- •Політологія (екзамен)
- •Придмет, структура і функції політології. Основні політологічні критерії та методи дослідження.
- •Форми державного правління та їх характеристика. Форма державного правління в Україні.
- •Політика як соціальне явище: причини виникнення зміст та суть.
- •Типи політичних режимів та їх характеристика.
- •Причини зростання політизації суспільного життя в посттоталітарних державах.
- •Особливості парламентської республіки. Британська модель парламентської системи.
- •Суть, структура і особливості політичної влади.
- •Критерії та принципи демократичної організації суспільства.
- •10. Політичні концепції українських мислителів поч. ХХст.
- •11. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії
- •12. Концепція розподілу державної влади і проблеми її реалізації в Україні.
- •13. Суть, структура та функції політичної діяльності
- •14. Структура і співвідношення державних органів влади в умовах призедентської республіки. Призидентська республіка сша.
- •15. Роль і значення української національної ідеї.
- •16. Становлення та розвиток багатопартійного Україні
- •17.Сутність, структура і функції політичної системи
- •18. Типологія політичної влади. Особливості політичної влади в Україні
- •19 Політичні інститути, їх класифікація взаємодія і роль в політичній системі суспільства . Політичні інститути в Україні
- •20.Партійні системи та їх роль у функціонуванні політично влади
- •21 Роль політичної свідомості і політичної культури в функціонуванні політичної системи суспільства.
- •22. Економічна влада
- •23. Держава як базовий інститут політичної системи
- •24. Лібералізм і неолібералізм.
- •25 Суть правової держави і шляхи її побудови в Україні
- •26.Політичні і економічні принципи неоконсерватизму.
- •27. Політичні ідеї Кирило мефодіївського братства
- •28. Основні форми і методи політ. Діяльності лобізм екстремізм,конформізм
- •29.Основні ознаки, функції ,класифікація політичних партій
- •30. Актуальні проблеми розбудови сучасної Української держави.
- •31. Комуністичний рух: виникнення, програмні цілі та причини кризи
- •32. Націоналізм та різновиди його доктрин
- •33. Суб’єкти політичного життя та їх типологія
- •34. Політичні партії та громадянські організації України
- •35. Політичні відносини : поняття, види та роль у функціонуванні політичної системи суспільства
- •36. Особливості розвитку сучасного політичного процесу
- •37. Форми державного устрою та їх характеристика
- •38. Соціал-демократичний рух: виникнення, програмні цілі, практичні досягнення.
- •39. Політичні принципи і норми як компоненти політичної системи суспільства
- •40. Основні концепції виникнення держави
- •41.Етапи розвитку світової політичної думки
- •42. Пряма і представницька демократія. Поняття парламентаризму.
- •44) Поняття нації. Формування та розвиток української нації.
- •45) Національно-політична думка у другій половині хіх — на початку хх століття
- •46) Україна в сучасному геополітичному просторі
- •47) Політичної системи України
- •48) Суб'єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •49) Українська державность. Виникнення та етапи розвитку.
- •50) Політична культура України: історія розвитку і сучасність
- •51) Політична думка Стародавнього світу
- •52) Україна в системі сучасних міжнародних відносин
- •53)Політична думка епохи Відродження
- •54)Розвиток політичного процесу після прийняття Конституції.
- •55) Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII—XIX ст.
- •56) Роль держави в політичній системі суспільства
- •57 Бекон і Локк про державу та правові основи людського буття
- •58 Закономірності розвитку міжнародних відносин
- •59. Макіавеллі в політиці
- •60 Поняття політичного лідерства
- •61 Конституція україни як втілення демократичної моделі розвитку суспільства
- •62 Оон.- структура та функції
- •63 Історичні етапи формування політології
- •64 Виборчі системи
- •65. Новий виборчий закон в Україні.
- •66. Національні відносини в Україні.
- •67 Взеємодія політики та економіки
- •68. Громадянське суспільство та його взаємодія з державою.
- •69 Конституційні форми участі громадян у політичному житті
- •70 Тоталітаризм
58 Закономірності розвитку міжнародних відносин
Розгляд цього питання невіддільний від констатації того факту, що в світ наприкінці ХХ ст. відбулися глобальні політичні зміни або трансформації. У зв'язку з цим бельгійський учений А. Самюель навіть вважає, що людство уже вступило в "новий міжнародний світ". Швидкість і глибина змін, які спостерігаються, мають як мінімум два головних наслідки. По-перше, відбувся перехід від біполярного світу до комплексного. По-друге, цей перехідний світ став непередбачуваним і в ньому вже неможливе вирішення питань міжнародної безпеки старими військово-силовими методами. Ці наслідки можна звести до одного висновку: відбувається переструктурування всього світового політичного простору, а значить закономірності міжнародних відносин хоча й зберігаються, але набувають нових рис і часто розглядаються у вигляді універсальних закономірностей або тенденцій розвитку сучасних міжнародних відносин. сучасна ТMB як наука та академічна дисципліна визначає низку основних закономірностей у сфері міжнародного життя. При цьому серед спеціалістів немає єдиної точки зору, які саме характерні риси міжнародної політики вважати закономірностями. Підсумувавши різні точки зору (Ж.-Б. Дюрозеля, Р. Арона, Г. Моргентау), погодимося з професором П. Циганковим з приводу наступних головних закономірностей сучасних міжнародних відносин: 1) головними дійовими особами міжнародних відносин є держави, а формами їх міжнародної діяльності - дипломатія, війна і стратегія. Зауважимо при цьому, що число "акторів" на міжнародній "сцені" значно більше і часто вони відіграють не менш, а навіть і більш помітну від держав роль; 2) державна політика має дві взаємопов'язані різновидності - внутрішню і зовнішню або міжнародну; 3) основою всіх дій держав на міжнародній арені виступають національні інтереси, елементами яких в безпека, виживання і суверенітет; 4) міжнародні відносини - це силова взаємодія держав, де перевага належить наймогутнішим або великим державам; 5) у залежності від розподілу могутності між великими державами баланс сил може набувати різних конфігурацій — "європейський концерт", біполярний, однополюсний і т.д. Це п'ять найбільш загальних закономірностей, сформульованих у рамках державно-центричної парадигми міжнародних відносин. Формування і розвиток політичної думки з проблем зовнішньої політики і міжнародних відносин, незважаючи на відносну молодість самої Теорії міжнародних відносин, пройшли тривалий період і мають глибокі давні традиції в історії.
можна запропонувати наступне загальне визначення науки і навчальної дисципліни про міжнародні відносини. ТMB як наука і академічна дисципліна має своїм об'єктом реально існуючі зв'язки та взаємодії учасників світової політики, ставить за мету знайомство з основними концепціями, актуальними проблемами теорії та практики міжнародних відносин, основними закономірностями і тенденціями розвитку світового політичного процесу. Вона має своє предметне поле, але водночас тісно пов'язана з такими дисциплінами як, насамперед, політологія і соціологія міжнародних відносин. У найзагальнішому розумінні об'єкт ТМВ становлять міжнародні відносини в цілому або (за П. Циганковим) будь-які соціальні відносини та потоки, які перетинають кордони й уникають єдиного державного контролю; предмет ТМВ включає теоретичні підходи до розуміння суті та механізмів функціонування системи міжнародних відносин, категорії, поняття та проблеми, в яких відображена специфіка міжнародних відносин. Іншими словами, предметом аналізу ТМВ (за Н. Косолаповим) виступають політичні явища і процеси міжнародного життя у повній сукупності та взаємозв'язку їхніх складових частин (компонентів) між собою, а також взаємодії з оточуючим середовищем.
Формування і розвиток політичної думки з проблем зовнішньої політики і міжнародних відносин, незважаючи на відносну молодість самої Теорії міжнародних відносин, пройшли тривалий період і мають глибокі давні традиції в історії.
