3. Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.

На прикладі педагогічних спеціальностей)

Традиційна перевірка лише знань і вмінь абітурієнта по окремих предметах не дозволяє визначити його відношення і можливості до спеціальності, якою він хоче оволодіти. Таким чином, продовжує мати місце дуже неефективна система профвідбору ,так як одержувані абітурієнтом на екзаменах оцінки не можуть бути критерієм профпридатності у даному випадку. Як результат: у навчальних закладах щороку до навчання приступає певна частина молоді, професійно непридатної до своєї майбутньої професійної діяльності. На своїх робочих місцях такі спеціалісти будуть функціонально безпорадними працівниками, так як по багатьох професійно важливих якостях мають негативні показники.

Традиційна перевірка лише знань і вмінь абітурієнта по окремих предметах не дозволяє визначити його відношення і можливості до спеціальності, якою він хоче оволодіти. Таким чином, продовжує мати місце дуже неефективна система профвідбору ,так як одержувані абітурієнтом на екзаменах оцінки не можуть бути критерієм профпридатності у даному випадку. Як результат: у навчальних закладах щороку до навчання приступає певна частина молоді, професійно непридатної до своєї майбутньої професійної діяльності. На своїх робочих місцях такі спеціалісти будуть функціонально безпорадними працівниками, так як по багатьох професійно важливих якостях мають негативні показники.

Перший етап профвідбору абітурієнта  може проводитись у формі профорієнтаційного екзамену. Його зміст визначають вищевідмічені нами три взаємозв’язані між собою елементи (с.2), які і дозволяють комісії оцінити готовність особистості до свідомого вибору педагогічної діяльності. При цьому бажано виділяти такий необхідний об’єм знань і вмінь та попереднього суспільно-педагогічного досвіду:

Знання: соціального призначення праці вчителя; головних вимог до педагогічної діяльності та протипоказань до її вибору; найважливіших ознак педагогічної діяльності (об’єкт, мета, засоби, умови праці та ін.); про свої нахили до роботи з дітьми; про складнощі і труднощі в праці вчителя; можливостей для творчого зростання педагога та

Вміння: логічно обрати і обґрунтувати свою поведінку у заданих умовах спілкування з дітьми, а також у нестандартних ситуаціях; розв’язати доступне педагогічне завдання; зробити обґрунтований аналіз педагогічної ситуації, яка близька до досвіду абітурієнта; граматично вірно, логічно, чітко і зрозуміло викласти свої думки, вести діалогічне мовне спілкування та ін.

Досвід суспільно-педагогічної діяльності: участь у доступній професійно спрямованій роботі з дітьми, особливо у тривалих за часом її формах і проявлені при цьому ерудиція, інтерес, спостережливість, ініціативність; аргументована самооцінка відповідності індивідуально- психологічних особливостей вимогам педагогічної спеціальності; усвідомлення можливостей і головних напрямів професійного самовдосконалення в період навчання у педагогічному вузі.

Всебічне усвідомлення професійного вибору означає, що абітурієнт досить повно і всебічно поінформований про обрану педагогічну професію, розуміє її суспільне значення, знає особливості і вимоги її до людини, прогнозує хоча б у загальному свої перспективи і очікувані труднощі при оволодінні даною педагогічною спеціальністю. Він дещо читав, чув про працю вчителя, про визначних педагогів, співставляв свої можливості з вимогами даної педагогічної спеціальності до людини, радився з дорослими, обговорюючи це питання. Нарешті, він щось уже робив на шляху професійного самовизначення: вів роботу з дітьми, допомагав вчителеві, брав участь у органах учнівського самоуправління та ін.