12. Етнопсихологія та інші галузі знань: етнографія, антропологія,культ.Іст.

Етнопсихологія та етнографія. Традиційно найтісніший зв'язок ет­нопсихологія має з етнографією. Адже біля джерел етнопсихології стоя­ли не психологи, а етнографи, які й запропонували виділити один з її розділів — психічну етнографію, тобто вивчення інтелектуальних здіб­ностей народу, силу волі та характер, почуття гідності.

Отже, етнопсихологію та етнографію поєднує об'єкт дослідження — етнічні спільноти, але етнографія вивчає побут і культуру народів, а ет­нопсихологія досліджує свідомість етнічних спільнот, закономірності її формування та функціонування.

Етнопсихологія та антропологія. Така галузь етнічної психології, як психологічна антропологія близька за змістом до соціальної (культур­ної) антропології, але остання має свою сферу дослідження — людину як частину культури, властивої певній спільноті.

Етнопсихологія та соціальна психологія. Деякі дослідники розгля­дають етнопсихологію як галузь соціальної психології, оскільки ці нау­ки близькі за об'єктом і предметом дослідження. Соціальна психологія вивчає процеси розвитку та функціонування суспільної психології та со­ціальних спільнот (великих і малих соціальних груп), а етнопсихоло­гія — духовно-психологічні риси етносів, їхню специфіку та прояв у всіх сферах діяльності та культури. Виділення етнопсихології із соціальної психології як наукового напряму пов'язане з особливим інтересом до ет­нічної свідомості та ідентичності в соціальних стосунках суспільства.

Етнопсихологія та соціологія. Етнічні спільноти, оскільки вони є соціальними спільнотами, вивчає і соціологія, але в неї узагальненіший підхід до них. Однак у підходах до етнічної свідомості в соціології та ет­нопсихології багато спільного, зокрема, вони користуються схожими ме­тодами дослідження.

Етнопсихологія та культурологія. Культурологічні дослідження тісно пов'язані з етнографічним аналізом культури, з розробкою її етніч­них проблем.

Ця гілка етнопсихології вивчає мову, побут, архітектуру, творчість, а також релігію різних етносів.

Етнопсихологія та фольклористика. Беззаперечний зв'язок етно­психології і з фольклористикою. Якщо фольклористика вивчає фольклор різних народів взагалі, то етнопсихологія приділяє увагу архетипам¹, які зафіксовані у фольклорі.

Етнопсихологія та історія. І нарешті, з історії етнопсихологія бере матеріал про зародження, розвиток, а також зникнення чи асиміляцію певних етнічних груп: націй, національностей, народностей.

Етнопсихологія та екологічна психологія. Протягом тривалого ча­су вчені досліджують вплив екології на етнічну психологію. Так, існує чимало робіт, де показано, як довкілля (природа, архітектура) впливає на формування менталітету тієї чи іншої нації.

13. Етнопсихологія як галузь психологічної науки

Етнопсихологія (від гр. ethnos — плем'я, народ) — це галузь психології, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний харак­тер, закономірності формування та функціонування національної самос­відомості, етнічних стереотипів та установок.

Роком народження цієї науки прийнято вважати 1859 р., коли приват- доцент кафедри загального мовознавства Берлінського університету Г. Штейнталь разом із філософом М. Лацарусом почали видавати "Жур­нал етнічної психології та мовознавства". У своїй програмній статті "Думки про народну психологію" редактори проголосили народження нової науки — науки про пізнання народного духу.

Штейнталь та Лацарус тлумачили поняття "народний дух", по-пер­ше, як особливе замкнуте утворення, що виражає психічну схожість ін­дивідів, які належать до певної нації, а по-друге, як їхню самосвідомість. Зміст поняття "народний дух" може бути розкритий шляхом порівняль­ного вивчення мови, міфології та культури.

На початку ХХ ст. ці ідеї розвивалися і частково реалізувалися у "Психології народів" В. Вундта. У своїй грандіозній праці, робота над якою тривала з 1900 по 1920 р., він спробував визначити зміст міфу, ре­лігії, мистецтва та інших явищ культури різних народів.

У сучасній етнопсихології існує кілька відносно самостійних напря­мів:

1.       Порівняльні дослідження етнічних особливостей психофізіології, пізнавальних процесів, пам'яті емоцій, мови тощо, що теоретично та ме­тодично складають невід' ємну частину відповідних розділів загальної та соціальної психології.

2.       Культурологічні дослідження, що вивчають особливості символів і ціннісних орієнтацій народної культури та нерозривно пов'язані з від­повідними розділами етнографії, фольклористики та мистецтвознавства.

3.       Дослідження етнічних особливостей соціалізації дітей, понятій­ний апарат і сприйняття яких найближчі до соціології та дитячої психо - логії.

4. Дослідження етнічної свідомості та самосвідомості, що послугову­ються понятійним апаратом і методами з тих розділів соціальної психо­логії, які вивчають соціальні установки, міжгрупові стосунки та взаєми­ни всередині групи [4].

Отже, етнічна психологія як самостійна наука виділилась з інших га­лузей знань, але залишилась з ними в тісному взаємозв'язку.