Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації (самостійна робота)

1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це: масове поширенняінфекційних хворобсередсільськогосподарських тварин,рослин, людей. Це природні НС біологічного походження. Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдженняінфекційноїхвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдженняінфекційноїхвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналогепізоотії у тварин та епідемії у людей.

Епідемія— типзахворювання, яке є новим для даноїпопуляціїпротягом періоду збереження імунної«пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу)

2.Сутність і призначення моніторингу полягає у:у спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуа­цій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання та організації ліквідації лиха.

3.Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, у тому числі і МНС.

4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється:МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування.

5.Об’єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади (вміст забруднюючих речовин (далі -ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерела про­мислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);

• поверхне­ві і морські води (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водні об'єкти у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);

• ґрунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, включаючи радіонукліди; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення зе­мель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);

• радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об'єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів),

• геофізичні поля (фонові та аномальні дослідження);

• стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси (їх видові і просторові характерис­тики, активність прояву), повені, паводки, снігові лавини, селі (у районах спо­стережних станцій); наземні і морські екосистем (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди);

• звалища промислових і побутових відходів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів).