9. Організація як об’єкт управління: поняття, класифікація, основні характеристики

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи системи цілей. Щоб бути справді організацією, ця група повинна відповідати таким вимогам: • наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною цієї групи;• наявність принаймні однієї мети, що сприймають як загальну всі члени групи; • наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти вирішальної для всіх мети.

Структуру організації складають логічні взаємини рівнів управління і функціональних областей, побудовані в такій формі, що дозволяє найбільш ефективно досягти цілей підприємства.

Існує також неформальна структура, яка на відміну від формальної виникає спонтанно, в результаті об’єднання працівників за певними позаслужбовими уподобаннями (спорт, художня самодіяльність тощо). Неформальні об’єднання можуть утворюватися на основі виробничих стосунків, дружніх відносин, професійного вміння, за релігійними віруваннями та іншими суспільними інтересами. Такі неформальні об’єднання створюються у всіх сферах, вони доповнюють і розвивають офіційну структуру.

Класифікація організацій за різними ознаками

№ пор.	Класифікаційні ознаки	Види організацій
1	Мета й характер діяльності	Комерційні Некомерційні
2	Форма власності майна	Приватні, колективні, державні
3	Правовий статус і форма господарювання	Одноосібні Кооперативні Господарські товариства
4	Галузево-функціональний вид діяльності	Промислові Сільськогосподарські Будівельні Торговельні Банківські та ін.
5	Розмір за чисельністю працівників	Малі, середні, великі

Усі складні організації, незалежно від специфіки їхньої діяльності, мають спільні характеристики. Розглянемо найголовніші з них: 1) Наявність ресурсів, необхідних для досягнення цілей організації. 2) Залежність від зовнішнього середовища. Організація є відкритою системою, що перебуває під впливом різних зовнішніх чинників (економічних, політичних, соціокультурних, науково-технологічних тощо). Значний вплив на її діяльність мають споживачі, постачальники та конкуренти, органи державної влади, засоби масової інформації). 3) Наявність розподілу праці. Горизонтальний (поділ праці за окремими складовими, що забезпечує в цілому виготовлення певної продукції чи виконання певної роботи). Цей розподіл праці зумовлює утворення в організації підрозділів, що спеціалізуються на різних видах діяльності. Вертикальний (розподіл праці, який відділяє безпосереднє виконання роботи від роботи з координування діяльності виконавців). 4) Необхідність управління. Для того, щоб організація могла досягти поставлених цілей, необхідно скоординувати роботу залучених до процесу реалізації цілей працівників. Тому управління є надзвичайно важливим видом діяльності для будь-якої організації.