- •Сутність та основні принципи бухгалтерського обліку в банках
- •2. Облік придбання (створення) власних основних засобів банку.
- •3. Характеристика плану рахунків в банках, структура плану рахунків
- •4. Вибуття основних засобів і нематеріальних активів Реалізація основних засобів і нематеріальних активів
- •5. Характеристика позабалансових рахунків плану рахунків банку та їх призначення.
- •6. Порядок нарахування та обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів
- •7. Регістри синтетичного та аналітичного обліку
- •11. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- •12. Порядок проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку
- •13. Організація роботи касового апарату банку
- •14. Облік доходів (витрат) банку
- •15. Облік операцій, здійснюваних видатковими касами
- •17. Організація і порядок роботи каси перерахування
- •21. Облік операцій із формування статутного капіталу банку
- •22. Бухгалтерський облік валютно-обмінних операцій банків
- •23. Принципи організації розрахунків
- •24. Облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом авансом.
- •27. Розрахунки чеками
- •28. Розрахунки акредитивами
- •29. Бухгалтерський облік факторингових операцій
- •30. Порядок обліку операцій застави
- •31. Особливості обліку цінних паперів у портфелі банку на продаж
- •32. Організація обліково-операційної роботи в банку.
- •33. Бухгалтерський облік кредитів, наданих клієнтам банку
- •34. Ревізія каси, відображення в обліку результатів ревізії
- •35. Бухгалтерській облік залучених вкладів (депозитів)
- •36. Суть і види обліку в банках.
- •37. Облік формування і розподілу прибутку банку
- •38. Внутрішні і зовнішні користувачі облікової банківської інформації.
- •39. Міжбанківські кореспондентські відносини
- •40. Бухгалтерський облік операцій з урахування векселів
- •41. Облік резервів та втрат
- •44. Бухгалтерський облік коштів, залучених за ощадними (депозитними) сертифікатами
- •45. Бухгалтерський облік операцій репо
- •46. Особливості обліку цінних паперів у портфелі банку до погашення.
- •47. Вплив господарських операцій на зміни у балансі
- •48. Облік розрахунків із використанням платіжних карток
- •49. Бухгалтерський облік наданих кредитів
- •50. Облік операцій за овердрафтом.
- •51. Облік коштів до запитання суб’єктів господарювання та фізичних осіб.
- •52. Цінні папери, які обліковуються в торговому портфелі банку
- •Глава 2. Бухгалтерський облік використання спеціальних резервів за розміщеними вкладами (депозитами) та наданими кредитами
- •Облік резерву під неотримані доходи.
28. Розрахунки акредитивами
Акредитив
- це розрахунковий документ із дорученням
однієї кредитної установи іншій здійснити
за рахунок спеціально задепонованих
коштів оплату товарно-транспортних
документів за відвантажений товар.
Акредитив
застосовується в розрахунках між
постачальниками і покупцями. Документи
постачальника оплачуються банком тільки
на умовах, передбачених в акредитивній
заяві покупця.
Коли використовують
акредитивну форму розрахунків, оплата
документів за відвантажений товар,
надані послуги здійснюється або в
банківській установі постачальника за
рахунок коштів платника, там задепонованих
для цієї мети, або в банку платника - так
званий гарантований акредитив. Акредитивна
форма розрахунку гарантує платіж
постачальнику. Ця форма розрахунків
застосовується за наявності угоди між
постачальником і платником щодо такої
форми розрахунків.
Постачальник
подає в банк, що його обслуговує, заяву
із зазначенням умов використання
задепонованих коштів (власних або
залучених). Акредитив відкривається
для розрахунків тільки з одним конкретним
постачальником. Його не можна
використовувати для розрахунків з
іншими постачальниками чи для виплати
грошей готівкою. Чинність акредитива,
як правило, не перевищує 15 днів з моменту
відкриття. Платнику надано право
змінювати умови акредитива, достроково
відкликати невикористані кошти. Після
повідомлення про відкриття акредитива
постачальник відвантажує товар і не
пізніше трьох робочих днів після цього
подає в установу банку реєстри рахунків
і транспортні або інші документи, які
підтверджують відвантаження. Коли
документи відповідають умовам акредитива,
кошти того самого дня зараховуються на
рахунок постачальника.
Існує кілька
видів акредитивів.
Покритий - це такий
акредитив, який передбачає попереднє
депонування коштів. У цьому разі банк
платника (банк-емітент) списує кошти з
розрахункового рахунка платника і
переказує ці кошти в банк постачальника
(банк-виконавець) на окремий балансовий
рахунок "Акредитив".
Депонування
коштів в установі банку постачальника
можна здійснити також і за рахунок
кредиту, отриманого платником у
банкуємітенті. Проте для кожного
конкретного акредитива можна використати
тільки одне джерело платежу, тобто
виставляти акредитив частково за рахунок
власник коштів, а частково за рахунок
кредиту не дозволяється.
Непокритий
- це акредитив, коли платежі постачальнику
гарантує банк. У такому разі платник
звертається до свого банку з клопотанням
виставити для нього гарантований
акредитив. Таке клопотання банк-емітент
задовольняє тільки стосовно платоспроможних
клієнтів і за умови встановлення між
клієнтом і банком, який відкриває
акредитив, кореспондентських
відносин.
Відкриваючи гарантований
акредитив, банк-емітент дає банку-виконавцю
право списувати платежі на користь
постачальника - отримувача коштів зі
свого кореспондентського рахунка.
Відзивний
- це акредитив, який може бути змінений
або анульований банком-емітентом на
вимогу покупця без попереднього
погодження з постачальником. Але
банк-виконавець повинен оплатити
документи, які були виставлені
постачальником і прийняті банком, до
отримання останнім повідомлення про
зміну чи анулювання акредитива.
Безвідривний
- це акредитив, який не можна змінити
або анулювати без згоди постачальника,
на користь котрого було відкрито
акредитив.
Використання акредитивної
форми розрахунків обумовлюється в угоді
між постачальником і покупцем, в якій
указують конкретні умови розрахунків
за акредитивом, строк його дії, вид
акредитива, спосіб його виконання, банк
постачальника і покупця.
Підставою
для відкриття акредитива платником є
повідомлення постачальника про готовність
до відвантаження товару. Для відкриття
акредитива платник подає в банк заяву
встановленого зразка з необхідними
реквізитами (номер договору, згідно з
яким відкривається акредитив; термін
чинності акредитива; рахунок платника
і банк, який його обслуговує; документи,
згідно з якими здійснюються виплати за
акредитивом; строк їх подання; вид
акредитива та сума акредитива).
Закриття
акредитива в банку постачальника
здійснюється:
на заяву постачальника
щодо відмови від дальшого використання
акредитива до закінчення терміну його
чинності;
після закінчення терміну
чинності акредитива;
на заяву покупця
про відкликання акредитива повністю
або частково.
Акредитив закривається
в день отримання повідомлення від
банку-емітента.
Невикористана сума
акредитива повертається банку платника
для зарахування на рахунок, з якого
депонувалися кошти.
Схему здійснення
рахунків з використанням акредитивної
форми наведено на рис. 2.4.
1
- покупець доручає банку, що його
обслуговує, відкрити акредитив; 2 - банк
покупця відкриває акредитив; 3 - банк
покупця сповіщає покупця про відкриття
акредитива; 4 - банк покупця повідомляє
банк постачальника про відкриття
акредитива постачальнику на конкретну
суму; 5 - банк постачальника сповіщає
постачальника про відкриття акредитива;
6 - відвантаження товару; 7 - покупець
повідомляє банк про виконання умови
акредитива, тобто дає наказ на розкриття
акредитива; 8 - банк покупця переказує
банку постачальника суму коштів з
акредитива; 9 - банк постачальника
зараховує кошти на рахунок постачальника;
10 - банк постачальника повідомляє про
це свого клієнта.
Акредитивна форма
розрахунку дає постачальнику впевненість,
що відвантажений товар буде своєчасно
оплачено.
Для постачальників
(отримувачів коштів) акредитивна форма
розрахунків надійна, відносно проста
і приваблива, оскільки гарантує
оплату.
Покупцям розрахунки з
використанням акредитива не вигідні,
бо на певний час кошти вилучаються з
обороту, що погіршує фінансове становище
підприємств-покупців.
