5. Сутність навчання.

Навчання - це вища форма тактичної підготовки начальницького й усього особового складу, що дозволяє вдосконалювати й підтримувати на високому рівні бойову готовність частин і гарнізонів пожежної охорони. Навчання є не тільки найбільш ефективною, але й самою складною формою ПТП, тому що на їх одночасно вдосконалюють тактичну майстерність начальницький і весь особовий склад підрозділів по гасінню великих і складних пожеж із залученням великої кількості різноманітних сил і засобів гарнізону пожежної охорони.

Загальна мета навчань - удосконалювання тактичного мислення й практичних навичок начальницького складу в керівництві бойовими діями пожежних підрозділів при виконанні з різних посадових осіб -КГП, НШ, НТ, НБД, начальника зв'язку (НЗ) і інших під час гасіння великих і складних пожеж.

6. Принципи навчання

Основні принципи, методи і форми тактичної підготовки начальницького складу

Навчання начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України організовується та проводиться відповідно до вимог загальних керівних положень; що отримали назву принципів навчання.

Основним з них є:

- науковість навчання;

- навчання начальницького складу тому, що необхідно під і виконання щоденних службових обов’язків, а також під час вирішення задач в екстремальних умовах, (зв'язок теорії з практикою);

- свідомість та активність осіб, які навчаються;

- наочність навчання;

- систематичність, послідовність та комплексність у навчанні;

- доступність навчання;

- глибоке засвоєння знань, навичок та вмінь;

- колективізм та індивідуальний підхід до навчання.

Ці принципи сформульовані на підставі аналізу багаторічного досвіду. Кожний принцип включає в себе положення, що розкривають окремі сторони навчання та конкретні вимоги.

Науковість навчання означає, що зміст загальноосвітнього соціального матеріалу, що засвоюється особами, які навчаються, або того, що викладається у книгах чи інших джерелах інформації, має відображати дійсність, що об’єктивно існує, матеріальний світ, закономірності й розвитку та рух.

Теорія і практика в навчанні – дві нерозривно поєднані сторони єдиного процесу пізнання. В ході навчання майбутній спеціаліст має засвоїти не тільки теоретичний матеріал, але й оволодіти засобами його застосування на практиці, навчитися ефективно використовувати його практичній діяльності.

Вимоги свідомості, в навчанні відображають новий підхід до нього де основний акцент робиться не на просте, механічне запам’ятовування матеріалу, а на його розуміння, глибоке осмислення.

Принцип наочності полягає в тому, що зорові, слухові та інші відчуттяєвихідниминачаламибудь-якогопізнання.

Принцип систематичності, послідовності та комплексності у навчанні полягає у послідовному викладанні навчального матеріалу, поданні його у суворому логічному порядку, при цьому здійснюється систематичне керівництво навчальною працею слухачів та постійний контроль за комплексністю знань, навичок та вмінь. Доступність навчання полягає в тому, щоб матеріал, який викладається, відповідав за своїм змістом глибині, об'єму та рівню теоретичної та практичної підготовки осіб, які навчаються, їх загальному розвитку. Цей принцип не виключає вирішення складних питань.

Принцип глибокого засвоєння знань, навичок та вмінь полягає в тому, що будь-яке подальше накопичування знань неможливе, якщо отримані раніш знання збуті. Таким чином, для подальшого вивчення матеріалу необхідно використання знань на практиці, щоб все те, що вивчається, засвоювалось особами, які навчаються, ґрунтовно, запам'ятовувалось надовго.

Колективізм як поєднання думок, волі, дій та відповідальності начальницького складу є обов'язковою умовою для забезпечення успіху під час виконання щоденних службових обов'язків, гасіння пожеж. Разом з тим, він є запорукою успіху у навчанні. Основою, розвитку колективізму є організація колективних дій на заняттях та навчаннях.

Здійснювати індивідуальний підхід – це добре знати духовні та фізичні особливості кожної особи, яка навчається, і впливати на неї з урахуванням цих особливостей. Основними методами тактичної підготовки є такі:

- лекції, семінари і практичні заняття з пожежної тактики, техніки, виконання вправ з пожежно-стройової підготовки в обсязі службової та бойової підготовки;

- тренування в теплодимокамері і на вогневих смугах психологічної підготовки;

- розповідь;

- пояснення;

- інструктаж;

- бесіда;

- класно-групове заняття;

- показ;

- вправа;

- самостійна робота.

Розповідь - це образне, живе, емоційне і послідовне викладення фактичного матеріалу.

Пояснення, на відміну від розповіді, більш наголошує на розкритті змісту явищ, процесів та їх причинно-наслідкових зв'язків та відносин.

Інструктаж практична, лаконічна, чітка вказівка для виконання тієї чи іншої дії або задачі.

Бесіда - захід, що спрямований на забезпечення осіб, які навчаються, знаннями шляхом коротких, лаконічних відповідей на завчасно підготовленні запитання.

Класно-групове заняття (урок) нагадує розгорнуту бесіду, але теоретичні і практичні питання тут обговорюються більш ретельно і глибоко.

Показ - це демонстрація техніки, прийомів, дій та роботи в зображеннях і на практиці.

Вправа це більш ускладнений захід, з багаторазовим повторенням окремих прийомів і дій. Увідні вправи це забезпечення повільного, але точного виконання навчальних дій.

Основні вправи мають на меті формування і розвиток вмінь та навичок до більш високого професійного рівня.

Тренування - це свідоме, багаторазове повторення вже засвоєних дій

(прийомів) з метою закріплення та удосконалення.

Самостійна робота - основний метод підвищення кваліфікації начальницького складу з вивчення оперативно-тактичних особливостей району виїзду частини (району, що охороняється), нової пожежної техніки, процесів розвитку та гасіння пожежі на різних об'єктах, статутів та настанов, пожежно-технічної та іншої спеціальної літератури, позитивного досвіду роботи.

Під час виконання самостійної підготовки проводиться конспектування матеріалу, що вивчається, в зошитах для службової підготовки. Кінцевим результатом самостійної роботи має бути складання в кінці навчального року заліків.