Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження

1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною:

Дозиметричний і хімічний контроль є складовою частиною протирадіаційного і протихімічного захисту персоналу.

2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від :

тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місце­вості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.

3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:

ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.

4.Дезактивація це:

вилучення радіоактивних речовин із забруд­нених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середо­вищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, облад­нання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, води, а також на техніці, одязі, взутті. Мета дезактивації - звести до мінімуму кількість опромінених людей, а та­кож можливу дозу опромінення.

5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням:

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення.

6. Пішим порядком евакуації планується на відстані:

Пішим порядком, як правило, евакуація планується на відстань добового переходу (30—40 км).

7.До евакуаційних органів не належить :

Для проведення евакуації населення на допомогу штабам цивільного захисту створюються евакуаційні органи.До них належать:

• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;

• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ;

• збірні евакуаційні пункти (ЗЕП);

• приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні пункти(ПЕП);

• пункти посадки і висадки, а також проміжні пункти евакуації (ППЕ);

8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації:

При аварії на АЕС ППЕ розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація та санітарна обробка. Коли рівень забруднення стає допустимим, то продовжується евакуація на чисті території у чистих автомобілях і автобусах. Також при радіаційних аваріях евакуація проходить тільки транспортом. Збірні евакопункти не розгортаються, а автобуси під»їжджають під житлові будинки і виробничі будівлі.

9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать:

До ЗІЗ органів дихання відносять:

- Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей і обличчя від отруйних речовин, радіоактивних речовин, аерозолів, біологічних засобів і гарантують відносно безпечне перебування на зараженій місцевості при умові їх правильного підбору. Фільтруючі протигази є основним засобом індивідуального захисту населення.

- У системі ЦЗ найбільш широко використовуються респіратори Р-2, які призначені призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пороху і бактерійних аерозолів.

- Для захисту органів дихання від радіоактивного пороху, біологічних аерозолів можуть використовуватись і промислові респіратори

- Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов'язка призначені для захисту органів дихання людей від радіоактивного пороху. Респіратори, протипорохові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки від отруйних речовин не захищають.

- ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5, які забезпечують захист органів дихання, очей, шкіри обличчя від будь-яких НХР незалежно від особливостей і концентрації.

До ЗІЗ шкіри відносять:

-найпростіші засоби захисту шкіри, легкий захисний костюм Л-1. Найпростіші засоби захисту шкіри від отруйних речовин, біологічних аерозолів і радіоактивного зараження — це звичайний одяг і взуття. Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів.Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони.

- комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО). Загальновійськовий захисний комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх і рукавиць. Його можна використовувати як накидку, одягати "в рукави" і носити як комбінезон.

У комплект Л-1(легкий захисний костюм) входить сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники. Для просочування ЗФО(захисного фільтруючого одягу) є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції.

До медичних засобів захисту відносять: аптечку індивідуальну (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8), пакет перев'язочний індивідуальний (ППІ-1)

10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від:

Сховище – інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.

11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться:

До основних приміщень відносяться:

- приміщення для укриття людей;

- медичний пункт;

- пункт управління.

До допоміжних приміщень відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);

- санітарні вузли;

- електрощитова;

- аварійний вихід;

- приміщення для зберігання продуктів харчування;

- тамбури і тамбур шлюзи та інші.

12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах:

Постачання сховища зовнішнім повітрям повинно забезпечу­ватися у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції.

13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:

Кількість зовнішнього повітря, яке подається в сховище у ре­жимі чистої вентиляції, встановлюється в залежності від температу­ри цього повітря в межах 8-13 м³/год на людину.

Норма подачі повітря в режимі фільтровентиляції - 2 м³/год на одну людину (5 м³/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління).\

повної ізоляції -?

14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:

48 годин – в режимі вентиляції

12 годин- в режимі фільтровентиляції

повної ізоляції – 6 годин

15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи:

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачан­ня, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок.

16. При розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об’єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок:

Приміщення для укриття людей при двоповерховому розміщенні нар планується з розрахунку 0,5м2 площі підлоги і 1,5 м3 внутрішнього об’єму на одного чоловіка.

17. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок:

0,4м2

18. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою:

Двоповерхові нари в сховищах з висотою приміщень від 2,15 до 2,9 м

3-поверхові нари в сховищах висотою приміщень Н =2,9 м і більше.

19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі: ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік. У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І. 

20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує:

За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є:

Міністр охорони здоров'я.

22. Карантин передбачає:

• повну ізоляцію осередку ураження;

• встановлення на зовнішніх кордонах охорони;

• заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;

• дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням;

• заборону транзитного проїзду;

• розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки;

• припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства;

• проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація;

• використання засобів індивідуального захисту.

23. Обсервація передбачає:

• максимально обмежується в'їзд та виїзд;

• вивезення з осередку майна дозволяється після знезараження;

• посилюється медичний контроль;

• обмежуються масові культурно-просвітницькі заходи та інше.

24. Які види захисних споруд існують?:

Захисні споруди класифікуються за такими ознаками:

а) за захисними властивостями:

- сховище;

- протирадіаційне укриття (ПРУ);

- прості укриття.

б) за призначенням:

- для захисту населення;

- для розміщення органів управління.

в) за місцем розташування:

- вбудовані (в підвальному або напівпідвальному приміщенні);

- окремо розташовані.

г) за термінами будівництва:

- завчасно збудовані (до надзвичайної ситуації);

- швидко споруджені (під час надзвичайної ситуації).

25. Прості укриття і вбудовані сховища це: захисні споруди

Прості укриття – споруди, які забезпечують захист людей від малопотужних механічного характеру ушкоджуючих факторів, іонізуючого опромінення, деяких сильнодіючих отруйних речовин. До них можуть бути віднесені підвальні та напівпідвальні приміщення, траншеї, щілини.

Вбудовані сховища - це сховища,які використовують підвальні або напівпідвальні поверхи виробничих, громадських та житлових будинків.

26. Всі приміщення сховищ поділяють на:

основні і допоміжні

До основних приміщень відносяться:.  -            приміщення для укриття людей;  -            медичний пункт;  -            пункт управління.  До допоміжних приміщень відносяться:  -            фільтровентиляційні приміщення (ФВП);  -            приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);  -            санітарні вузли;  -            електрощитова;  -            аварійний вихід;  -            приміщення для зберігання продуктів харчування;  -            тамбури і тамбур шлюзи та інші.