9. Організаційна структура характеризується:

а) розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і службовцями організацій;

б) способами організації і взаємодії елементів системи і зв’язків між ними;

в) формами організації системи управління;

г) роллю, яку виконує державний апарат.

10. Основними вимогами до організаційної структури управління є:

а) максимальна кількість управлінських зв’язків та усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі;

б) не визначена кількість управлінських зв’язків та усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі;

в) мінімальна кількість управлінських зв’язків та усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі;

г) усі відповіді вірні.

2. ТЕМА 4. МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

План до вивчення теми

3. 1. Класифікація методів управлінської діяльності.

4. 2. Ситуативна детермінанта в прийнятті управлінського рішення.

5. 3. Економічні методи в державному управлінні, їх сфера впливу, застосування.

6. 4. Соціально-психологічні методи в державних органах управління.

7. 5. Взаємозв’язок функцій та методів адміністративного менеджменту.

Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми необхідно розпочати з дослідження сутності метод та метод адміністративного управління.

Метод адміністративного управління – спосіб впливу вищих органів на об’єкт управління за допомогою адміністративних важелів (указів, наказів тощо), обов’язкових для виконання 

Класифікація управлінських методів

Критерії	Види
За функціональним змістом	адміністративні; економічні; правові; соціально-психологічні;
За спрямованістю впливу	на загальнодержавний рівень; на різноманітні структури (галузі, регіони, установи, організації та ін.); на окремих працівників;
За характером управлінського впливу	прямої дії; непрямої дії.

Запам’ятайте, розрізняють розпорядчі (адміністративні), економічні, соціальні методи державного управління

Характерні ознаки адміністративних методів державного управління:

1) прямий вплив державного органу або посадової особи на керований об’єкт шляхом установлення його повноважень (прав, обов’язків, норм поведінки) і видання конкретних вказівок;

2) односторонній вибір суб’єктом управління найближчої та кінцевої мети, завдань управлінського процесу, порядку, термінів його виконання об’єктом, ресурсного забезпечення та умов поетапного виконання завдань;

3) юридична обов’язковість актів управління (указів, постанов, рішень, розпоряджень, наказів і резолюцій), невиконання яких розглядається як порушення обов’язків та може спричинити не тільки адміністративну чи дисциплінарну відповідальність, а й кримінальну.

Вирізняють три головні групи адміністративних методів управління: 1) регламентаційні, 2) розпорядчі, 3) дисциплінарні.

Економічні методи управління – сукупність засобів, способів і прийомів впливу держави, її органів та інститутів на суспільно-економічні відносини з метою розвитку матеріальної бази суспільства, приросту національного валового продукту, здійснення соціальних програм. Сутність полягає в тому, щоб активізувати виробничу діяльність кожного працівника і водночас сприяти нарощуванню економічного потенціалу підприємства в цілому, використовуючи економічні важелі і стимули 

Економічне стимулювання – використання державних дотацій та субсидій, пільг в оподаткуванні, встановлення квот на виробництво певних видів продукції, стимулювання матеріально-технічними ресурсами. Види субсидій: товарні, кредитні, цінові.

Соціально-психологічні методи управління – способи і прийоми впливу на процес формування та розвитку колективу, а також на соціальні та психологічні процеси, що притаманні групам чи окремим особам. Такі методи ґрунтуються на використанні наукових положень психології та соціальної психології. Вони реалізуються через різні психологічні форми впливу: переконання, регулювання міжособистих та міжгрупових стосунків, особистий приклад, гуманізація праці. Колектив організації і її підрозділів – це складний соціальний організм, що відзначається певними закономірностями розвитку і принципами побудови, морально-психологічним кліматом.

Методи формування соціально-психологічного клімату в колективі.

1. Пошук найбільш сприятливої організаційно-технічної та соціально-економічної точок зору на їх організаційну структуру.

2. Організація внутрішньоколективних, економічних, соціально-психологічних і юридичних стосунків таким чином, щоб забезпечувалось зближення індивідуальних, групових, колективних і суспільних інтересів.

3. Врахування впливу усіх факторів макросередовища та мікро-середовища на державну установу.

4. Застосування різних стилів керівництва колективом

Ключові терміни та поняття

Методи управління – це способи і прийоми управлінської діяльності, за допомогою яких здійснюються завдання органу, які спрямовані на досягнення її цілей. За змістом і характером переважного впливу на керовані об’єкти методи управління поділяються на три групи: економічні, організаційно-розпорядчі і соціально-психологічні.

Метод адміністративного управління – спосіб впливу вищих органів на об’єкт управління за допомогою адміністративних важелів (указів, наказів тощо), обов’язкових для виконання.

Метод державного управління – спосіб практичної реалізації функцій державного управління шляхом організаційно-розпорядчого впливу суб’єкта управління на поведінку і суспільну діяльність керованого об’єкта з метою досягнення поставлених управлінських цілей.

Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи державного управління: 1) сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об’єктивних організаційних відносин між людьми та загально-організаційних принципів управління.

Правові методи – юридичний вплив на соціально-правову сферу та її окремі елементи у процесі впорядкування суспільних відносин, основним учасником якого є державна влада

Економічні методи управління – сукупність засобів, способів і прийомів впливу держави, її органів та інститутів на суспільно-економічні відносини з метою розвитку матеріальної бази суспільства, приросту національного валового продукту, здійснення соціальних програм.

Індикативне планування – одна з форм державного регулювання ринкової економіки. Виокремлюють два типи індикативного планування: кон’юнктурний; структурний.

Державне регулювання – система типових заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, які здійснюються відповідними державними органами та громадськими організаціями.

Грошово-кредитна та фінансова політика – метод, за допомогою якого уряд регулює фінансово-економічні відносини в державі, стимулює виробництво, впроваджує розподільчу та перерозподільну функції.

Захист і заохочення конкуренції – метод, при якому держава повинна постійно підтримувати дію механізму конкуренції, заохочуючи створення малих і середніх підприємств, контролюючи угоди великих, визначаючи їх відповідність антимонопольному законодавству, забезпечуючи вільний доступ на внутрішній ринок іноземного капіталу, інвестицій тощо.

Ціноутворення – метод, що застосовується державою для соціального захисту окремих категорій населення, запобігання інфляції. Використовуються фіксовані та регульовані ціни.

Соціально-психологічні методи управління – способи і прийоми впливу на процес формування та розвитку колективу, а також на соціальні та психологічні процеси, що притаманні групам чи окремим особам. Такі методи ґрунтуються на використанні наукових положень психології та соціальної психології.

питання для самоконтроЛю

1. Дайте визначення поняття “методи державного управління”.

2. Охарактеризуйте класифікацію та сферу практичного застосування методів державного управління.

3. Які характерні риси методів державного управління?

4. Розкрийте сутність, ознаки та форми вираження організаційно-розпорядчих (адміністративних) методів державного управління.

5. Охарактеризуйте регламентаційні та нормативні методи?

6. Дайте характеристику системі економічних методів державного управління, опишіть їх сфери впливу та застосування.

7. Охарактеризуйте соціально-психологічні методи державного управління за видами, змістом і практичним застосуванням.

8. Визначте роль психологічного впливу в регулюванні управлінських відносин.

9. Специфічна роль методів примусу та переконання у практичному вирішенні питань управління.

10. Наведіть приклади методів використання соціально-психологічних методів управління в діяльності керівника державної установи.

Завдання для поглибленого самостійного вивчення