- •1. Предмет і завдання курсу рпс
- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження
- •3. Загальні закономірності рпс
- •4. Основні критерії рпс
- •5. Вплив глобалізації та регіоналізації економіки на рпс та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку.
- •6. Основні принципи рпс їх суть та значення
- •7. Основні фактори рпс
- •8. Економічний район, типи ек. Районів, об’єк-тивний хар-р його формування та роль в управлінні ек-кою та територією
- •9. Галузева стуктура ек-ки регіону і особливості її трансфрмації в умовах ринкових відгосин
- •10. Основні принципи економічного районування.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів в умовах ринкових відносин, їх суть. Три групи галузей регіонального комплексу.
- •12. Дреп – суть, мета та основні завдання
- •13. Механізм реалізації дреп України
- •14. Територіальна організація пс і тер структура гос-ва, їх суть
- •15. Демографічний і трудовий потенціал України та їх регіонів і їх вплив на розвиток і рпс.
- •16. Населення України, його динаміка, статево-вікова структура та регіональні особливості формування.
- •17. Міське та сільське нас Ук. Його динаміка та рег особливості формування та розселення. Урбанізація. Функціональні типи міст.
- •19. Сучасна демографічна ситуація в Ук, її регіональні особливрсті
- •20. Трудові ресурси, їх суть, структура та розподіл за регіонами.
- •21. Ринок праці та забезпечення пордуктивної зайнятості населення, регіональні особливості безробіття.
- •22. Прир-рес потенціал рег ек-ки, його суть та структура.
- •23.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення виробництва та спеціалізацію економічних районів.
- •24. Мін ресурси, їх структура, промислові, балан-сові та загальногеологічні запаси, нар.Г. Знчення
- •25. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси України.
- •28.Рекреаційні ресурси України,їх структура та особливості розміщення.
- •Мінеральні води
- •Лікувальні грязі
- •Морські рекреаційні ресурси
- •Туристично-пізнавальні ресурси
- •29.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів та підвищення ефективності економіки України.
- •30. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •31.Виробничий і науково-технічний потенціал Ук., його регіональні особливості.
- •32. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •33. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •34. Вугільна промисловість України. Значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •36. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
- •38. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •39. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •40. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •41. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •42. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •43. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •44.Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •47. Основні принципи і фактори розвитку і розмішення галузей машинобудування в Ук
- •48. Сучасний стан та особливості розміщення галузей машинобудування в Ук
- •49. С/г машинобудування
- •50. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •53. Особливості розвитку і розміщення галузей хімії органічного синтезу.
- •54. Особливості розвитку і розміщення галузей основної хімії України.
- •56. Деревообробна пром-ть України, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •74. Водний транспорт України: передумови та сучасний стан розвитку.
- •75. Нова сітка економічних районів, їх територіальна структура і спеціалізація.
- •76. Диференціація регіонів за рівнем соц-ек розвитку. Деприсивні райони України.
- •77. Донецький регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •78. Придніпровський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •79. Центральний регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •80. Подільський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •81. Поліський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •82. Карпатський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •83. Східний (Північно-Східний) регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •84. Причорноморський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •85. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •87. Економічні зв’язки України з країнами світу.
- •88. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •89. Експортний потенціал України: значення в розвитку економіки і регіональні особливості його структури.
- •90. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України
- •91. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на початку ххі ст..
- •92. Мета та завдання екології економістів.
- •93. Екосистеми та їх структура. Види екосистем.
- •94. Екологічна експертиза. Суб’єкти та об’єкти експертизи.
- •95. Стратегія 1 етапу раціонального природокористування та її наслідки.
- •97.Принципи III етапу природокористування в Ук.
- •98.Принцип раціонального природокористування про відповідність антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу.
- •99.Принцип природокористування про дотримання природного кругообігу.
- •100.Принцип природокористування про збереження природної цілісності екосистем.
- •101.Принцип нульового рівня споживання природних ресурсів.
- •102. Екологічні проблеми гідравлічних електростанцій.
- •103.Екологічні проблеми тес.
- •104. Екологічні проблеми аес.
- •105.Екологічні проблеми металургійного комплексу. Причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах Укр.
- •106.Екологічні проблеми хімічної промисловості...
- •108. Ек проблеми хімізації.
- •109.Машинна деградація грунтів, причини її виникнення.
- •110. Основні напрямки взаємодії транспортних систем із біосферою.
- •111. Особливості середовища проживання в великих містах.
- •112. Основні важелі управління природокористування та природоохоронними процесами.
- •113. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
- •114. Нормативи та специфіка якості середовища проживання.
- •115. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
- •116. Платежі за забруднення та критерії нарахування.
- •117. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їх види та методи обрахування.
- •118. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їх види та методи обрахування.
- •119. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їх обрахування.
115. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
Об'єктами плати є джерела природних ресурсів — родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб'єктами — підприємства, організації та установи, їх філії та об'єднання, окремі громадяни, які використовують природні ресурси.
Введення платного природокористування покликане розв'язати таке коло питань:
створити економічні умови для прискореного розвитку ринкових відносин у цій сфері та привести всю систему природокористування в Україні у відповідність з практикою найрозвинутіших країн і міжнародними стандартами;
стимулювати комплексне, раціональне використання природних ресурсів і створити для нього відповідні науково-технічні передумови;
забезпечити стале і достатнє фінансування робіт з охорони та відтворення природо-ресурсного потенціалу, посилення на цій основі соціальних і екологічних функцій природних ресурсів;
вирівняти умови господарювання при використанні природних ресурсів різної якості та доступності;
розширити інвестиційні можливості щодо соціально-економічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;
забезпечити узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одержуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;
запобігати порушенням встановленого режиму природокористування.
Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством.
Платежі за понаднормативне і нераціональне використання природних ресурсів (дикорослих рослин, тварин, мінеральних грязей, води тощо) у вигляді штрафів стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні природокористувача, і з його приватних коштів.
Нормативи плати за користування природними ресурсами визначаються з урахуванням їх поширення, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливостей переробки й утилізації відходів та інших факторів.
Платежі за використання водних ресурсів.
Методологічною основою визначення вказаних тарифів є рентна концепція економічної оцінки водних ресурсів, яка складається з двох частин: 1) компенсаційної; 2) економічної оцінки води як природного ресурсу, який характеризує диференційний економічний ефект, який має отримати суб'єкт від використання води і який визначають за рівнем дефіцитності водних ресурсів у часі і просторі. Економічна оцінка дефіцитності води дорівнює економічній оцінці приросту доступних для використання водних ресурсів, яку встановлюють на рівні приросту замикаючих (граничних) витрат.
Повна економічна оцінка водокористування (Рпв) дорівнює сумі двох ставок плати:
за використання води як природного ресурсу та формування доступних для використання водних ресурсів в системі водо-забезпечення (Р3);
за забір води, її очищення та розподіл між водокористувачами в системі водоподачі (Рв), отже:
Собівартість 1 м води визначають за формулою:
де 3 — річні витрати, грн;
Q — кількість забраної води, тис. м3.
Вартість одного кубічного метра реалізованої чистої води буде становити:
де D — доходи від реалізації води, грн; Q — об'єм реалізованої води, тис. м3.
Плата за лісокористування.
В системі економічних відносин важливе значення набувають платежі за користування ресурсами лісу як основи відшкодування затрат лісогосподарського виробництва, вирівнювання умов роботи лісових підприємств, поповнення бюджету за рахунок додаткового доходу від рубки лісу в кращих природних та економічних умовах.
В основу механізму платного лісокористування покладений рентний підхід до економічної оцінки лісових ресурсів, а його принципи спрямовані на поліпшення економічних взаємовідносин між власниками лісів і лісокористувачами.
В практиці лісового господарства використовується система попенної плати (таксова вартість деревини на корені).
При цьому враховуються не тільки прямі витрати на відновлення та охорону їм деревини, але й відмінність у природних умовах лісоексплуатації, тобто диференційна рента. Попенна плата Рк складається із собівартості лісовирощування V, накопичення по лісовому господарству V • 0,1 Р і диференційної ренти R.
Лісові такси виконують функцію відпускної ціни лісу на корені і можуть (у залежності від народногосподарської мети) бути нижчими або вищими повної кореневої вартості такси, диференційованої за поясами і групами лісів, розрядами, породами, асортиментом і технічними якостями деревини. Середня величина лісових такс (повна такса 1 м3) Тср визначається за формулою:
де Д — сума затрат на лісове господарство (лісовідновлення);
М — об'єм деревини, лімітований розрахунковою лісосікою;
Smax — максимальна сума транспортних витрат;
S — сума транспортних витрат для вивозу деревини з даної ділянки.
Плата за лісокористування на сьогодні має формальний характер. Не всі ресурси лісу є платними, а діючі такси на деревину, що відпускається на пні, не відшкодовують затрат на її відтворення. Не відображають фактичної вартості і ціни на лісоматеріали, тому що в собівартості їх закладений низький рівень плати за деревину на пні.
Плата за земельні ресурси.
В основу формування нормативної ціни землі покладено два показники: якість та місцеположення земельної ділянки. Згідно із Законом «Про плату за землю»(19.09.1996 p.):
плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель;
власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок;
розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Економічну оцінку одного гектара (Г) визначають відповідно до методики академіка С.Г. Струмиліна за формулою:
де К — вартість освоєння одного гектара у визначених умовах (середня по державі);
У/Т і У1/Т1 _ означає відношення врожайності до витрат на виробництво сільськогосподарської продукції на даній ділянці і середньої величини по Україні.
Ціну землі у грошовому виразі можна виразити за формулою:
де S— ціна землі, грн;
R — диференційна рента;
Ен — норматив ефективності.
Для визначення грошової оцінки земель по Україні розраховується диференційний рентний прибуток з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (у центнерах) за формулою
де Рдн — диференційний рентний прибуток з гектара орних земель (у центнерах);
У — врожайність із нових культур з 1 га (у центнерах);
Ц — ціна реалізації центнера зерна;
З — виробничі затрати на гектар;
Кнр — коефіцієнт норми рентабельності.
Грошову оцінку орних земель фермерського господарства рекомендується визначати так
де Гф — грошова оцінка 1 га орних земель по фермерському господарству, грн;
Гкол — грошова оцінка 1 га орних земель колективного (державного) сільськогосподарського підприємства, на базі якого створено фермерське господарство, грн;
Бф, Бкол — відповідно середні бали бонітету ґрунтів по фермерському господарству і по колективному (державному) сільськогосподарському підприємству.
Плата за використання надр.
Об'єктом плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є обсяг погашених балансових запасів (для нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних ресурсів — обсяг видобутих) корисних копалин.
Плату за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин вносять:
суб'єкт підприємницької діяльності, що видобуває та реалізує мінеральну сировину. При цьому не має значення природний вміст корисного компонента, хто отримує продукцію, характер наступної переробки та використання мінеральної сировини;
суб'єкт підприємницької діяльності, до складу якого входить структурний підрозділ (шахта, рудник, кар'єр тощо), що займається видобутком корисних копалин і передає їх для подальшої переробки в його межах.
Для суб'єктів підприємницької діяльності діє єдиний норматив плати щодо кожної одиниці погашених або видобутих балансових запасів корисних копалин у розмірі одного відсотка ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини без урахування податку
на додану вартість.
Для шахт, рудників і кар'єрів, що видобувають корисні копалини і передають їх для переробки один одному за собівартістю, при обчисленні плати замість ціни приймається собівартість у межа) підрозділу (цеху), збільшена на корегуючий коефіцієнт 1,1.
Плата обчислюється поквартально, виходячи з фактичного обсягу погашених балансових запасів, а для нафти, торфу, конденсату, газу та гідромінеральних ресурсів — з обсягу видобути: корисних копалин за нормативами плати з урахуванням корегуючих коефіцієнтів
