9. Стійкість інженерно - технічного комплексу це:
Спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.
10. В ході досліджень стійкості ог керуються наступними положеннями:
а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражального чинника окремо;
б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;
в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.
11. Методика дослідження стійкості роботи ог зводиться до визначення:
І) - мінімальної відстані від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки;
2) – максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:
ΔPФmax - надлишковий тиск
ΔІmax - світловий імпульс
Д max - доза радіації
Р1max - рівень радіоактивного забруднення на I год. після аварії
К ЕМІmax - електромагнітний імпульс
К
ЕМІ=
20 lg
(3)
Vg- гранично допустима напруга
VE - наведена напруга
3) - lim - межі стійкості кожного елемента і об’єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.
Якщо значення межі стійкості більше очікуваної величини - об’єкт стійкий до впливу даного фактора і навпаки:
ΔPФlim ≥ ΔPФmax; Іlim≥ І max; Д lim ≥ Д max ; Р1lim ≥ Р1max; (4)
К ЕМІlim ≥ К ЕМІmax
4) - зробити висновок про стійкість об’єкту до кожного уражального чинника, тобто чи може об’єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи по підвищенню стійкості.
12. Огд стійкий до роботи в умовах радіоактивного забруднення місцевості якщо :
P1lim ≥ P1max, то цех стійкий до радіоактивного зараження.
13. Назвіть факториабо фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства:
розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;
підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;
надійність захисту робітників і службовців;
здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;
надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)
стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;
підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.
14. Віддаль між цехами згідно норм ітз цо:
найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше:
L = H1+H2+(15-20) м, ( 2)
де H1і H2 - висота сусідніх будівель. Це забезпечує зменшення руйнувань, обмежує поширення пожеж, покращує умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР)