- •Психологічна характеристика студентства як особливого періоду життя людини.
- •Адаптація студента першокурсника до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •Етапи розвитку студентської академічної групи та їх психологічна характеристика. Ознаки студентського колективу.
- •Мотивація учіння студентів, її види та шляхи розвитку.
- •Роль самовиховання у професійному зростанні студента
- •Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •Психологічна характеристика особистості викладача.
- •Психологічні особливості професійної готовності та адаптації викладачів.
- •Професіоналізм та педагогічна майстерність викладача.
- •Психологічна культура викладача вищої школи.
- •Індивідуальний стиль педагогічної діяльності.
- •Психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та його стилі в умовах вищого навчального закладу.
- •Протиріччя та конфліктні ситуації у педагогічній взаємодії, їх причини та шляхи урегулювання.
Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання.
Період студентства є важливим етапом формування та розвитку особистості у цілому. Важливе значення він має і у розвитку творчого мислення людини.
Особливості прояву творчості в студентський період досить суперечливі.
З одного боку, в цей період студент вирішує розумові завдання відносно легко, швидко та ефективно. Він здатний досить легко абстрагуватися від конкретного, наочного матеріалу і розмірковувати в словесному плані. На основі загальних даних він будує гіпотези, перевіряє або відкидає їх при вирішенні розумових завдань. Стикаючись з необхідністю вирішувати задачу, яка для нього є новою, в більшості випадків він прагне використовувати різноманітні підходи до її рішення, прагнучи знайти найефективніший із них. Мислення студента знаходиться на рівні формальних операцій і гіпотетичного міркування.
Мислення цієї вікової групи абстрактне і системне, воно рефлексивне студенти здатні усвідомлювати процеси власного мислення, розумові, мовні і мнемічні стратегії. Студенти здатні проявляти гнучкість, пластичність, вони готові до змін і відкриттів, до співпраці. Мислення цієї вікової категорії відрізняється гнучкішими переходами у взаємозв’язках образних, логічних і дійових компонентів.
Однією з основних характеристик мислення цього етапу розвитку є комплексний характер розумових операцій при високому рівні інтеграції різних видів мислення. Наприклад, результати теоретичного мислення перевіряються практикою, під впливом якої відбувається збагачення й теоретичного мислення. В той же час практичне мислення, пов’язане з ситуацією, що безпосередньо сприйнята, відштовхується від понять теоретичного мислення і так далі. Виходячи з вищесказаного, розвиток творчого мислення в період студентства стає особливо актуальним. Це дуже важливий період у когнітивному розвитку людини, коли вона застосовує в житті свої здібності думати, аналізувати і приймати рішення, що укладаються вплан його життя. Люди, які успішно справляються з цим, набувають певної мірою особистісну незалежність.
Основними характеристиками творчої особистості є, за Моляко, прагнення до оригінального, нового, високий рівень знань та умінь аналізувати явища, порівнювати їх.
Творча особистість, зазначає вчений, завжди проявляє наполегливість у своїй роботі. В. О. Моляко підкреслює, що активна психічна діяльність є обов’язковим фоном прояву творчості. Творча праця вимагає активного експериментування, співвідношення, зіставлянь, проведення окремих аналогій, комбінування елементів й ознак.
Розглядаючи роль знань у творчому процесі, В. О. Моляко вказує, що з одного боку, щоб створити щось, необхідно знати дуже багато, з іншого боку, знання можуть призупиняти, гальмувати, заводити у “глухий кут” загальновідомого.
В. О. Моляко вказує, що мисленнєвий процес людини проходить в свідомій та несвідомій сферах. Творчий процес часто протікає на неусвідомлюваному рівні, а в свідомість несподівано потрапляє лише його кінцевий результат (здогадка). Великий масив інформації переробляється за межами свідомості людини. При цьому виявляються нові комбінації, нові образи.
Виходячи з визначення творчості, його специфіки, враховуючи особливості видів людської діяльності, психолог виділяє такі види творчості: наукова, технічна, літературна, ігрова, навчальна, військова, творче керування, побутова, ситуаційна, комунікативна
