7. Соціальна педагогіка.

Виникла наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, її творцем вважають П. Наторпа, який основне завдання педагогіки вбачав у виявленні найсприятливіших для виховання людини соціальних умов і визначенні шляхів громадського виховання. Наприкінці ХХ ст. намітився стрімкий розвиток соціальної педагогіки.

Соціальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах.

Соціальна педагогіка – наука, яка вивчає вплив на педагогічний процес конкретних соціальних інститутів: сім’ї, школи, підліткового чи молодіжного об’єднання, закладів культури, спорту тощо; розглядає особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.

Її предметом є соціально орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.

Науково-теоретичну структуру соціальної педагогіки становлять:

• агогіка – наука про вивчення проблеми запобігання відхиленням у поведінці дітей та підлітків;

• герогіка – наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку;

• андрагогіка – наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя;

• віктимологія – наука про різні категорії людей, що стали жертвами несприятливих умов соціальної організації та насильства.

У процесі соціологізації особистості важливого значення набуває засвоєння нею норм, правил поведінки та установок, що визначають виконання ролі представника чоловічої чи жіночої статі у суспільстві. Цим питанням займається гендерна педагогіка, яка останнім часом активно розвивається в Україні.

8. Корекційна педагогіка.

В умовах гуманізації освіти важливе значення мають навчання і виховання дітей із певними відхиленнями в розвитку.

Спеціальна педагогіка (дефектологія) – наука про особливості розвитку, закономірності навчання і виховання аномальних дітей, які мають фізичні або психічні вади.

Корекційна педагогіка – галузь педагогіки, предметом якої є виховання, навчання та освіта дітей із вродженими чи набутими відхиленнями у фізичному або психічному розвитку.

Корекційна педагогіка – спеціальна наука, що досліджує навчання і виховання дітей з певними вадами.

Залежно від виду дефектів педагогічні знання цієї галузі поділяються на такі напрямки:

Сурдопедагогіка – навчання і виховання глухонімих, глухих та туговухих дітей. Розробляє педагогічну систему всебічного розвитку осіб із вадами слуху й підготовки їх до суспільно корисної праці. Основна проблема сурдопедагогіки – це формування словесної мови в дітей з вадами слуху.

Тифлопедагогіка – навчання і виховання сліпих та слабкозорих дітей. Розробляє систему педагогічного впливу на учнів з вадами зору, формування в них компенсації сліпоти та корекції вторинних відхилень, зумовлених зоровою недостатністю, підготовки до суспільно корисної діяльності.

Тифлосурдопедагогіка – навчання і виховання людей з порушенням зору і слуху.

Олігофренопедагогіка – навчання і виховання розумово відсталих і дітей з уповільненим розумовим розвитком. Досліджує проблеми виховання і навчання розумово відсталих дітей та шляхів корекції недоліків у їхньому розвитку.

Логопедія – навчання і виховання дітей з порушенням мовлення; вивчення порушень мовлення, а також методів подолання та запобігання їм; розробляє питання виправлення мовних вад у дітей.

У вирішенні складних питань навчання й виховання дітей, підлітків, юнаків і дівчат з фізичними і психічними вадами та підготовки їх до активної участі в сфері виробництва педагоги спираються на такі науки, як анатомія й фізіологія людини, медицина, психіатрія.

Останні десятиліття розвивається така галузь педагогічних знань, як педагогіка виправно-трудових закладів, що займається питаннями перевиховання правопорушників усіх вікових груп. Виправно-трудова педагогіка – перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців.

Превентивна (попереджувальна) педагогіка – це галузь педагогічної науки, яка ставить за мету обґрунтування теоретичних і практичних проблем виховання важковиховуваних дітей і дорослих, попередження таких антисоціальних явищ, як наркоманія, алкоголізм тощо.

Дещо новою галуззю є пенітенціарна педагогіка (лат. каяття), яка займається проблемами перевиховання засуджених людей.