- •5.Педиплени і педименти
- •6.Класифікація рельєфу за густотою горизонтального розчленуванння.
- •7.Класифікація рельєфу за глибиною вертикального розчленуванння.
- •8.Класифікація рельєфу за крутістю земної поверхні.
- •9.Поняття про форми й елементи форм рельєфу.
- •10.Гіпсографічна крива поверхні Землі
- •14.Поняття про морфокліматичні зони.
- •11.Властивості гірських порід важливих для рельєфотворення.
- •12.Рельєф і геологічна структура.
- •13.Куести.Куестовий рельєф.
- •15.Денудація та її роль у формуванні рельєфу.
- •16.Рельєф ендогенного походження.
- •17.Рельєф екзогенного походження.
- •19.Зсувні схили.
- •22.Водна ерозія,її види та головні закономірності.
- •23.Форми рельєфу,створювані тимчасовими водотоками.
- •25.Русла рік,елементи й особливості їхньої будови.
- •26.Меандри.Типи меандр.
- •27.Річкова долина.
- •28.Заплава.
- •29.Класифікація заплав за особливостями рельєфу.
- •30.Класифікація заплав за геологічною будовою.
- •31.Річкова тераса,її морфологічні елементи.
- •32.Причини формування терас.
- •33.Типи річкових терас за геологічною будовою.
- •34.Псевдотераси.
- •35.Морфологічні типи річкових долин.
- •36.Генетичні типи річкових долин.
- •37.Асиметрія долин. Причини асиметрії річкових долин.
- •40.Типи рисунку річкової(долинної) мережі.
- •41.Дельти рік їх типи.
- •42.Вододіли їх типи.
- •43.Річкові перехоплення.
- •44.Плоскогірний тип рельєфу.
- •46. Рельєф типу «поганих (дурних) земель».
- •47. Ярково-балковий рельєф.
- •48. Умови утворення і живлення льодовиків.
- •49. Типи льодовиків.
- •50. Вироблені форми гірсько-льодовикового рельєфу.
- •51. Типи морен гірських льодовиків.
- •52. Процес альтипланації.
- •53. Форми рельєфу зони льодовикової денудації плейстоценових
- •54. Форми рельєфу зони льодовикової акумуляції плейстоценових
- •55. Форми рельєфу. Перигляціальної зони.
- •56. Друмліни, ози, ками.
- •57. Будова і типи багаторічно мерзлих грунтів (вічної мерзлоти).
- •58. Мерзлотні деформації і форми рельєфу.
- •59. Термоерозія і термоабразія.
- •60. Поняття «карст». Умови карстоутворення.
- •61. Гідрологічний режим карстових областей.
- •62. Поверхневі форми рельєфу карстових областей.
- •63. Ріки і долини карстових областей.
- •64. Печери карстових областей.
- •65. Зонально-кліматичні типи карсту.
- •66. Псевдокарстові процеси і форми.
- •68. Дефляційні і коразійні форми еолового рельєфу.
- •69. Поздовжні форми рельєфу солового транспорту і акумуляції.
- •70. Поперечні форми рельєфу еолового транспорту і акумуляції.
- •71. Аридно-денудаційні типи і форми рельєфу.
- •72. Поняття «берег». Робота хвиль і хвильових течій.
- •73. Підводні вали і берегові бари.
- •74. Утворення акумулятивних форм при поздовжньому переміщенні наносів.
- •76. Типи інгресивних берегів.
- •77. Коралові береги і острови.
- •79. Магматизм і рельєфотворення.
- •80. Ефузивна вулканічна діяльність.
- •81. Експлозивні типи вулканічної діяльності.
- •82. Морфогенетичні типи вулканів.
- •83. Поствулканічні явища.
- •Сольфатари виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню з тріщин на схилах та в кратері вулканів.
- •85. Класифікація антропогенного рельєфу.
- •86. Структура і методи геоморфологічних досліджень.
- •87. Принципи побудови картосхеми горизонтального розчленування рельєфу.
- •89. Вік рельєфу.
- •90. Геоморфологічні карти і їх типи.
- •92. Тектонічні одиниці геоморфологічної регіоналізації чи район.
- •95. Предмет, об’єкт і завдання антропогенної геоморфології.
- •96. Визначення віку рельєфу методом відкладів.
- •97. Рельєф дна світового океану.
- •98. Типи коралових рифів.
- •99. Водоспади та їх типи.
- •Типи водоспадів
25.Русла рік,елементи й особливості їхньої будови.
Русло – найбільш поглиблена частина річкової долини, по якій ріка протікає в межень, основними елементами якого є перекати і плеса,які чергуються вздовж течії річки і порушують моноклінальність ухилу її дна. Типовим для річки річковим перекатом є велика асиметрична піщана гряда,що перетинає русло під кутом 20-30 градусів.Асиметрія перекату полягає у тому що його схил повернений проти течії є спадистим,а схил що збігається з напрямком течії-крутим(15-30) і його називають підваллям.Розширені частини гряди перекату що прилягають до берегів і височать над меженним рівнем,називають побочнями.Глибоку частину русла біля берега,протилежного побочневі,називають плесом,а сідловину поміж побочнями-коритом перекату,яке зазвичай спрямоване щодо поздовжньої осі річища під кутом 20-50 градусів.Русла річок переважно дуже різноманітні,але для більшості з них харакерна чітко виражена звивистість.
26.Меандри.Типи меандр.
Меа́ндр - плавні звивини річища ріки, іноді на 180°.
Характерні для рівнинних річок. Утворюються у результаті руслових процесів (розмиву річища і акумуляції відкладів).Багатоводні ріки утворюють меандри значного радіусу і кривизни,а малі потоки сильно звивисті русла з малим радіусом кривизни.
За основними причинами походження меандри розрізняють первинні та вторинні. Первинними є власне звивини річкової долини, що утворилися на певній території відповідно до складу гірських порід, що утворюють земну поверхню. Вторинні утворюються в межах первинного днища річкової долини внаслідок особливостей динаміки самого водного потоку. Серед вторинних звивин розрізняють 3 типи:
вимушені – які утворилися внаслідок відхилення русла якоюсь перешкодою
вільні – які утворилися річкою серед пухких алювіальних відкладів
врізані – утворилися з вільних меандр завдяки інтенсивній глибинній ерозії.
27.Річкова долина.
Постійні водні потоки — річки — під час своєї тривалої діяльності утворюють на земній поверхні значні за довжиною лінійні зниження — річкові долини.
Днища річкових долин неоднорідні за своїм виглядом і будовою, віком, процесами, що перетворюють їх, та швидкістю зміни. Вони бувають денудаційного та акумулятивного походження. Найнижча частина днища річкових долин — це русло (річище), по якому впродовж майже всього року відбувається переміщення водного потоку. Тільки під час повені водний потік може вийти з русла і рухатися по поверхні заплави. Висотні положення деяких частин днища річкових долин можуть значно відрізняти, наприклад надзаплавні тераси височіти над заплавою на кілька десятків метрів, а їхня поверхня може бути істотно перероблена іншими екзогенними процесами. Отже, акумулятивні днища річкових долин мають русло, заплави різного рівня і надзаплавні тераси різного віку.
Схили долин — це корінні схили, або поверхні, складені гірськими породами, що властиві навколишнім межиріччям.
28.Заплава.
Заплава – піднесена над меженним рівнем води в ріці частина дна долини, яка покрита рослинністю і яка затоплюється під час повені. Висота заплави залежить від повеневого рівня води. Виділяють високу і низьку заплави (висока заплава затоплюється раз на кілька років, низька - щороку). Заплава утворюється практично на всіх ріках і в усіх її стадіях. Відсутня вона лише у долин типу вузьких ущелин і на ділянках порожисто-водоспадного типу. Найкраще заплава розвинута в долинах рівнинних річок. Заплава формується внаслідок поперечного і поздовжнього зміщення русла потоку, в процесі якого залишений потоком простір заповнюється річковими відкладами. Бічна ерозія, яка полягає в розмиванні крутого берега і намиванні відкладів на пологому березі, відіграє при цьому першочергову роль. Механізм формування заплави такий: донна течія забирає біля крутого берега значну частину піщаного матеріалу (на дні плеса залишається лише крупний матеріал: валуни, галька, щебінь - базальна фація алюві ) і відкладає його біля пологого.
