- •У чому полягає сутність схеми історії України м.Грушевського та його періодизації українського історичного процесу?
- •3.Конституція Пилипа Орлика. Чи можна вважати її першою демократичною конституцією Європи?
- •4. Гайдамаки: розбійники чи національні герої
- •5. 5. Скіфський світ: уявлення про світобудову у кочових народів і тис. До н.Е. (на території України)
- •9. Виникнення Київської Русі у геополітичному контексті : давньоруська держава у системі міжнародних відносин IX – X століть.
- •14. Київська Русь і кочові народи степу у XI-XII столітті:між війною і співпрацею
- •19. Тисячоліття Софії Київської: новітні гіпотези і старі переконання.
- •20. Основні напрямки політичної діяльності Ярослава Мудрого: творення імперії чи вдала реалізація особистих амбіцій?
- •21. Галицько-Волинське князівство: єдиний прямий спадкоємець Київської Русі чи один з багатьох уламків величної державності?
- •22. Особливості станової структури Галицько-Волинського князівства.
- •24. У чому полягали особливості процесу індустріалізації в Україні?
- •25. Даниила Галицкий как историческая персона: выдающийся политик или беспринципный коньюктурщик?
- •26. Західна політика Галицько-Волинської держави
- •29. Загибель Галицько-Волинського князівства:смерть української незалежної державності чи трансформація середньовічного
- •30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
- •32. Основні риси та особливості економічного розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського.
- •33. Польсько-литовська війна за українські землі в XIV столітті
- •35. Полемічна література кінця XVI – поч. XVII ст. Як памятник політичної думки в уКраїні
- •39.Цеховий устрій в українських містах : ремісники між вибором вільної ринкової економіки та привидом перевиробництва.
- •44. Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої третини XVII ст. : стихійні бунти без чітко визначеної мети чи прообрази національно-визвольної війни
- •50. Визвольна війна і Слобожанщина: наслідки миттєві й відтепер міновані
- •51. Чи можливі зараз форми соціальної взаємодії на кшталт братств?
- •53. Существовала ли альтернатива Переяславскому договору 1654 г. ?
- •54. Чи можна назвати Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького «козацькою революцією»?
- •55. Амбивалентная роль Кримского ханства в Национально-Освободительной войне (1648-1654).
- •56. Яким роком скінчилася Національно-визвольна війна: проблеми періодизації
- •57. Слобожанщина: формування нового історичного регіону України у середині – другій половині XVII ст.
- •59. Якого гетьмана і чому називали «сонцем доби Руїни»
- •60. Московсько-козацькі стосунки доби Руїни: чому сторони не зрозуміли одна одну?
- •62. Чи був «зрадником» Іван Мазепа?
- •63. Трипільська культура: сукупність племінних союзів чи цивілізація
- •65. Геополітичні зрушення XVIII ст. У Центрально – Східній ЄвропІ і їхнє значення в історії україни
- •74. Столипінська реформа та її наслідки
- •69. Українське національне відродження : причини, етапи, наслідки.
- •81.Чи можна було уникнути голоду 1921-1923 рр?
- •82. Нова економічна політика: чому було згорнуто політику, яку Ленін планував проводити «всерйоз та надовго»?
- •84. Галицько-Волинське князівство у геополітичному контексті:сусіди як друзі і вороги.
- •Почему последствия индустриализации являются спорными и неоднозначными?
- •86. Яке місце колективізації сільського господарства у рамках курсу на модернізацію економіки
- •90. Чи була незмінною офіційна лінія польських властей щодо українських земель у 1920-1930-х роках?
81.Чи можна було уникнути голоду 1921-1923 рр?
Коли якісь історичні події стають минулим із життя народу, ми починаємо ставити собі щось на кшталт філософських питань, вдаємося в роздуми, аби знайти відповіді, які повинні в майбутньому допомогти нам не зробити ті помилки, які коштували сотні тисяч людських життів. Однією з таких тем, які потребують детальних та поглиблених роздумів, є тема масового голоду. Нажаль, український народ відчув на собі весь жах цього явища. І ми,наступні покоління, повинні неодноразово задуматись, поглибитись у причини і наслідки цих подій, щоб зрозуміти, чому саме так сталось.
Історичні хронічки звикли давати причини і пояснення виникненню і протіканню того чи іншого явища. Але, на мою думку, не може існувати реальних причин, які б могли виправдати те, що в страшних муках від голоду вмирали люди…
І все ж таки, що зрозуміти, чи можна було уникнути голоду 1921-1923 рр., потрібно зрозуміти, ким і задля чого він був створений. Так, на мою думку, це не було явище, яке виникло саме по собі, а ретельно продуманий і здійснений план. Звичайно, пагубного впливу на зменшення кількості урожайності мали і природні умови(посуха, що охопила великі райони Південної України, Поволжя та Північного Кавказу), але, якщо не були б видані з Москви вказівки про повну конфіскацію продовольчих запасів у населення, якщо не проводилася б така жорстока політика «воєнного комунізму, можна було б уникнути того становища, в якому опинилася більшість українського населення. В спричиненні голоду на українських землях, московський уряд вбачав ефективний засіб придушення антибільшовицького повстанського руху в Україні. Пагубного вплину на і без того важке становище населення завдали спроби партійного керівництва здійснити експорт хліба восени 1922 року, не зважаючи на те, що дефіцит степових губерній становив 25 млн. пудів, це призвело до того що голод продовжився ще до середини 1923 року. . Тому, маємо всі факти і докази того, що в 1921-1923 рр. вперше було використано терор голодом як форма здійснення державної політики.
Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися. Бачимо прямий і навіть не особливо не приховуваний тероризм та насильство по відношенню до українського населення. Партійна верхівка вбачала в мордуванні мільйонів людей голодом найкращий спосіб того, як підпорядкувати собі і керівництво, і селян з робітниками, але, це була занадто висока ціна та невиправдані жертви.
Проаналізувавши данні та історичні факти, я можу зробити висновок про те, що голоду 1921-1923 років можна було уникнути, і всі ці мільйони житті – це ні в чому невинні жертви жорсткого та не знаючого пощади апарату, який скошував косою смерті все, що перешкоджало його шляху.
