Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні регламентується законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким, відповідно до Конституції України, визначені система та гарантії місцевого самоврядування, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та поса­дових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з цим законом територіальна громада — це громадяни України, об'єднані постійним проживанням у межах самостійних адміністративно-територіальних одиниць. Адміністративно-територіальними одиницями є об­ласть, район, місто, район у місті, селище, село.

291

Глава 5

Система місцевого екологічного управління

О ргани місцевого самоврядування, районні та обласні ради представля­ють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Вони мають виконавчі органи влади для здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування, у тому числі екологічних.

Важливим механізмом місцевого самоврядування є місцеві ініціативи, у тому числі екологічні, що вносяться в законодавчому порядку на розгляд місцевої ради і підлягають обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради з участю членів групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради з пи­тання, внесеного на розгляд шляхом місцевої ініціативи, оприлюднюється в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядуван­ня або статутом територіальної громади.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами органи. Виконавчим органом може бути комітет (відділ) з екологічного управління.

Територіальна громада має право проводити громадські, у тому числі екологічні, слухання. Пропозиції, що вносяться за результатами громад­ських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські, районні в містах ради можуть з ініціативи жителів надавати дозвіл на утворення будинкових, вуличних, квартирних та інших органів самоврядування населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна у відстоюванні місцевих інтересів, у тому числі екологічних.

Органи місцевого самоврядування для ефективнішого здійснення своїх повноважень, у тому числі екологічних, захисту прав та інтересів терито­ріальних громад можуть об'єднуватися в асоціації та інші форми доб­ровільних об'єднань і входити до відповідних міжнародних асоціацій.

Ці органи можуть виступати з ініціативою перевірок, у тому числі еко­логічних, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з пи­тань здійснення делегованих ним повноважень органів виконавчої влади, у тому числі екологічних.

До екологічної компетенції сільських, селищних, міських рад належить:

• затвердження цільових місцевих екологічних програм;

• затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, у тому числі на природоохоронні заходи;

• встановлення місцевих податків і зборів, у тому числі екологічних, та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

• утворення позабюджетних цільових, у тому числі екологічних, коштів; затвердження положень про ці кошти;

• прийняття рішень щодо надання місцевих позик, у тому числі еко­ логічних;

• прийняття рішень щодо надання пільг відповідно до чинного законо­ давства, у тому числі екологічного, щодо місцевих податків і зборів;

5.2 Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування

• затвердження відповідно до законодавства ставок земельного подат­ ку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що пере­ бувають у власності відповідних територіальних громад;

• вирішення відповідно до законодавства питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування цього дозволу;

• прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно- заповідного фонду місцевого значення та інших територій, які підля­ гають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних дер­ жавних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, які мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ят­ ками природи, історії або культури, що охороняються законом;

• надання відповідно до законодавства дозволу на розміщення на тери­ торії села, селища, міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами охоплює відповідну територію.

До екологічної компетенції виконавчих органів місцевого самовряду­вання відносять:

• підготовку програми збалансованого еколого-соціоекономічного й культурного розвитку сіл, селищ, міст; цільових програм з інших, у тому числі екологічних, питань;

• забезпечення збалансованого розвитку відповідної території, збалан­сованого використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

• забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, гро­шових доходів і видатків, необхідних для управління збалансованим розвитком відповідної території; визначення потреби в місцевих будівельних матеріалах, паливі тощо;

• попередній розгляд планів використання природних ресурсів місце­вого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщен­ня, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення, у разі потреби, до відповідних органів ви­ конавчої влади пропозицій з урахуванням екологічних аспектів;

• подання до районних, обласних рад необхідних показників, у тому числі екологічних, та внесення пропозицій до програм збалансовано­го розвитку відповідних районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов'язаних із зба­ лансованим розвитком території, задоволенням потреб населення;

• залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в збалансованому розвитку сіл, селищ, міст, до вирішення екологічних проблем.

У сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчі органи сільських, селищних, міських рад виконують власні (самоврядні) та делеговані функції.

293