105.Екологічні проблеми металургійного комплексу. Причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах Укр.

Одним із найбільш забруднювачів біосфери в багатьох країнах світу є металургійний комплекс. В Укр його розвиток зумовив різке загострення екологічної ситуації в трьох районах – Донбасі, Придніпров’ї, Приазов’ї. На підприємства чорної металургії припадає близько 15% всіх промислових викидів в атмосферу пилу, 8-10% - викидів діоксиду сірки, 10-15% - загального обсягу споживання води. До цього слід додати величезну к-сть твердих відходів (шлаків, шламів тощо) Головним забруднювачем атмосфери у виробництві цинку, нікелю та міді є діоксид сірки. Якщо він не утилизується як сировина для виробництва сірчаної кислоти, забруднення атмосфери стає вагомим чинником виникнення в районі виробництва зони екологічного лиха. Великі проблеми створюють і скиди стічних вод: у них спостерігається висока концентрація хлору, при вироьництві нікелю – сульфату і хлоруду натрію.

Нині найважливішим напрямком науково-технологічного прогресу є створення і впровадження маловідходних технологій які дозволяють не лише зменшити забруднення довкілля, а й підвищити ефективність металургійного в-цтва.

З огляду на специфічний склад шлаків кольорової металургії одним із найперспективніших напрямків у вирішенні проблем їх використання є принцип комплексної переробки, що має три стадії: 1)попереднє вилучення кольорових і рідкісних металів; 2)вилучення заліза; 3)викор силікатних залишків шлаків для виробництва буд матеріалів.

106.Екологічні проблеми хімічної промисловості...

Джерелом істотного забруднення довкілля є хім пром, яка поступається тут лише перед енергетикою, мет комп і автомоб транспортом. У світі вкористовується понад 300тис видів хім речовин і щорічно до них додається 1-2тис нових.

Хім промисловість належить до галузей які споживають велику к-сть сировини, води та енергії.. В основній хім промисловості найбільшу к-сть твердих відходів дають в-тва мінеральних добрив і сірчаної кислоти. У міеральних добрив головною є переробка фосфоритів та апатитів. У виробництві органічних продуктів і виробів відзначаються нафтопереробка, нафтохімія та хімія органічного синтезу, виробництво гумових виробів, пластмас та інших полімерних матеріалів.

Практично кожне підприємство хім промисловості є серйозним забруднювачем довкілля.

Всі хім в-тва належать до водомістких. Їх функціонування супроводжується утворенням великої к-сті стічних вод із високим вмістом хлороорганічних сполук, кислот і лужних речовин. Скидання їх у водойми та міську каналізацію нині заборонено. Тому на території кожного хім підприємства чи поблизу нього утворюються великі шлаконакопичувачі, ставки-відстійники, де вміст токсичних речовин перевищує 100 гранично допустимих норм, і через це вони – самостійне джерело забруднення довкілля.

Основним напрямком боротьби із забрудненням довкілля в хім промисловості є удосконалення існуючих і розроблення нових технологічних процесів.

108. Ек проблеми хімізації.

Хімізація передбачає внесення в ґрунти хімічних добрив і пестицидів. Необхідність внесення мін добрив зумовлено тим, що разом з урожаєм з ґрунту виходять речовини фосфору, азоту. Калію, ін. Пестициди – речовини захисту врожаю від бур’янів, шкідників, грибкових захворювань. Пестициди залежно від призначення поділяються на: герміциди, фунгіциди, бактерициди, ін. Пестициди також прискорюють або сповільнюють ріст рослини. Наслідки: - накопичення пестицидів в рослинах і потрапляння до організму людини; - забруднення підземних вод; - загибель мікроорганізмів ґрунту, флори та фауни.