16. Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження.

Засади кримінально-процесуального права - це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ.

Ознаки засад кримінально-процесуального права:

1. вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати принципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;

2. норми-принципи є не вивідними, а навпаки - із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають «під нормами- принципами»);

3. вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями;

4. на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини);

5. вони характеризують кримінальний процес у цілому - ззовні;

6. норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії - судовому розгляді кримінальної справи;

7. порушення одного принципу, як правило, призводить до порушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;

8. недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.

Кожна ознака і всі вони в цілому підкреслюють загальність положень, що є засадами кримінально-процесуального права. Однак у літературі триває полеміка вчених щодо наявності або відсутності специфічних загальних правових положень (засад), притаманних для окремих стадій.

Значення засад кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони є:

1. гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному процесі;

2. гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень у кримінальній справі;

3. вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінально- процесуальних норм;

4. засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв’язанні питань, щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально- процесуального права за аналогією;

5. підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі.

У КПК України 1960 року немає глави “Принципи кримінального судочинства”, яка б чітко визначила поняття та закріпила статус кримінально- процесуальних принципів, їх кількість. У новому КПК України міститься глава 2 “Засади кримінального провадження”, де в ст. 7 перераховуються усі принципи кримінального процесу.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1. верховенство права;

2. законність;

3. рівність перед законом і судом;

4. повага до людської гідності;

5. забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6. недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7. таємниця спілкування;

8. невтручання у приватне життя;

9. недоторканність права власності;

10. презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11. свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;

12. заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13. забезпечення права на захист;

14. доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;

15. змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості ;

16. безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17. забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18. публічність;

19. диспозитивність;

20. гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21. розумність строків;

22. мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Але не дивлячись на це, в ст.7 передбачено, що засади кримінального провадження, передбачені главою 2, не є вичерпними.

Іноді до засад кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. На нашу думку, їх не можна вважати засадами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права.

Усі засади кримінального процесу тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. В свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. В процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:

• конституційні — в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);

• спеціальні (інші) - в інших законах, передусім, у КПК. Поділ засад процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення.

Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально- процесуальної діяльності розрізняють засади:

• обвинувачення (переслідування); -захисту; -правосудця (вирішення справи).

Залежно від поширеності на галузі права засади поділяють на:

• загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально- процесуальному праві;

• міжгалузеві — діють у кількох галузях права (наприклад, засада змагальності) і також по-особливому - в кримінально-процесуальному праві;

• галузеві - діють лише в межах кримінального процесу (наприклад, засада розумності строків).

Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяють на:

• суто організаційні (наприклад, призначення слідчих і прокурорів, централізація та єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначення суддів тощо)

• організаційно-функціональні (наприклад, засада одноособовості і колегіальності, нагляду вищестоящих суддів за судовою діяльністю нижчестоящих)

• функціональні, суто кримінально-процесуальні (наприклад, засада презумпції невинуватості, змагальності тощо).

Засади кримінального процесу, як зазначав М. С. Строгович, це кримінально- процесуальні норми загального та визначального характеру, вони конкретизуються та деталізуються в нормах права, що стосуються тільки кримінального процесу.

Тільки реалізація всіх засад у їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосування кожної засади має бути так урегульовано в законі, щоб жодна засада не заперечувала інший. Необхідно забезпечити розумний компроміс між окремими засадами, і цим шляхом завжди йшов і йтиме законодавець. Все це зумовлює необхідність передбачити в законі розумні винятки майже з кожної засади кримінального процесу .