157. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Стаття 466. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

2. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

3. Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.

4. Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

158. Наслідки перегляду справ за нововиявленими обставинами.

Стаття 467. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1. Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

2. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.

159. Поняття кримінально-процесуальної форми.

Кримінально-процесуальна форма - це передбачений кримінально-процесуальним законом порядок усієї кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду, а також громадян, залучених до сфери цієї діяльності, як і порядок вчинення її оформлення окремих процесуальних дій, прийняття, оформлення та звернення до виконання процесуальних рішень.

Виділяючи і регулюючи стадії кримінального процесу, процесуальні дії, що провадяться в кожній з них, рішення, що приймаються і виконуються, кримінально-процесуальний закон установлює тим самим форму всієї процесуальної діяльності. Водночас він регулює порядок провадження процесуальних дій, наприклад, порядок виклику і допиту свідка, оформлення результатів допиту, порядок притягнення особи як обвинуваченого, визнання особи потерпілою, оскарження й опротестувати вироку, порушення і вирішення клопотань та ін.

Процесуальна форма визначається лише процедурними нормами кримінально-процесуального права. Оскільки вона передбачена законом, її порушення завжди означає порушення закону і може спричинити скасування або зміну прийнятого рішення.

Верховний Суд України в своїх постановах постійно звертає увагу судів па необхідність суворого додержання процесуальної форми, виступає проти процесуального спрощенства.

На значення дотримання процесуальної форми у процесі розслідування злочинів неодноразово наголошувалося науковцями. Так, О. Р. Михайленко підкреслює вагому роль процесуальної форми у кримінальному судочинстві, особливо при складанні протоколів слідчих дій з метою отримання належної доказової інформації. Л. М. Лобойко на підставі проведеного дослідження декількох підходів до розуміння процесуальної форми робить висновок проте, що поняття «процесуальна форма», у широкому розумінні, утворює «форму кримінального процесу» і поєднує теоретичні, правові і практичні складові.

Додержання процесуальної форми забезпечує виконання всіх завдань кримінального судочинства загалом, а також спеціальних завдань кожної стадії та інститутів кримінального процесу. Кримінально-процесуальним законом установлено єдиний порядок провадження в кримінальних справах. Водночас закон допускає і диференціацію процесуальної форми в окремих категоріях справ. .Зокрема, у справах про образи, легкі тілесні ушкодження та деякі інші злочини, як правило, досудове розслідування не провадиться. У справах про злочини неповнолітніх закон передбачає додаткові процесуальні гарантії забезпечення цим особам права па захист у вигляді обов´язкової участі захисника з моменту визнання особи підозрюваною чи пред´явлення їй обвинувачення. Така диференціація, відступ від звичайної, єдиної процесуальної форми зумовлені характером злочину або особливостями обвинуваченого тощо.

Отже, кримінально-процесуальна форма:

• забезпечує умови послідовного дотримання демократичних засад кримінального провадження;

• створює стабільний, стійкий, юридично визначений режим провадження у кримінальних справах і покликана забезпечити законність у діяльності суду, органів дізнання і досудового слідства, а також прокурорського нагляду у кримінальних справах;

• містить умови, що покликані забезпечити активність органів прокуратури, досудового слідства і суду в боротьбі зі злочинністю (своєчасність порушення ними кримінальних справ за наявності приводів і підстав до цього, вжиття всіх передбачених законом заходів до викриття їх у суді);

• містить гарантії прав і законних інтересів громадян - обвинуваченого, потерпілого та інших суб´єктів, яких притягають до справи або інтереси яких зачіпаються в процесі провадження;

• створює умови, що забезпечують повноту, всебічність й об´єктивність досліджування обставин справи як кожної з них окремо, так і в сукупності, встановлення істини, правильне і справедливе застосування закону;

• передбачає засоби, що забезпечують можливість виявлення в процесі провадження по справі причин і умов вчинення злочину, і прийняття процесуальних заходів запобігання злочинам у майбутньому;

• має важливе значення для авторитету суду переконливості його вироку, здійснення виховного і загальнопопереджуючого ефекту кримінального судочинства.