Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Регіональна економіка, її суть І предмет дос...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
669 Кб
Скачать
☆

90. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України

Придніпорв’я – металург, м.б (електротехнічне, верстати, гірничо-добурве обладнання)

Сх район – приладобудування, енергетичнебуд, тарбіни,ел-техн обл, двигуни, кабельні проводи

Південний – зерно і вироби з нього, соняшник і олія, виноград, вино, коньячні вироби, фрукти, статкування для легкої пром, морепродукти.

Центральний – науковотехнічна продкукція, оптичка та оптичні прилади, радіовимірні прилади, літаки, хім обладнання, гумотехнічні вироби, фармацефтика

Донецький р-он – важке машбудівна, гірничо добувне обладнання, продукція хім галузей, метали, труби, пластмаси, смоли,

Поліський, Карпатський, Подтільський – про-дукція лісової пром, АПК і обладнання для АПК

91. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на початку ххі ст..

Екологія – це наука, яка вивчає відносини організмів між собою та з навколишньою неорганічною природою, загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня, середовище мешкання живих істот.

Поняття «екологія» вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель. Воно походить від грецьких слів oikos, що означає дім, місце перебування та logos – наука.

Формування екології як науки відбувалося на початку ХХ століття, і довгий час вона розвивалася серед біологічних наук. Згодом було вирішено поділити екологію рослини на екологію особин та екологію угрупувань. Цей поділ також поширився на екологію тварин та загальну екологію.

Проте високі темпи зростання населення на земній кулі, бурхливий розвиток промисловості, транспорту, будівництва обумовив великі зміни в навколишньому середовищі. Тому екологія значно розширила предмет свого вивчення. Вона почала складатися з 6 блоків: центрального – загальна екологія та п’яти основних.

- Блок біоекологія, який складається з 10 розділів і 11 підрозділів. Основні з них: аутекологія, синекологія, демекологія та ін.

- Блок геоекологія складається з семи основних розділів і дев’яти підрозділів. Основними є ландшафтна екологія, економіка природокористування та охорона довкілля, екологія атмосфери, гідросфери та літосфери.

- Основними структурними елементами блоку техноекологія є екологія енергетики, промисловості, агроекологія, екологія транспорту, військової справи.

- Блок соціоекологія має 12 підрозділів, головні з яких – психоекологія, урбоекологія, екологія народонаселення, природоохоронне законодавство та міжнародне співробітництво в охороні біосфери.

- Блок космічна екологія – наймолодший напрям екологічних досліджень, який має такі підрозділи: екологія космічних апаратів, екологія ближнього Космосу, екологія планет сонячної системи, екологія зовнішнього Космосу та глобальний космічний екомоніторинг.

Пізніше екологія розпалася на ряд нових галузей та дисциплін, котрі значно відійшли від початкового визначення екології як науки про відносини живих організмів з навколишнім середовищем.

Екологію за розмірами об’єктів вивчення поділяють на географічну, об’єктами вивчення якої є великі геосистеми, географічні процеси, та на глобальну екологію, предметом дослідження якої є біосфера та антропогенна діяльність в її межах.

Глобальна екологія. Як наукова дисципліна вивчає біосферу, тобто екосистему, що охоплює всю планету. Предметом дослідження глобальної екології є також екологічні зв’язки біосфери з процесами, що відбуваються на надрах Землі та в космосі.

Космічна екологія – галузь екології, що вивчає особливості життєдіяльності людини та інших організмів у практично повністю замкнутих мікросистемах космічних кораблів і станцій.

Прикладна екологія – дисципліна, що вивчає механізми антропогенного впливу на біосферу, способи запобігання негативним процесам та розробляє принципи раціонального використання природних ресурсів без деградації життєвого середовища.

Отже, сучасне тлумачення терміну «екологія» як галузі знань полягає в розгляді та розкритті закономірностей розвитку організмів, предметів, компонентів спільнот та спільнот загалом у взаємодіях в системах біогеоценозів, нообіогеоценозів, біосфері з точки зору суб’єкта або об’єкта.