- •Політологія (екзамен)
- •Придмет, структура і функції політології. Основні політологічні критерії та методи дослідження.
- •Форми державного правління та їх характеристика. Форма державного правління в Україні.
- •Політика як соціальне явище: причини виникнення зміст та суть.
- •Типи політичних режимів та їх характеристика.
- •Причини зростання політизації суспільного життя в посттоталітарних державах.
- •Особливості парламентської республіки. Британська модель парламентської системи.
- •Суть, структура і особливості політичної влади.
- •Критерії та принципи демократичної організації суспільства.
- •10. Політичні концепції українських мислителів поч. ХХст.
- •11. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії
- •12. Концепція розподілу державної влади і проблеми її реалізації в Україні.
- •13. Суть, структура та функції політичної діяльності
- •14. Структура і співвідношення державних органів влади в умовах призедентської республіки. Призидентська республіка сша.
- •15. Роль і значення української національної ідеї.
- •16. Становлення та розвиток багатопартійного Україні
- •17.Сутність, структура і функції політичної системи
- •18. Типологія політичної влади. Особливості політичної влади в Україні
- •19 Політичні інститути, їх класифікація взаємодія і роль в політичній системі суспільства . Політичні інститути в Україні
- •20.Партійні системи та їх роль у функціонуванні політично влади
- •21 Роль політичної свідомості і політичної культури в функціонуванні політичної системи суспільства.
- •22. Економічна влада
- •23. Держава як базовий інститут політичної системи
- •24. Лібералізм і неолібералізм.
- •25 Суть правової держави і шляхи її побудови в Україні
- •26.Політичні і економічні принципи неоконсерватизму.
- •27. Політичні ідеї Кирило мефодіївського братства
- •28. Основні форми і методи політ. Діяльності лобізм екстремізм,конформізм
- •29.Основні ознаки, функції ,класифікація політичних партій
- •30. Актуальні проблеми розбудови сучасної Української держави.
- •31. Комуністичний рух: виникнення, програмні цілі та причини кризи
- •32. Націоналізм та різновиди його доктрин
- •33. Суб’єкти політичного життя та їх типологія
- •34. Політичні партії та громадянські організації України
- •35. Політичні відносини : поняття, види та роль у функціонуванні політичної системи суспільства
- •36. Особливості розвитку сучасного політичного процесу
- •37. Форми державного устрою та їх характеристика
- •38. Соціал-демократичний рух: виникнення, програмні цілі, практичні досягнення.
- •39. Політичні принципи і норми як компоненти політичної системи суспільства
- •40. Основні концепції виникнення держави
- •41.Етапи розвитку світової політичної думки
- •42. Пряма і представницька демократія. Поняття парламентаризму.
- •44) Поняття нації. Формування та розвиток української нації.
- •45) Національно-політична думка у другій половині хіх — на початку хх століття
- •46) Україна в сучасному геополітичному просторі
- •47) Політичної системи України
- •48) Суб'єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •49) Українська державность. Виникнення та етапи розвитку.
- •50) Політична культура України: історія розвитку і сучасність
- •51) Політична думка Стародавнього світу
- •52) Україна в системі сучасних міжнародних відносин
- •53)Політична думка епохи Відродження
- •54)Розвиток політичного процесу після прийняття Конституції.
- •55) Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII—XIX ст.
- •56) Роль держави в політичній системі суспільства
- •57 Бекон і Локк про державу та правові основи людського буття
- •58 Закономірності розвитку міжнародних відносин
- •59. Макіавеллі в політиці
- •60 Поняття політичного лідерства
- •61 Конституція україни як втілення демократичної моделі розвитку суспільства
- •62 Оон.- структура та функції
- •63 Історичні етапи формування політології
- •64 Виборчі системи
- •65. Новий виборчий закон в Україні.
- •66. Національні відносини в Україні.
- •67 Взеємодія політики та економіки
- •68. Громадянське суспільство та його взаємодія з державою.
- •69 Конституційні форми участі громадян у політичному житті
- •70 Тоталітаризм
25 Суть правової держави і шляхи її побудови в Україні
Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Правова держава передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини. Конституція, проголосивши Україну правовою державою, закріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави. В Україні на сьогодні створено лише правові передумови для становлення і подальшого розвитку правової держави. Це процес складний і тривалий.
Правова держава передбачає передусім розвиток її юридичної бази — законодавства. В останні роки в Україні прийнято чимало законів, які регулюють суспільні відносини в різних сферах життя. У недавно прийнятій Конституції України критерієм закріплення основних прав та свобод громадян міжнародні стандарти, загальновизнані принципи й норми міжнародного права, зафіксовані, зокрема в Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Пакті про громадянські та політичні права, Паризькій хартії для нової Європи.
Побудова правової держави неможлива і без чіткого розмежування повноважень між різними гілками державної влади. В Україні законодавча влада належить парламенту — Верховній Раді України. Виконавчу здійснюють Президент, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Республіки Крим, органи державної виконавчої влади (центральні, місцеві та Республіки Крим), судову владу доручено здійснювати судовим органам — Конституційному Суду України, загальним, військовим, арбітражним судам. Верховна Рада приймає закони та здійснює контроль за їх виконанням; виконавчі органи займаються організацією проведення їх у життя; суди здійснюють правосуддя (шляхом вирішення кримінальних, цивільних, господарських та інших справ). Важливим у плані побудови правової держави є також створення ефективного механізму охорони прав особи. На сьогодні в Україні діють Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний та Арбітражний процесуальний кодекси, які передбачають процедуру звернення до суду за захистом порушених прав. Нові положення , які значно розширюють засоби захисту прав громадян, містять закони “Про адвокатуру”, “Про нотаріат”.
26.Політичні і економічні принципи неоконсерватизму.
Неоконсервати́зм — сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть (наприклад: «рейганоміка», «тетчеризм»).
Неоконсерватори не відмовляються від використання державного механізму для стабілізації капіталізму, але закликають різко обмежити сферу і змінити форми державного втручання в економіку. В якості головних цілей економічної політики держави і засобів їх досягнення вони називають сприяння господарській динаміці шляхом стимулювання приватнокапіталістичної ініціативи і боротьби з інфляцією методами регулювання грошової маси.
Теоретичну основу неоконсервативних рекомендацій у галузі економічної політики утворюють так звана економіка пропозиції монетаризм. Між цими двома складовими частинами неоконсерватизму має місце своєрідне розмежування функціональних ролей: перший покликана обгрунтувати заходи щодо стимулювання економічного зростання друга, заходи боротьби з інфляцією. Обидві теорії спираються на найбільш вульгарні і реакційні доктрини неокласичної школи. Неоконсерватизм сформувався після Першої світової війни як відповідь на революційні потрясіння в Європі, крах фашизму, націонал-соціалізму, розпад колоніальної системи у світі, поступовий перехід від індустріального суспільства до постіндустріального. Третій етап неоконсерватизму розпочався з переходом до інформаційного суспільства в деяких державах Європи, Америки, Азії, кризою соціалізму як світової системи, кризою неолібералізму.
