- •IV рівня акредитації вінниця – 2014
- •Передмова
- •Орієнтовний розподіл навчального часу, %
- •Тема 1 . Основи адміністративного менеджменту
- •Тема 2. Зміст, принципи та система сучасного державного управління
- •5. Елементи системи державного управління:
- •6. Наука розглядає суспільство як :
- •7. Управління як суспільне явище – це:
- •8. Законність у державному управлінні – це:
- •1. Управління – це:
- •2. Самоуправління – це:
- •3. Система – це:
- •4. Система управління – це:
- •9. Держава як носій влади виконує в суспільстві такі впорядковуючі функції:
- •10. Державна влада – це:
- •Тема 3. Функції державного управління
- •9. Організаційна структура характеризується:
- •10. Основними вимогами до організаційної структури управління є:
- •Класифікація управлінських методів
- •1.Що слід розуміти під методами менеджменту?
- •2.Метод адміністративного управління це-?
- •Тема 5. Організація діяльності апарату державних органів управління
- •3. Юридичний статус Національного банку України визначається:
- •4. За територіальними масштабами діяльності органи державного управління бувають:
- •Тема 6. Структура адміністративного менеджменту органу виконавчої влади на прикладі державної митної служби україни
- •Тема 7. Управління персоналом в системі державної служби
- •Управління персоналом – це:
- •2.Управління персоналом виступає в двох аспектах:
- •3. Управління персоналом на державному рівні – проявляється:
- •4. Державна політика у сфері державної служби визначається:
- •5. Головне управління державної служби України складається з такої кількості підрозділів:
- •6. Державна служба в Україні – це:
- •7. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну службу” державна служба ґрунтується на таких основних принципах:
- •8. Посада – це:
- •9. Скільки існує критеріїв посад державних службовців:
- •10. Сьома категорія посад державних службовців включає:
- •Тема 8. Організація діяльності керівника органу виконавчої влади
- •2. Управлінська діяльність вирізняється:
- •3. Організації діяльності державних службовців – це комплекс заходів, які включають:
- •4. Поділ праці – це:
- •5.Кооперація праці – це:
- •6. Посадові обов’язки діяльності державних службовців регламентуються:
- •7. Посадова інструкція – це:
- •8. Обов’язки державних службовців – це:
- •9. Посадові обов’язки державного службовця – це:
- •10. Делегування – це:
- •Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту
- •7. Владні відносини це-?
- •8. Складові статусу державного службовця:
- •9.Скільки віділяють загальних типів лідерства?
- •10 Результат, зіставлений із затратами на його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень) це-?
- •Питання на залік
- •Список використаних джерел
- •Навчальне видання
- •Адміністративнмй менеджмент Методичні рекомендації
- •Віддруковано в обчислювальному центрі
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
8. Обов’язки державних службовців – це:
а) документ, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права та відповідальність;
б) встановлені законодавством України, іншими нормативними правовими актами загальні та обов’язкові для всіх державних службовців України відносини, дії і стан державного службовця, невиконання яких несумісне зі статусом державного службовця;
в) встановлені для обов’язкового регулярного виконання функції та повноваження відповідно посади в органі державної влади;
г) вірна відповідь відсутня.
9. Посадові обов’язки державного службовця – це:
а) документ, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права та відповідальність;
б) встановлені законодавством України, іншими нормативними правовими актами загальні та обов’язкові для всіх державних службовців України відносини, дії і стан державного службовця, невиконання яких несумісне зі статусом державного службовця;
в) встановлені для обов’язкового регулярного виконання функції та повноваження відповідно посади в органі державної влади;
г) вірна відповідь відсутня.
10. Делегування – це:
а) форма організації праці, яка передбачає спільну участь працівників і забезпечує погодження їх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі;
б) цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей;
в) диференціація і спеціалізація трудової діяльності, що призводить до відособлення різних її видів;
г) метод управління, який передбачає передачу повноважень і відповідальності за виконувані функції, роботу від вищих до нижчих відповідних рівнів управління.
Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту
План до вивчення теми
Поняття іміджу та його значення для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою.
Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника.
Ефективність адміністративного менеджменту.
Методичні поради до вивчення теми
Імідж (від англ. image – образ) – враження, яке орган виконавчої влади та його службовці справляють на громадян, і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень.
Основні складові формування позитивного іміджу особистості державного службовця:підвищення кваліфікації, удосконалення професійного добору; впровадження норм етичного кодексу; вивчення громадської думки про якість і ефективність роботи державних службовців, виконання здійснюваних ними державних функції в межах визначених повноважень.
Обмін інформацією між людьми у процесі управління називається комунікацією.
Влада являє собою форму соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрям діяльності та поведінку людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також авторитету, традицій, насилля (влада економічна, політична, державна, сімейна та ін.). Сутністю влади є владні відносини, панування і підпорядкування.
Тип відносин, які виникають між державою (суб’єктом державного управління) та державною установою (об’єктом державного управління), є завжди державно-владним, причому державно-владними повноваженнями наділено завжди одну сторону – суб’єкта управління, а на долю об’єктів управління залишається виконання наказів, розпоряджень та інших нормативних документів, що надходять від суб’єкта.
Повноваження повинні набути легітимності, тобто необхідний порядок визнання. Влада – це здатність справляти вплив на поведінку людей з їхньої та без їхньої згоди.
У практиці управління лідерство – це здатність ефективно використовувати наявні джерела влади для досягнення бажаної мети. Лідери використовують владу як засіб в досягненні цілей групи або організації. Якщо лідери досягають мети, то влада як засіб використовується ними для прискорення цього досягнення.
Лідерство допускає використання влади. Сама влада може будуватися на особистісних якостях або на займаній позиції в організації. Крім того, влада - це двосторонні стосунки – між лідером і підлеглими і між лідером і його начальником.
Оптимальним для керівника є поєднання в собі якостей формального і неформального лідера. На думку багатьох вчених, лідерами “народжуються”, втім здебільше ними стають за допомогою навчання, наполегливій індивідуальній роботі, збагаченого набутими знанням, вміннями, навичками та практичним досвідом.
Вирізняють три типи лідерства:
ділове лідерство, в основі якого лежать такі якості, як висока компетентність, уміння краще за інших вирішувати організаційні питання, діловий авторитет, досвід та ін.;
емоційне лідерство, яке виникає в соціально-психологічних групах на основі людських симпатій, привабливості міжособистісного спілкування; емоційний лідер викликає у людей довіру, випромінює теплоту, сповнює впевненістю, знімає психологічну напруженість, створює атмосферу психологічного комфорту;
ситуативне лідерство, яке за своєю природою може бути і діловим, і емоційним; втім його відмінною рисою є нестійкість, тимчасова обмеженість, зв’язок лише з певною ситуацією; ситуаційний лідер може повести за собою групу лише в окремо взятій ситуації.
Види лідера: 1) лідер-організатор; 2) лідер-ініціатор; 3) лідер-генератор емоційного настрою; 4) лідер-ерудит; 5) лідер-еталон; 6) лідер-умілець.
У групах та колективах виділяються і такі типи лідерів, як:
“один з нас” – лідер цього типу особливо не виділяється серед членів групи, він сприймається як “перший серед рівних” в певній сфері;
“кращий з нас” – лідер, що належить до даного типу, виділяється з групи по багатьом параметрам і загалом сприймається як зразок для наслідування;
“хороша людина” – лідер такого типу сприймається і цінується як реальне втілення кращих етичних якостей: порядності, доброзичливості, уважності до інших, готовності прийти на допомогу та ін.;
“служитель” – такий лідер завжди прагне виступати в ролі виразника інтересів своїх прихильників і групи загалом, орієнтується на їх думку і діє від їх імені.
Згідно із чинним законодавством державні службовці за порушення законодавства можуть нести такі види відповідальності: цивільну, адміністративну або кримінальну.
Одним із основних показників досконалості управління, що визначається за допомогою зіставлення результатів управління і ресурсів, затрачених на їх досягнення розглядають ефективність. Ефективність адміністративного менеджменту може бути не тільки економічною, але й соціальною, соціально-економічною, політичною, соціально-психологічною та ін. Визначення ефективності адміністративного менеджменту базується на зіставленні результатів із витратами, пов’язаними з їх досягненням.
Ключові терміни та поняття
Імідж – образ організації, органу та ін., сукупність асоціацій і вражень про них, які формуються у свідомості громадськості; образ ділової людини, уявлення про неї, її репутація.
Імідж державного службовця – це уявлення, враження широкого кола громадськості про риси, притаманні цьому колу працівників.
Комунікації (лат. communicatio) в управлінні – це процес спілкування, зв’язок між двома або більше індивідуумами, заснований на взаєморозумінні; повідомлення інформації однією особою іншої або ряду осіб.
Зв’язки з громадськістю – “паблік рилейшнз” (від англ. public relations — відносини з публікою, зв’язок з громадськістю) – одна із конкретних функцій управління, яка сприяє встановленню та підтриманню спілкування для виявлення спільних інтересів та досягнення взаєморозуміння й співробітництва між організацією і громадськістю.
Влада – багатогранне суспільно-політичне, правове поняття проявом якої є: владні відносини в суспільстві – одні управляють, а інші підкоряються; здатність досягати поставленої мети; спроможність соціально-політичної системи забезпечувати виконання прийнятих нею рішень; спосіб самоорганізації людської спільноти, заснованої на розподілі функцій управління і виконання; можливість і здатність проводити свою волю.
Державна влада – політико-правове явище, сутність якого полягає в тому, що виражаючи хоча б формально волю всіх громадян держави, вона (влада) здійснює спрямовуючий, організуючий, регулюючий вплив на суспільство [8, с.329].
Владні відносини – це особливий вид суспільних відносин, що виникають у процесі управління – діяльності свідомо-вольового й організаційного характеру, відносини, що встановлюються у ході взаємної діяльності органів влади та людьми.
Державна установа – різновид організації здебільше невиробничого характеру (установи освіти, культури, охорони здоров’я та ін.), яка має соціальні цінності та виконує соціально-культурні чи адміністративно-політичні функції в суспільстві.
Лідерство – це різновид управлінської взаємодії, оснований на найбільш ефективному для конкретної ситуації поєднанні різних джерел влади і спрямований на спонукання людей до досягнення загальних цілей.
Ефективність адміністративного менеджменту – це результат, зіставлений із затратами на його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень).
питання для самоконтроЛю
Дайте визначення понять імідж, імідж державного службовця.
Назвіть основні складові іміджу державного службовця.
Яке значення комунікаційного забезпечення у формуванні іміджу керівника?
Означте позитивні і негативні комунікативні якості державного службовця. Визначте та охарактеризуйте аспекти позитивного іміджу державного службовця.
Що таке влада та які її прояви? Які джерела влади вам відомо?
Охарактеризуйте владні відносини в управлінні державною установою.
Охарактеризуйте статус державних службовців, їх складові.
Які відмінності у діяльності лідера та керівника в колективі?
Які типи лідерства Вам відомі? Охарактеризуйте їх.
Опишіть лідерські якості керівника.
Дайте визначення поняття ефективність адміністративного менеджменту.
Охарактеризуйте підходи та аспекти оцінки ефективності адміністративного менеджменту.
Завдання для поглибленого самостійного вивчення
1. Імідж це-?
а. Враження, яке орган виконавчої влади та його службовці справляють на громадян, і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень;
б. Образ організації, органу та ін., сукупність асоціацій і вражень про них, які формуються у свідомості громадськості; образ ділової людини, уявлення про неї, її репутація;
в. Сукупність уявлень, що склалися в громадській думці про те, як повинна поводитися людина відповідно до свого статусу, як повинні співвідноситися між собою права й обов’язки в цьому статусі;
г. Всі відповіді вірні.
2.Лідерство можна визначити як:
а. Можливість впливати на поведінку інших людей;
б. Формально санкціоноване право впливати на підлеглих;
в. Така поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей;
г. Здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей.
3.Вплив -це:
а. можливість впливати на поведінку інших людей;
б. Формально санкціоноване право впливати на підлеглих;
в. Така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи;
г. Спосіб здійснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції менеджменту і забезпечується реалізація його цілей та завдань.
4. Функція управління, яка сприяє встановленню та підтриманню спілкування для виявлення спільних інтересів та досягнення взаєморозуміння й співробітництва між організацією і громадськістю це-?
а. Комунікація;
б. Зв’язок з громадськістю;
в. Самомотивування;
г. Самоорганізація.
5. Організаційний аспект влади включає такі складові як:
а. Ухвалення рішень і винагорода;
б. Примус та влада зв’язків;
в. Влада над ресурсами;
г. Всі відповіді вірні.
6. Державна влада це-?
а. Особливий вид суспільних відносин, що виникають у процесі управління – діяльності свідомо-вольового й організаційного характеру, відносини, що встановлюються у ході взаємної діяльності органів влади та людьми;
б. Конкретні права, що характеризуються правом реалізовувати владу й обов’язки та наявністю визначених адміністративних функцій, що дозволяють здійснювати завдання органу влади;
в. Політико-правове явище, сутність якого полягає в тому, що виражаючи хоча б формально волю всіх громадян держави, вона (влада) здійснює спрямовуючий, організуючий, регулюючий вплив на суспільство;
г. Багатогранне суспільно-політичне, правове поняття проявом якої є: владні відносини в суспільстві – одні управляють, а інші підкоряються;
