Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести цз.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
83 Кб
Скачать
☆

10. Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу включає такі операції:

  • локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР;

  • знезаражування первинних і вторинних хмар НХР;

  • локалізацію виливів НХР;

  • знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР.

11. Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного зараження залежить від:часу допустимого безперервного перебування в засобах індивідуального захисту (при температурі повітря від +24° до +20"С - 40-50 хвилин, від +і9°до+15°С-2 години, при температурі нижче +15 С - 3 години і більше).

12. При «вільному» розливі висота розлитої речовини приймається:h= 0,05 м.

13. Аварійний прогноз хімічної обстановки (ХО) здійснюється на період:виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення

14. Еквівалентнакількістьречовини у первиннійхмарівизначається за формулою: (т), (1)

де :

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (таблиця 2), К1=0,13 ;

К3 - коефіцієнт, рівний відношенню пороговоїтоксодози хлору до порогової дози інших НХР (таблиця 2), К3=6;

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:

при ізотермії К5=0,23 (табл.3),

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця 2), K7=1;

Q0 - кількість викинутої НХР (т).

15. До превентивних організаційних заходів зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території не належать:

(належать!!!)

Організаційні:

Інженерно-технічні

Заходи по захисту працівників

16. Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами:для зріджених- за первинною і вторинною, для стиснених- за первинною, для рідин- за вторинною.

17. Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?: інверсія

18. Зона фактичного і можливого зараження це територія:

19. Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 це вітер:

Азимут відраховується від північного кінця меридіану за годинниковою стрілкою. Таким чином, півночі відповідає азимут 0o(360o), північному сходу – 45o, сходу – 90o, півдню – 180o, заходу – 270o. Азимут середнього вітру — це кут між напрямком на північ і напрямком, звідки дме вітер, відрахований по ходу стрілки годинника.

20. Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?:

зона смертельних токсодоз,

зона вражаючих токсодоз (небезпечного зараження),

дискомфор тна (гранична) зона. 

21. Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?:

фізико-хімічними властивостями НХР; 

кількістю НХР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду; 

метеорологічними умовами; 

оперативністю оповіщення і вживання заходів; 

підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу НХР; характеристиками об'єктів зараження: 

22. При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити:

в бік, перпендикулярний напрямку вітру (то саме нормальне,шо я найшов)

23. Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є:

протигаз

24. НХР це:

токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.

25. Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?:

  • речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);

  • речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);

  • речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);

  • речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу;

  • нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);

  • речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);

метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).