- •Розділ і. Аналіз технології та технологічної схеми виробництва
- •Характеристика та асортимент плодово-ягідних соків з м’якоттю
- •Особливості хімічного складу, харчової та біологічної цінності плодово-ягідних соків з м’якоттю
- •1.3. Технологія та технологічна схема виробництва плодово – ягідних соків з м’якоттю
- •1.4. Якість, термін зберігання та процеси, що відбуваються при зберіганні плодово – ягідних соків з м’якоттю
- •1.5. Нові напрямки у виробництві плодово – ягідних соків з м’якоттю
- •2. 1 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів. Вимоги якості
- •Хімічний склад та харчова цінність абрикосового соку
- •2.1.2 Стандарти на сировину та допоміжні матеріали
- •2.1.3. Транспортування, приймання, зберігання
- •Описання технології виробництва абрикосового соку
- •Розробка і описання технологічної схеми
- •2.2.2 Схема техніко – хімічного та мікробіологічного контролю
- •2.2.3. Вимоги якості готової продукції. Стандарти на готову продукцію
- •2.3. Продуктовий розрахунок абрикосового соку
- •2.3.1. Вихідні дані для розрахунку
- •2.3.2. Розрахунок норм витрат сировини та допоміжних матеріалів
- •2.4. Таблиця підбору обладнання
- •2.5 Екологія виробництва
- •2.5.1 Заходи попередження дії шкідливих факторів на виробництві. Утилізація відходів.
- •Розділ ііі. Експериментальна частина. Дослідження асортименту абрикосового соку
- •3.1 Об’єкти, методи досліджень
- •3.2 Вивчення асортименту абрикосового соку вітчизняного і закордонного виробництва, що реалізується в м. Харкові
- •3.3 Вивчення відповідності вимогам стандартів органолептичних показників абрикосового соку
- •3.4 Вивчення відповідності вимогам стандартів фізико-хімічних показників абрикосового соку
1.5. Нові напрямки у виробництві плодово – ягідних соків з м’якоттю
Одним з найбільш поширених та популярних серед споживачів продуктом переробки плодів, ягід та овочів є натуральні соки. Вони багаті цукрами, органічними кислотами та їх солями, вітамінами. Крім того, біологічна особливість соків така, що вони не тільки самі є цінними продуктами харчування, але і сприяють кращому засвоєнню жирів, білків, вуглеводів, які містяться в інших харчових продуктах. Тому соки мають високі дієтичні властивості, а тому можуть використовуватись як для профілактики, так і для лікування багатьох хвороб.
У 2000р науковий діяч Російської Федерації Карамаріна В. А. захистила кандидатську дисертацію на тему «Розробка та оцінка якості соків та напоїв підвищеної харчової цінності». У дисертації було науково обґрунтовані рецептури та технології трьох найменувань напоїв підвищеної харчової цінності. Також було обґрунтовано ефективність використання в якості фільтруючих середовищ іонообмінних смол. Вивчені споживчі властивості нових видів напоїв на основі морквяного та яблучного соків. Визначені показники, регламентуючі якість та безпечність. Встановлені граничні строки зберігання напоїв.
У 2003 р науковий діяч Російської Федерації Дяченко М. А. захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка соковмісних функціональних напоїв, збагачених композиціями нутрицевтиків». За результатами даної дисертації зроблено такі висновки:
На основі попиту на сокову продукцію, представлень покупців про її споживчі властивості, як сокові основи науково обґрунтовані і обрані концентровані апельсиновий, ананасовий, яблучний соки та концентровані абрикосове пюре і морквяне пюре. В якості водної фази науково обґрунтовані і обрані столові «Дубрава», «Кристалин» и «Хрустальный колодец». Розроблені базові рецептури соковмісних напоїв на мінеральній воді з масовою часткою соку 20%.
2. Обрані й обґрунтовані функціональні інгредієнти для збагачення соковмісних напоїв. В якості вітамінів-антиоксидантів запропоновані вітаміни С, Е, D і бета-каротин, в якості розчинного харчового волокна - пектин, в якості джерел мінеральних речовин - мінеральні з'єднання кальцію, магнію, калію, фосфору і йоду.
3. На модельних розчинах досліджено стійкість бета-каротину у водних середовищах при значеннях рН, типових для напоїв, а також при тепловій обробці.
4. Обґрунтовано використання D-изоаскорбата натрію для збереження бета-каротину в напоях у складі композиції "Пектокарс-З". Досліджено втрати бета-каротину у водних розчинах композиції "Пектокарс-З" з додаванням D-изоаскорбата натрію і аскорбінової кислоти, що 1-6% через 42 дні зберігання. Запропоновано спільне використання D-изоаскорбата натрію і аскорбінової кислоти в напоях у складі композиції "Пектокарс-З".
5. Досліджено залежність физико-хімічних властивостей модельних розчинів пектину від вмісту в них іонів кальцію, магнію, калію і фосфору. Встановлені оптимальні концентрації мінеральних речовин, що забезпечують стандартні реологічні властивості напоїв. Мінеральний склад розроблених напоїв дозволяє підвищити рівень надходження кальцію при дотриманні оптимального співвідношення кальцій: магній: фосфор 1:0,5:1-1, 5.
6. Розроблені технології композицій нутрицевтиків для напоїв під серійним найменуванням "Пектокарс-З", різного вітамінно - мінерального складу: "Пектокарс.в-З", "Пектокарс.в-З, Е, Д-мультиминерал" і "Пектокарс н-З, Е, Д-мультиминерал". Складено комплект технічної документації.
7. Створено технології функціональних напоїв на основі соків і мінеральних вод з композиціями нутрицевтиків; запропонований асортимент напоїв з функціональними властивостями.
8. Вивчені умови і терміни зберігання напоїв. Для напоїв, збагачених композиціями нутрицевтиків "Пектокарс-З, Е, Д-мультиминерал", рекомендований термін зберігання до 30 діб, для напоїв, що містять композицію "Пектокарс, в-" - 70 діб. Складені комплекти технічної документації на функціональні напої.
У 2010 р науковий діяч Російської Федерації Новицкая Е. Г. захистила кандидатську дисертацію на тему «Технологія формування якості емульсійних нектарів на основі гарбуза (Cucurbita Melon) з додаванням соку ягід жимолості, лимоннику, горобини, шипшини». За результатами даної дисертації зроблено такі висновки:
1. На підставі вивчення асортименту продуктів переробки гарбуза визначена можливість і доцільність формування на регіональному ринку емульсійних гарбузових нектарів з соком ягід жимолості, лимоннику, горобини, шипшини.
2. Особливості хімічного складу свіжих і заморожених ягід жимолості, лимоннику, горобини, шипшини показали доцільність їх використання для виробництва нектарів з підвищеною харчовою цінністю. Сік жимолості, лимоннику, горобини і hydrothermal екстракт шипшини у частці 10% грають роль не тільки смакових наповнювачів, але і збагачують нектари біофлавоноїдами.
3. Розроблені технології та рецептури емульсійних гарбузових нектарів. Технологія виробництва емульсійних нектарів модифікована за рахунок додаткового використання гарбузового гідротехнічного екстракту з метою зниження втрати сухих речовин.
4. Показано доцільність застосування кукурудзяної олії в нектарах для створення ліпідно-каротиноїдного комплексу, стабільність якого в емульсійних гарбузових нектарах забезпечується введенням полісахариду з червоної водорості.
5. Проведена комплексна товарознавча оцінка розроблених напоїв, обґрунтовані режими і терміни їх зберігання (Т=18-20°С, ОВВ=75%, не більше 1 року).
6. Визначено, що при правильному зберіганні втрати β-каротину в емульсійних гарбузових нектарах незначні (1-1, 8%).
7. Розроблена кваліметрична модель управління якістю емульсійних гарбузових нектарів, експериментально підтверджено кількісні співвідношення інгредієнтів та їх роль у формуванні технологічних характеристик і показників якості готового продукту.
Обґрунтування нового напрямку досліджень
Для найбільш повного забезпечення населення плодово – ягідними соками, розширення асортименту, підвищення їх якості, харчової та біологічної цінності необхідно введення у виробництво нових досліджень науки і техніки, більш сучасних технологічних процесів, застосування автоматизованих систем управління виробництвом, застосування прогресивних наукових матеріалів.
Висновки за розділом І
При виконанні даної курсової роботи було вивчено характеристику й асортимент плодово – ягідних соків з м’якоттю. Соки – необхідна та незамінна складова частина харчування
Наведено особливості хімічного складу, харчової та біологічної цінності плодово – ягідних соків з м’якоттю. До соків з м’якоттю входять всі компоненти хімічного складу плодів, в тому числі нерозчинні: клітковина, напівклітковина, протопектин, жиророзчинні пігменти.
Детально вивчено технологію виробництва плодово – ягідних соків з м’якоттю та наведено принципову технологічну схему їх виробництва.
Розглянуто особливості якості (органолептичні та фізико-хімічні показники), термін зберігання та процеси, що відбуваються при зберіганні плодово – ягідних соків з м’якоттю.
Розглянуто нові напрямки виробництва соків. Вони полягають в розширенні асортименту, створенню продуктів з підвищеною харчовою та біологічною цінністю.
РОЗДІЛ ІІ. Розробка технологічної схеми виробництва абрикосового соку
