45. Сутність, значення та види запасів оборотних коштів підприємства

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.

Транспортний запас - період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.

Підготовчий запас - період часу, необхідного для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів.

Поточний запас розраховується як половина середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів.

Визначення резервного (страхового) запасу може здійснюватись двома способами: за середнім відхиленням фактичних строків поставки від передбачених договором або за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача.

46. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується

• рівнем його прибутковості та оборотності капіталу

• , фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування,

• спроможністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

Він істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізуються за даними балансу – підсумкового статистичного документу про наявність і використання коштів на певну дату.

Баланс підприємства має дві частини:

1) актив, в якому відоб­ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм­ства;

2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування.

У цій частині балансу виокремлюються також зобов 'язання:

• довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу)

• короткотермінові (ті, які виконуються про­тягом одного року)

вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості — за одержані товари, видані век­селі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відра­хувань на соціальні заходи тощо.

Особливою формою коштів підприємства є кошти, що аку­мулюються для забезпечення наступних виплат , і май­бутні доходи. Активи: І розділ – необоротні активи,

ІІ Оборотні активи,

ІІ – Витрати майбутніх періодів.

Пасиви: І – Власний капітал,

ІІ - Забезпечення наступних виплат і платежів,

ІІІ - Довгострокові зобов’язання ,

ІV – поточні зобов‘язання,

V – доходи майбутніх періодів.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на певну конкретну дату здійснюється на підставі аналізу системи розрахункових показників:1) прибутковість: загальний прибуток, чистий прибуток, рентабельність (активів, власного капіталу, акціонерного, продукції, одного виробу) 2) ділова активність: оборотність активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, середній термін оплати дебіторської заборгованості, середній термін кредиторської заборгованості. 3) фінансова стійкість: коефіцієнт автономії, коеф.забезпеченості боргів, фансвоий важіль (ліверидж). 4.Платоспроможність: 1) коефіціент загальної ліквідності,

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток вирожає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник ефективнсті роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношеня прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Фінансова стійкість – характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Види: абсолютна фінансова стійкість – запаси і вся поточна діяльність покривається за рахунок власних оборотних коштів.(негатив в тому, що не використовується залучений капітал); Нормальна фінансова стійкість – для покриття запасів і фінансування поточної діяльності викристовують різні джерела коштів – як власні так і залучені. Критичний фінансовий стан – підприємство має кредити та позики не погашенні в зазначений термін.(така ситуація приводить до банкрутства підприємства)

Коефіцієнт автономії : відношення власного капіталу до підсумку балансу підприємства ка = Кв/Кб, Кв – власний капітал підприємства; Кб – підсумок балансу. Якщо ка < 0.5, то зростає ризик не сплати боргів, та занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності. Коефіцієнт забезпечення боргів : співвідношення власного та залученого капіталу кзб = Кв/Кз, де Кз – боргові зобов”зання підприємства (залучений капітал). Нормальною вважається ситуація, коли кзб > 1. За певних умов кредити вигідно брати.

Платоспрможність підприємства – тобто його здатність вчасно розрахуватись з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, на скільки короткострокові зобов’язання покриваються ліквідними активами. Коефіцієнт загальної ліквідності – це відношення оборотних активів до короткострокових пасивів. клз = Коа/Кзк, де Коа –оборотні активи підприємства; Кзк – короткострокова заборгованість підприємства.Якщо клз < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення ( клз > 3-4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. Коефіціент термінової ліквідності – відношення оборотних активів високої ліквідності до корткострокових пасивів. клт = Ктл/Кзк, де Ктл – оборотні активи високої ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат). Коли клт < 1, то платоспрможність підприємства невисока. Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів. кла = Кал/Кзк, де Кал - абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать