40. Бухгалтерський облік операцій з урахування векселів

7.1. Банк здійснює облік операцій з урахування векселів, якщо передбачає їх утримання до строку погашення.

Банк має відобразити в бухгалтерському обліку купівлю векселя для подальшого продажу або дострокового пред’явлення до погашення за рахунками з обліку цінних паперів у портфелі банку на продаж.

7.2. Банк обліковує суму зобов’язань з кредитування на дату укладення договору про врахування векселя відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

7.3. Банк відображає в бухгалтерському обліку операцію з урахування векселів такими проводками:

Дебет Рахунки для обліку кредитів, які надані за врахованими векселями, – на номінальну суму векселя;

Кредит Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за врахованими векселями – на суму дисконту;

Кредит Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів – на суму наданих коштів.

Банк одночасно зменшує зобов’язання з кредитування на суму балансової вартості врахованих векселів.

Банк обліковує враховані векселі за позабалансовим рахунком 9819 “Інші цінності і документи” за номінальною вартістю.

7.4. Банк здійснює амортизацію суми дисконту за векселем за період від дати придбання до дати погашення векселя не рідше одного разу на місяць і відображає в обліку такою бухгалтерською проводкою:

Дебет Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за врахованими векселями;

Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за врахованими векселями – на суму амортизації дисконту.

7.5. Банк відображає в обліку погашення врахованого векселя в установлений строк такою бухгалтерською проводкою:

Дебет Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів – на суму, отриману від платника за векселем;

Кредит Рахунки для обліку кредитів, які надані за врахованими векселями, – на номінальну суму векселя.

7.6. Банк здійснює бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за операціями з урахування векселів аналогічно до розділу III цієї Інструкції.

41. Облік резервів та втрат

1.1. Ці Правила регулюють бухгалтерський облік. Податковий облік формування і використання резервів регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (зі змінами та доповненнями).

1.2. Правила розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" ( 996-14 ), чинного законодавства України та

вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку

України.

1.3. Банки формують резерви на покриття можливих втрат за активами, уключаючи розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість тощо як у національній, так і в іноземній валютах, та під позабалансові зобов'язання банку.

1.4. Резерви поділяються на спеціальні та загальні.

Спеціальні резерви створюються для відшкодування можливих збитків від втрат активів та під позабалансові зобов'язання банку за рахунок витрат. Загальні резерви створюються для відшкодування можливих збитків від різних видів ризиків за рахунок нерозподіленого прибутку.

1.5. Спеціальні резерви створюються за всіма видами активів і

позабалансових зобов'язань у потрібних сумах.

1.6. Порядок розрахунку резервів на відшкодування можливих збитків від втрати активів і під зобов'язання банку здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

У разі відсутності відповідних нормативних документів оцінка активів і позабалансових зобов'язань проводиться згідно з внутрішнім положенням банку.

1.7. Списання безнадійних активів та будь-яких втрат активів у банках здійснюються тільки шляхом створення спеціальних резервів.

1. Формування резерву під нестандартну заборгованість відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) за міжбанківськими операціями:

Дт 7701 "Відрахування в резерв під заборгованість інших банків";

Кт 1590 "Резерви під нестандартну заборгованість інших банків";

б) за операціями з клієнтами:

Дебет 7702 "Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам";

Кредит 2400 "Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам".

2. Формування резерву під кредитні ризики за стандартною заборгованістю відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) за міжбанківськими операціями:

Дебет 7701 "Відрахування в резерв під заборгованість інших банків";

Кредит 1591 "Резерви під стандартну заборгованість інших банків";

б) за операціями з клієнтами:

Дебет 7702 "Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам";

Кредит 2401 "Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам".

3. При формуванні резерву під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) за міжбанківськими операціями:

Дебет 7720 "Відрахування в резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами";

Кредит 1790 "Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями";

б) за операціями з клієнтами:

Дебет 7720 "Відрахування в резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами";

Кредит 2490 "Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".

4. При списанні безнадійного кредиту (депозиту) за рахунок резервів у бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) за міжбанківськими операціями:

Дебет 1590 "Резерви під нестандартну заборгованість інших банків";

Кредит відповідний рахунок сумнівної заборгованості;

б) за операціями з клієнтами:

Дебет 2400 "Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам";

Кредит відповідний рахунок сумнівної заборгованості.

Одночасно на суму списаної заборгованості здійснюється проводка за дебетом відповідного позабалансового рахунку групи 961 "Борги, списані у збиток".

5. Списання сумнівної заборгованості за нарахованими доходами за рахунок езервів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) за міжбанківськими операціями:

Дебет 1790 "Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями";

Кредит 1780 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за мжбанківськими операціями";

б) за операціями з клієнтами:

Дебет 2490 "Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами";

Кредит 2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".

Одночасно на суму списаної заборгованості здійснюється проводка за дебетом відповідного позабалансового рахунку групи 960 "Не сплачені в строк доходи".

42. Порядок переоцінки основних засобів 1.1. Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подальший облік має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Обраний метод банки зобов'язані застосовувати для всіх об'єктів певної групи основних засобів і не поєднувати об'єкти з різними методами оцінки в одну групу.

1.2. У разі застосування методу первісної вартості (собівартості) переоцінка необоротних активів не здійснюється.

1.3. Переоцінку потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

1.4. Переоцінка групи основних засобів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

1.5. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами, викладеними в другому абзаці пункту 2.3 розділу IV цієї Інструкції.

1.6. Порядок проведення переоцінки банк визначає самостійно з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

1.7. Під час проведення переоцінки основних засобів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.

Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балансової вартості об'єкта основних засобів таким чином, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості та суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об'єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

1.8. Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

1.9. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що зазначені в пункті 1.11 цієї глави.

1.10. Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки (дооцінки), то збільшення має відображатися як зростання додаткового капіталу.

Дооцінка основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

Дебет рахунків 4400, 4500;

Кредит рахунку 5100;

одночасно:

Дебет рахунку 5100;

Кредит рахунків 4409, 4509;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

Дебет рахунків 4409, 4509;

Кредит рахунків 4400, 4500;

одночасно:

Дебет рахунків 4400, 4500;

Кредит рахунку 5100.

1.11. Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об'єктами, а в разі недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат банку.

У бухгалтерському обліку уцінка відображається такими проводками:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

Дебет рахунків 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100);

Кредит рахунків 4400, 4500;

одночасно:

Дебет рахунків 4409, 4509;

Кредит рахунку 5100;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

Дебет рахунків 4409, 4509;

Кредит рахунків 4400, 4500;

одночасно:

Дебет рахунків 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100);

Кредит рахунків 4400, 4500.

1.12. Сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності об'єкта основних засобів, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів і відновлення його корисності під час проведення чергової (останньої) дооцінки вартості цього об'єкта основних засобів, включається до складу доходів звітного періоду (рахунок 6499) у розмірі, не більшому, ніж сума перевищення. Різниця між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і сумою перевищення відображається в складі додаткового капіталу (рахунок 5100).

Сума попередніх дооцінок об'єкта основних засобів і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності, під час чергової (останньої) уцінки залишкової вартості цього об'єкта, але не більша, ніж сума перевищення, спрямовується на зменшення додаткового капіталу (рахунок 5100). Різниця між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду (рахунок 7499).

1.13. Під час вибуття об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою (перевищення) попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. У бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет рахунку 5100;

Кредит рахунку 5030.

Дооцінку об'єкта основних засобів, що враховується у власному капіталі, банк може включати до нерозподіленого прибутку частинами протягом періоду експлуатації цього об'єкта. У цьому разі сума включеної дооцінки буде різницею між сумою амортизації, що базується на переоціненій балансовій вартості активу, та сумою амортизації, що базується на первісній вартості активу. У бухгалтерському обліку здійснюється аналогічна проводка.

1.14. З метою правильного відображення в бухгалтерському обліку результатів дооцінки (уцінки) об'єктів основних засобів банки мають накопичувати інформацію щодо раніше здійснених дооцінок (уцінок) за цими об'єктами.