9. Розкрийте методи аналізу наукового рівня економічних знань дослідження історичного розвитку господарської системи.

Методологічні засади історії економіки та економічної думки ґрунтуються на використанні загальнонаукових і спеціальних методів економічної науки.

Еволюційна економічна теорія розглядає економічну систему в динаміці, зростанні, розвитку та вдосконаленні, як природно-історичний процес.

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів використовує системно-синергетичний метод. Система аналізується як множинність взаємодіючих елементів, об'єднаних структурою зв'язків, що забезпечують взаємосприяння та взаємообмеженість їх властивостей і функцій; по-друге, використовуються принципи диференціації та інтеграції,; по-третє, як стимул розглядається не причина (минула подія), а результат. Синергетика - це концепція самоорганізації систем, зокрема людського сусп-ва, яка відкидає запрограмованість розвитку початковими умовами, визнає об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки та випадковість і багатоваріантність розвитку із періодами стабільності та нестабільності.

Метод наукової абстракції дає змогу відобразити загальні та найсуттєвіші властивості економічного життя сусп-ва.

Метод емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, систематизація подій і фактів) допомагає описати, порівняти, дослідити та узагальнити реальні економічні явища, сформувати знання про економічну дійсність.

Серед методів наукового аналізу економічних текстів слід виділити герменевтику і компаративістику. Прийоми герменевтики використовують для тлумачення текстів і пошуку нових непрочитаних знань. Компаративістика порівнює змісти економічних текстів, підготовлених різними авторами.

Емпіричний метод використовує економічна компаративістика, що досліджує розвиток економічних систем та його соціально-економічні наслідки в різних масштабах, тенденції та особливості розвитку економічних систем .

Історико-ек аналіз - це поглиблене дослідження системності, рівня інтегрованості та причинно-наслідкового механізму процесу економічного розвитку, відмова від догматичного розуміння історії.

Вирішальне значення у методологічному арсеналі має системно-структурний метод, згідно з яким економіка вивчається як система з широкими функціональними зв'язками, коли ціле та його частини взаємопов'язані різноманітністю внутрішніх і зовнішніх зв'язків, структурних елементів та рівнів.

Історико-порівняльний метод порівнює об'єкти історико-економічного дослідження у часі та просторі, виявляє взаємодію загального, особливого та одиничного в економічному розвитку.

Також існує метод економічного моделювання, що полягає в здійсненні пошуку найбільш ефективних, оптимальних схем організації економічних систем, є формалізованим описом і кількісним вираженням економічних процесів і явищ.

Метод ідеальних типів відображає ідеальний тип господарської системи, використовується для розкриття особливостей господарської сфери конкретного сусп-ва на відповідному етапі історичного розвитку.

Абсолютистський підхід полягає у розгляді теорії як безперервного прогресу від помилкових тверджень до істини, яка зводиться в "абсолют''. Цей підхід виключає можливість існування інших методологічних підходів. Кумулятивний підхід припускає, що нові за часом теорії є безперечно кращими за "старі", а отже, вивчати останні необов'язково. Релятивістський підхід відкидає можливості пізнання об'єктивної істини взагалі на підставі повної відносності усіх людських знань. Використовують також метод соціологічних дослідів і соціальної психології.

Організаційний підхід передбачає встановлення цілісних характеристик господарської системи, її цілей, господарських форм, мотивів діяльності та характеру взаємодії між ними. Процесний аналіз передбачає вивчення необхідних суспільних умов та перебігу процесів господарської взаємодії.

В історико-економічній літературі застосовують спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, метод періодизації, історичного моделювання.