- •6.030502 – «Економічна кібернетика», 6.030508 – «Фінанси і кредит»,
- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лк.01. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.1 Праця як об’єкт вивчення курсу.
- •1.2 Предмет і завдання дисципліни.
- •1.3 Формування методу соціально-трудових відносин.
- •1.1 Праця як об’єкт вивчення курсу
- •1.2 Предмет і завдання дисципліни
- •1.3 Формування методу соціально-трудових відносин
- •Лк.02 трудові ресурси суспільства: теоретичні основи План
- •2.1 Населення як демоекономічна категорія.
- •2.2 Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •2.3 Економічна активність населення. Анотація
- •Основні поняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.1 Населення як демоекономічна категорія
- •2.2 Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів
- •2.3 Економічна активність населення
- •Лк.03 людській капітал і трудовий потенціал суспільства: теоретичні основи
- •3.1 Поняття трудового потенціалу: сутність, показники та структура
- •3.2 Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •3.1 Поняття трудового потенціалу: сутність, показники та структура
- •3.2 Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •Лк.04 соціально-трудові відносини як система:теоретичні основи
- •4.1 Сутність соціально-трудових відносин та фактори, що їх обумовлюють.
- •4.2 Система соціально-трудових відносин.
- •4.3 Якість трудового життя як критерій стану соціально-трудових відносин.
- •4.1 Сутність соціально-трудових відносин та фактори, що їх обумовлюють.
- •4.2 Система соціально-трудових відносин
- •4.3 Якість трудового життя як критерій стану соціально-трудових відносин
- •Лк.05 соціальне партнерство: теоретичні основи
- •Сутність соціального партнерства.
- •Система соціального партнерства.
- •Правове забезпечення соціального партнерства в Україні.
- •Система соціального партнерства
- •5.1 Сутність соціального партнерства.
- •5.2 Система соціального партнерства
- •5.3 Правове забезпечення соціального партнерства в Україні
- •Лк.06 ринок праці та його регулювання: теоретичні основи План
- •Анотація
- •Основні поняття
- •Сегментація ринку праці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •6.1 Сутність та функції ринку праці.
- •6.2 Основні елементи ринку праці
- •6.3 Сегментація ринку праці
- •6.4 Механізм функціонування та регулювання ринку праці
- •Лк.07. Соціально-трудові відносини зайнятості: теоретичні основи План
- •Анотація
- •Основні поняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •7.1 Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості.
- •7.2 Державне регулювання зайнятості в Україні
- •7.3 Безробіття як соціально-економічне явище
- •7.4 Соціальний захист громадян від безробіття
- •Лк.08. Організація і нормування праці: теоретичні основи План
- •Анотація
- •Основні поняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •8.1 Суть, зміст і завдання організації праці.
- •8.2 Сутність та методи нормування праці.
- •Лк.09. Продуктивність та ефективність праці: теоретичні основи
- •9.1 Сутність продуктивності та ефективності праці.
- •9.2 Показники та методи вимірювання продуктивності праці.
- •9.3 Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
- •Лк.10. Політика доходів та оплата праці: теоретичні основи План
- •Анотація
- •Основні поняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •10.1 Функції та елементи оплати праці
- •10.2 Форми та системи оплати праці
- •10.3 Сучасні системи оплати праці в банках
- •10.4 Регулювання оплати праці
- •Лк.11. Планування праці: теоретичні основи
- •11.1 Сутність і значення планування праці
- •11.2 Планування продуктивності праці
- •11.3 Планування чисельності працівників
- •11.3 Планування заробітної плати
- •Лк.12. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці: теоретичні основи План
- •Анотація
- •Основні поняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •12.1 Економічний аналіз у сфері праці
- •12.2 Звітність з питань праці
- •12.3 Аудит у сфері праці
- •Лк.13. Моніторинг соціально-трудової сфери: теоретичні основи
- •13.1 Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •13.2 Методичне забезпечення дослідження та прогнозування стану соціально-трудової сфери.
- •Лк.14. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин: теоретичні основи
- •14.1 Особливості функціонування моп
- •14.2 Міжнародні акти про економічні, соціальні й культурні права людини
6.1 Сутність та функції ринку праці.
Ринок праці є одним з основних і найскладніших елементів ринкової економіки, а також одним з основоположних предметів дослідження економіки праці.
Взагалі ринок – це система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв’язку між сторонами обміну, в процесі якого встановлюється ринкова ціна на об’єкт обміну і відбувається зміна його власника [1].
Однак дане визначення не є універсальним, а тому в сучасній економічній літературі неможливо знайти однозначне трактування ринку праці. Так, ринок праці можна розглядати як [4]:
форму взаємозв’язку між найманими робітниками і власниками капіталу та засобів виробництва;
систему економічних відносин, які виникають у процесі відтворення робочої сили;
систему суспільних відносин, пов’язаних з купівлею та продажем праці;
сферу формування попиту і пропозиції робочої сили;
середовище накопичення, відтворення, розподілу, використання людського капіталу;
механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями та найманими працівниками;
механізм чи інститут взаємодії споживачів праці та її постачальників, тобто юридичних або фізичних осіб, з одного боку, і конкретних фізичних осіб, які мають фізичні й розумові здібності, професійні знання та навички – з іншого.
У визначенні О.А. Грішнової прослідковується спроба об’єднати основні підходи до трактування сутності ринку праці. Відповідно до нього, ринок праці – це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці; це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію [1].
Слід підкреслити, що ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних та заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці. Це положення має не лише теоретичне, але і важливе практичне значення, оскільки з нього випливає, що об’єктом політики ринку праці повинно бути широке коло трудових відносин і все економічно активне населення. Сюди відносять проблеми оплати і умов праці, обсягу й інтенсивності виконуваної роботи, стабілізації і гарантій зайнятості, трудової мотивації, підготовки і перепідготовки робочої сили. Таке трактування предмета ринку праці називається розширеним на відміну від звуженого, яке відносить до проблем ринку праці лише сферу обігу, а до суб’єктів ринку праці лише людей, що безпосередньо в даний момент активно шукають роботу, та вакантні робочі місця. Звужене трактування ринку праці веде до підміни всієї сукупності проблем у сфері трудових відносин однією проблемою безробіття, яка хоча і є дуже важливою, однак не може розглядатися як єдина.
Умовами виникнення ринку праці є [3]:
юридична свобода і здатність власника робочої сили на свій розсуд розпоряджатись своїми здібностями до праці;
відсутність у людини необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування;
поява на ринку покупця-підприємця, який змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників.
Ринок праці формується як одна з найважливіших органічних ланок ринкової системи і може функціонувати лише у взаємозв’язку з іншими типами ринків (ринок засобів виробництва, ринок продуктів (предметів споживання), фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів), ринок послуг (освітніх, побутових, медичних і та ін.), ринок технологій, ринок інформації, ринок духовних благ), які певною мірою реагують на ситуацію, що складається в економіці.
Праця є унікальним товаром і має багато таких характеристик, які вирізняють її зі світу звичайних товарів чи послуг (див. ЛК.01). Внаслідок цього ринку праці притаманні важливі особливості, що впливають на його функціонування і на методологію його дослідження [1]:
1. На звичайному ринку купівля товару означає перехід права власності на нього від продавця до покупця. Купівля праці роботодавцем означає, що він набуває права певний час використовувати працю вільної людини і стає власником результатів праці, оскільки остання проявляється лише в результатах.
2. На ринку матеріальної продукції контакти між продавцями і покупцями короткі і знеособлені. Угоди ж, що укладаються на ринку праці, означають початок тривалих взаємовідносин роботодавця і найманого працівника. Оскільки праця невіддільна від працівника, її використання передбачає тривале взаємне спілкування. Людина виходить на ринок праці не лише як носій робочої сили, але в усій повноті своєї особи. На відміну від інших факторів виробництва людина може сама контролювати і змінювати якість своєї праці, виявляти більшу чи меншу прихильність до підприємства роботодавця. У зв’язку з цим ринок праці існує не лише у сфері обігу, поза підприємствами, а значною мірою і на підприємствах.
3. Своєрідність відносин, що виникають на ринку праці, викликає необхідність чіткої і детальної регламентації різних аспектів діяльності його агентів. Тому цей ринок дуже насичений різноманітними інституціональними структурами особливого роду. До них передусім належать:
система трудового законодавства, що регламентує умови найму, використання, оплати праці, звільнення працівників;
державна служба зайнятості;
профспілки різного рівня як представники інтересів найманих працівників і спілки роботодавців як виразники їхніх інтересів;
державні програми в галузі праці й зайнятості та ін.
4. На ринку праці важливішими, ніж на інших ринках, є негрошові аспекти угоди. До них передусім належать зміст і умови праці, гарантії зайнятості, перспективи професійного розвитку і службового просування, мікроклімат в колективі, територіальне місцезнаходження підприємства та ін. Дуже часто на ринку праці негрошові аспекти угоди стають важливішими, ніж розмір заробітків. Якщо є можливість вибору, сучасний працівник все частіше відмовляється від нецікавої, безперспективної, а тим більше шкідливої роботи, навіть за умови її вищої оплати.
5. Угоди, що укладаються на ринку праці, відрізняються від угод на інших ринках величезною різноманітністю. Кожен працівник по-своєму унікальний, якщо навіть формальні ознаки якості робочої сили (професія, спеціальність, кваліфікація, стаж тощо) однакові, на відміну від інших товарів, вироблених за одним стандартом. Кожне робоче місце теж якоюсь мірою відрізняється від інших і має особливі вимоги до працівників. Більше того, найчастіше унікальність робочого місця і особливо працівника розпізнається не в момент укладання угоди, а вже пізніше, в процесі праці. Тому угоду на ринку праці слід розглядати швидше не як короткий акт, а як тривалий процес.
Основними функціями, що притаманні сучасній моделі ринку праці є [4]:
– суспільного поділу праці – передбачає розмежування роботодавців і найманих працівників за професіями, спеціальностями та між галузями й регіонами;
– інформаційна – базується па забезпеченні учасників купівлі-продажу праці інформацією щодо умов найму, рівня заробітної плати, якості робочої сили тощо;
– посередницька – встановлює взаємозв’язок між роботодавцями і найманими працівниками для задоволення взаємних інтересів та потреб щодо вигідних умов купівлі-продажу робочої сили;
– ціноутворююча – забезпечує рівновагу між попитом та пропозицією робочої сили відповідно до закону вартості;
– стимулююча – передбачає стимулювання найманих працівників з метою підвищення якості робочої сили та її конкурентоспроможності на ринку праці;
– регулююча – впливає на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, забезпечуючи при цьому територіальну та професійну мобільність робочої сили;
– оздоровча (санаційна) – сприяє підвищенню мотивації праці для збереження якісних характеристик суб’єктів ринку;
– соціальна – забезпечує можливість добору складнішої, вище оплачуваної, престижної роботи залежно від розвитку особистих здібностей і ділових якостей, професійної майстерності кадрів (рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Функції ринку праці
Крім того, для ринку праці характерні додаткові функції [4]:
– розміщення – визначає місце робочої сили відповідно до попиту;
– селективна – полягає у виборі робочої сили відповідно до попиту та пропозиції, враховуючи професійно-кваліфікаційні характеристики робочої сили;
– розподільча – пов’язана з розподілом доходів робітників, виходячи із співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці;
– алокативна – передбачає розміщення робочої сили на принципах найбільш доцільного її використання;
– координаційна – характеризує координацію праці з метою досягнення найвищих кінцевих результатів.
