17. Організація і порядок роботи каси перерахування

18. Облік витрат на утримання персоналу банку.

У кожній установі банку розробляється штатний розпис працівників та схема посадових окладів і на їх основі, залежно від рівня кваліфікації та складності робіт, формується фонд основної та додаткової заробітної плати. Приймання на роботу здійснюється на підставі поданих заяв, укладених контрактів і наказу керівника банку про призначення на посаду і розмір посадового окладу. На кожного працівника відділ кадрів відкриває особову картку, яка містить довідкові дані і призначена для відображення всіх службових переміщень під час роботи її власника в банку. У бухгалтерії банку на кожного співробітника відкриваються особові рахунки для щомісячної реєстрації всіх видів нарахувань оплати праці й утримань з неї. Оплата нараховується на основі даних табеля обліку відпрацьованого часу, про чергову й адміністративну відпустки, хворобу, виконання громадських обов'язків тощо. Нарахована заробітна плата включається до складу адміністративно-управлінських витрат (дебет рахунка 7400 «Основна і додаткова заробітна плата» у кореспонденції з кредитом рахунка 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»). Крім основної заробітної плати, внутрішнім положенням банк може передбачати премії за виробничі результати, інші надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; їх обліковують на особових рахунках окремо з метою надання інформації податковим органам про сукупний дохід кожного працівника. Щомісячно бухгалтерія здійснює всі розрахунки щодо нарахування оплати праці та утримання як податків, зборів, так і аліментів, погашення виданих кредитів, нестач, різних штрафів тощо. Одночасно з нарахуванням оплати праці бухгалтерія здійснює також нарахування обов'язкових платежів у різні державні фонди: Пенсійний фонд — 32 %, фонд обов'язкового страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності — 2,9 %, фонд соціального страхування на випадок безробіття — 2,1 %, фонд страхування від нещасного випадку на виробництві — у відсотках до фактичних витрат на оплату праці залежно від класу професійного ризику виробництва. Усі обов'язкові нарахування до зазначених фондів, поряд із заробітною платою, включаються у витрати основної діяльності банку (собівартість банківських послуг) і обліковуються за групою рахунків 740 «Витрати на утримання персоналу». Здійснюється бухгалтерський запис: Д-т 7401 «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». К-т 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток». Нарахування оплати за лікарняними листками, довідками про виконання громадських обов'язків здійснюються згідно з інструктивними вказівками Міністерства праці та Державного комітету статистики України. На всі утримання із заробітної плати складаються бухгалтерські проведення: Д-т 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»; К-т рахунків: 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток»; 3653 «Утримання з працівників банку на користь третіх осіб». Банки можуть формувати резерви на оплату відпусток для забезпечення рівномірного розподілу цих витрат протягом звітного періоду шляхом щомісячного проведення нарахувань за встановленим нормативом від витрат на оплату праці. Облік операцій з формування і використання резервів на оплату відпусток ведеться на рахунку 3658 «Забезпечення оплати відпусток». Якщо у банку не створюють резерв на оплату відпусток, то нарахування відпускних майбутніх періодів та обов'язкових державних перерахувань на відпускні майбутніх періодів обліковуються на окремих аналітичних рахунках до балансового рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів» і амортизуються на витрати банку звітного періоду. Нарахування заробітної плати працівникам банку здійснюється в розрахунково-платіжній або платіжній відомості, де вказується: *сума нарахованої заробітної плати; * надбавки та доплати; * нарахування відпускних та за листками тимчасової непрацездатності; «»утримання із заробітної плати. Відображені бухгалтерськими проведеннями операції з нарахування заробітної плати, утримань із неї, відрахувань в обов'язкові державні фонди оформляються меморіальними ордерами. Усі витрати на оплату праці, у тому числі доплати за кваліфікацію та за обсяги робіт, відносяться на витрати того звітного періоду, коли вони мали місце.

19. Облік підкріплення операційних кас комерційних банків

Для поповнення залишку готівки операційної каси комерційні банки можуть

купувати грошову готівку в установах НБУ та в інших комерційних банках за

відповідну плату.

Для обліку транзитних оборотів, пов'язаних з виконанням таких операцій в

безпосередній кореспонденції з рахунком каси використовуються такі рахунки:

181 Дебіторська заборгованість за операціями з банками 1811 А Дебіторська

заборгованість за операціями з готівкою 191 Кредиторська заборгованість за

операціями з банками 1911 П Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою

Підкріплення готівкою установ банків територіальними управліннями НБУ

здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування.

Доставляти гроші установи банку можуть власними силами або через

інкасаторів територіальних управлінь Національного банку.

Відповідальність сторін щодо виявлених надлишків або недостачі грошей

обумовлюється укладеною між ними угодою.

Для підкріплення готівкою комерційний банк завчасно надсилає засобами

електронної пошти НБУ до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом

уповноваженої особи банку. Форма, строк і час подання заявок обумовлюються

територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове

обслуговування.

Підкріплення операційної каси установи комерційного банку проводиться з

оборотної каси територіального управління НБУ з одночасним списанням відповідних сум із кореспондентського рахунку банку. Одночасно сплачується комісійна винагорода територіальному управлінню Національного банку за продаж готівки.

У комерційному банку виконуються такі бухгалтерські проведення:

Проведення розрахунків за готівку:

Д-т 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;

одержання готівки комерційним банком:

Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

К-т 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Банки отримують готівку з доставленням власними силами безпосередньо з

видаткової каси територіальних управлінь за довіреністю, у разі доставлення готівки

службою інкасації територіальних управлінь - за описами цінностей у національній

валюті, що перевозяться.

Установи банків, які мають надлишок готівки, а також зношені гроші, здають їх

до оборотної каси територіального управління із зарахуванням цих сум на

кореспондентський рахунок відповідної установи банку.

У комерційному банку виконуватимуться такі бухгалтерські проведення:

здавання готівки до оборотної каси територіального управління НБУ:

Д-т 1007 «Банкноти та монети в дорозі» К-т 1001 «Банкноти та монети в касі

банку»;

одержання повідомлення з територіального управління НБУ про зарахування

готівки на кореспондентський рахунок банку: Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ» К-т 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

Установи банків, що мають надлишки готівки, можуть також передавати її

іншим банкам, які мають потребу в підкріпленнях, за погодженням із територіальним

управлінням НБУ

Передавання готівки проводиться після списання відповідної суми з

кореспондентського рахунку установи банку - одержувача грошей і зарахування її на

кореспондентський рахунок установи банку, що передає гроші.

Видавання готівки установою банку, що передає гроші, одержувачеві

проводиться за прибутково-видатковим касовим ордером і довіреністю.

У комерційному банку, що купує готівку, виконуються такі бухгалтерські

проведення:

проведення розрахунків за готівку:

Д-т - 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

К-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;

сплата комісійної винагороди за отримання готівки:

Д-т - 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування»

К-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;

одержання готівки комерційним банком:

Д-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку» К-т - 1811 «Дебіторська

заборгованість за операціями з готівкою».

У комерційному банку, що продає готівку, виконуються такі бухгалтерські

проведення:

зарахування готівки на кореспондентський рахунок:

Д-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»

К-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

одержання комісійних доходів за продану готівку:

Д-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»

К-т - 6100 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування

банків»;

каси комерційного банку в комерційному банку виконуються такі бухгалтерські

проведення:проведення розрахунків за готівку:

Д-т - 3901 «Рахунки, що відкриті для установ банку»

К-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

передавання готівки з каси комерційного банку філії:

Д-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»

К-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

У підвідомчій філії, яка одержує підкріплення операційної каси комерц, банку

проведення розрахунків за готівку:

Д-т - 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

К-т - 3900 «Рахунки, що відкриті в установах банку;

одержання готівки касою комерційного банку:

Д-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

К-т - 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Передавання готівки з однієї установи банку до іншої до проведення операцій

за кореспондентським рахунком у територіальному управлінні НБУ не допускається.

У разі передавання готівки своїм філіям, розташованим за межами області, а

також іншим банкам, незалежно від місця їх розташування, у день її передавання

надсилається повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку,

так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню НБУ У

повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що

видав готівку, дата її видання, сума готівки та найменування банку-отримувача.

20. Сутність і класифікація валютних операцій комерційних банків

Банківська операція визнається як валютна за умови застосування в

процесі розрахунків за цією операцією валюти, відмінної від національної.

Валютні операції комерційних банків можна класифікувати за низкою критеріїв.

Зокрема, за економічним змістом операції в іноземній валюті поділяються на обмінні,

кредитні, депозитні, розрахункові, інвестиційні та ін.

При проведенні валютних операцій в основному розрізняють три вартові категорії.

1. Дата операції – це дата відображення в бухгалтерському обліку операцій у день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) чи обов'язків (пасивів) незалежно від дати руху коштів по цій операції.

2. Дата валютування – це обумовлена договором дата зарахування чи спи-сання коштів за операцію

3. Дата розрахунку – це дата реального чи зарахування списання засобів за операцію

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних

валютах (як в іноземних, так і в національній) обліковуються за одними й тими ж

балансовими рахунками.

Залежно від суб'єкта, що ініціював операцію, валютні операції банків можуть

здійснюватися:

• за рахунок клієнтів;

• з ініціативи банку.

До першої групи належать операції, пов'язані зі здійсненням розрахунків,

кредитні й депозитні операції в іноземній валюті.

Операції другої групи пов'язані з придбанням цінних паперів, матеріальних

цінностей за іноземну валюту, а також із придбанням іноземної валюти за кошти

банку.

За термінами здійснення розрахунків розрізняють операції в іноземній валюті,

розрахунки за якими здійснюються негайно, у дуже короткий термін (до двох робочих

днів) і в термін, що перевищує два робочі дні. Негайно розрахунки здійснюються при

відкритті депозитних рахунків в іноземній валюті, здійсненні готівкових обмінних

операцій, надання валютних кредитів, кошти за якими перераховуються на користь

позичальника.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в

короткий термін, що не перевищує двох робочих днів, називають операціями

спот.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються після

двох робочих днів від дати укладення відповідного контракту до дати,

зазначеної в контракті, називають форвардними операціями.

Суб'єкти валютних операцій комерційних банків класифікуються за ознакою

резидентності.

Резиденти – це фіз. та юр. особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без

громадянства),ю які мають постійне місце проживання на території України, зокрема й ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном;

Нерезиденти – це фіз. та юр. особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, зокрема й ті, котрі тимчасово перебувають на території України;

Поняття й види валютної позиції банку. Характеристика рахунків, що служать

для обліку валютної позиції

Важливий вплив на методику обліку операцій комерційних банків в іноземній

валюті має стан валютної позиції банку.

Валютна позиція банку - співвідношення між його активами та

зобов'язаннями, з урахуванням позабалансових вимог і зобов'язань, у певній

валюті.

Отож, валютна позиція банку визначається з кожної валюти зокрема.

За наявності відкритої валютної позиції банк перебуває в зоні ризику. Така

ситуація може привести як до отримання додаткових доходів, так і до понесення

додаткових витрат у разі зміни обмінного курсу валюти.

* Балансові активи та позабалансові вимоги в іноземній валюті

* Зобов'язання балансові та позабалансові в іноземній валюті

Операції, що виконуються у двох різних валютах, впливають на стан та розмір

валютної позиції банку. До таких операцій належать:

1) купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, зокрема

строкові операції, за якими виникають вимоги й зобов'язання в іноземних валютах,

незалежно від способів і форм розрахунків за ними;

2) нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів і

витрат;

3) надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;

4) погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

5) формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;

6) купівля-продаж основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за

іноземну валюту;

7) інші обмінні операції з іноземною валютою.

Операції, що здійснюються в одній валюті, не приводять до змін валютної

позиції банку, а тому поряд їх відображення в обліку є таким самим, як і при

здійсненні аналогічних операцій у національній грошовій одиниці України.

Для відображення в обліку операцій, що мають вплив на валютну позицію

банку, використовуються технічні рахунки.

Технічний рахунок - рахунок, який не несе економічного навантаження і

використовується для технічного здійснення операцій.

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 АП Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

9920 АП Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими

металами

Рахунок 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських

металів» є контррахунком рахунка

3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Він служить для обліку гривневого еквіваленту позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів.

Бухгалтерські проведення за рахунком 3800 здійснюються в подвійній оцінці: у

валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ

За рахунком 3801 відображається гривневий еквівалент іноземної валюти за курсами договорів.

Наприкінці кожного операційного дня суми у гривневому еквіваленті за технічними

рахунками 3800 і 3801 того самого коду іноземної валюти повинні бути рівними.

Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними

рахунками 3800 та 3801 відображається за балансовим рахунком 6204 АП

«Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

У балансі комерційного банку залишки за вказаними рахунками можуть

показуватися як в активі, так і в зобов'язаннях, згідно з характером валютної позиції

банку. При цьому вони є рівними за абсолютною величиною, але протилежними за

характером (залишок за рахунком 3801 показується зі знаком «мінус»). Сума

залишків за цими двома рахунками дорівнює нулеві, тому вони не впливають на

валюту балансу банку.

Рахунок 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та

банківськими металами» використовується для відображення в обліку

позабалансових обмінних операцій.

Установа банку самостійно визначає порядок ведення аналітичного обліку за

технічними рахунками і технічні аспекти переоцінювання рахунків в іноземній валюті.

По викладеному матеріалі можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:

1. По операціях купівлі продажу за гривні6

- при зарахуванні купленої валюти

Дт – 1500

Кт – 3800

- при списанні проданої валюти

Дт – 3800

Кт – 1500

2. Одночасно по рахунках виробляється запису про рух гривні

- на оплачену суму в гривні за ринковим курсом

Дт – 3801

Кт- 1200

- на отриману суму в гривні за ринковим курсом

Дт- 1200

Кт – 3801

3. По операціях обміну однієї іноземної валюти на іншу

- зарахування купленої валюти

Дт – 1500/1

Кт – 3800/1

- списання проданої валюти

Дт- 3800/2

Кт – 1500/2

- гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом

Дт – 3801/1

Кт – 3801/2

З метою підрахунку курсового прибутку і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватися на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов'язково-го правила: гривневі еквіваленти залишків по рахунках 3800 (по кодах валют) повинні дорівнювати залишкам по відповідним аналітичних рахунках по балансовому рахунку 3801