100. Президентські вибори 2010 р.

Вибори Президента України 2010 — чергові вибори Президента України. Спочатку були призначеніВерховною Радою України на 25 жовтня 2009 року, але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком у Конституційному Суді. Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року.

На виборах використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.

За результатами обробки 100,00% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95% (12 481 268 голосів); Юлія Тимошенко відстає на 3,48 відсотки — 45.47% (11 593 340 голосів). Юлія Тимошенко не визнала своєї поразки, заявила про масові фальсифікації «в цілому по Україні на понад 1 млн. голосів за різними технологіями» і сказала, що оскаржуватиме результати виборів у суді.

14 Лютого 2010 року цвк оголосила офіційні результати виборів президента України, згідно з якими лідер Партії регіонів Віктор Янукович переміг і став наступним президентом країни.

П’ять років після Помаранчевої революції помітні зміни у виборчій культурі українців: результати виборів сьогодні неможливо передбачити наперед, оскільки має місце вільна конкуренція між кандидатами. Всі міжнародні спостерігачі визнали перший тур президентських виборів як вільні і чесні. Незважаючи на високий рівень розчарування в українській політиці, явка виборців не опустилася нижче рівня виборів 2006 і 2007 років і склала 66,8%. Тим не менш, незмінною залишається одна риса сучасної політичної культури українців: вони голосують не стільки «за», скільки «проти» якогось кандидата. Так, якщо у 2004 році люди протестували проти Кучми та його політики, то сьогодні голосують або проти так званої «помаранчевої влади» в особі Тимошенко і Ющенка, або проти «кримінального» Януковича.

У першому турі президентських виборів, цей протест виразився ще й в тому, що кожен п’ятий виборець (5 млн.) віддав свій голос за так звану «третю силу» – за Сергія Тігіпко (13,1% голосів) і Арсенія Яценюка (7%). Отже, в Україні поступово виникає запит на нових лідерів нації, і це нове явище в українській політиці.

Не менш гостра боротьба йшла між двома лідерами і за вплив у Центральній виборчій комісії (ЦВК). 19 січня один з членів ЦВК був звільнений з посади у зв’язку з досягненням ним граничного віку перебування на державній службі. В результаті цього залишилося чотирнадцять членів комісії, вісім з яких, за словами голови Комітету виборців України Олександра Черненка, лояльні Януковичу. Іншим джерелом звинувачення у фальсифікаціях виборів під час другого туру стали, як це непарадоксально, неприйняті зміни до закону про вибори Президента. Як відомо, БЮТ намагався скасувати можливість голосування вдома без медичної довідки. 19 і 21 січня БЮТу не вдалося прийняти цей законопроект у Верховній Раді. Тим не менш, саме відсутність таких змін в законі стало першим аргументом Тимошенко на користь фальсифікацій результатів другого туру.

Безумовно, другий тур президентських виборів 7 лютого набагато гостріший за перший. Кандидати намагалися максимально дискредитувати один одного. Тим не менше, як правильно помітили українські ЗМІ, не треба плутати якість виборів та якість вибору. Вибір, перед яким стоїть Україна сьогодні, – це не вибір між демократією та авторитаризмом, це вибір «меншого зла». В той час як Тимошенко тяжіє до авторитарного стилю правління і ручного управління економікою, Януковичем представляє інтереси великого капіталу, іншими словами олігархів.

Однак, ні той, ні інший не пропонують головного – відповідальності за слова і вчинки. Саме тому ці вибори не змогли забезпечити стабільність в Україні. Більш того, вони призвели до ще більшого протистояння між сходом і заходом, адже лозунги на кшталт «або мафія, або демократія» ні в якому разі не консолідують країну. Новий президент України, , був обраний лише третиною населення. І з цієї причини В. Януковича навряд чи можна вважати переможцем.