник розділяють на невеликі частини і кожну розрізають уздовж, роблячи огляд вмісту (мікро- і макроогляд). Потім під мікроскопом досліджують зіскоб зі слизової оболонки кишечнику досліджують під мікроскопом і компресорно вивчають кишечник (найпростіші, трематоди, цестоди, нематоди).
Плавальний міхур оглядають зовні, а потім роблять зіскоб і компресорно досліджують під мікроскопом.
Мускулатуру звільняють від шкіри, роблять через 0,5 мм поперечні розрізи, візуально оглядають, розсовуючи їхній препарувальною голкою. Компресорно досліджують 1 см мускулатури, (цестоди, нематоди, трематоди).
