Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод по адмін. менедж.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
790 Кб
Скачать
☆

9. Держава як носій влади виконує в суспільстві такі впорядковуючі функції:

а) соціальну, економічну, організаційну, контрольну, мотиваційну;

б) встановлює закони, домагається їх дотримання, збирає податки;

в) відповідає за громадський порядок і суспільну безпеку, влаштовує системи суспільного життєзабезпечення і керує ними;

г) вірні відповіді б та в.

10. Державна влада – це:

а) інструмент забезпечення існування держави та досягнення її цілей, її обов’язковий атрибут;

б) вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об’єднань, що знаходяться на її території;

в) політико-правове явище, сутність якого полягає в тому, що виражаючи хоча б формально волю всіх громадян держави, вона (влада) здійснює спрямовуючий, організуючий, регулюючий вплив на суспільство.

г) всі відповіді вірні

    1. Тема 3. Функції державного управління

План до вивчення теми

  1. Сутність і класифікація функцій державного управління.

  2. Загальні функції державного управління: адміністративно-політичні, економічні, соціальні, культурно-освітні.

3. Характеристика спеціальних (спеціалізованих) функцій державного управління.

4. Допоміжні функції державного управління.

Методичні поради до вивчення теми

в процесі вивчення даної теми варто звернути увагу на сутність та класифікацію функцій держави.

Адже через функції держави розкривається її суспільна природа і призначення. Функції державного управління показують, як, якими способами і в процесі яких взаємозв’язків з різними сегментами суспільства держава реалізує свої функції.

Кожна з державних функцій є певним видом управлінського впливу, що пронизує всю структуру державного апарату і є спільним, типовим для певної підсистеми чи кількох підсистем державних органів. Слід розрізняти функції державного управління і управлінські функції державних органів.

Далі варте уваги дослідження сутності організаційної структури державного управління.

Під організаційною структурою державного управління прийнято розуміти державно-управлінську категорію, що характеризує відносини сукупності ланок апарату державного управління та наявних організаційних зв’язків між ними, які виражають взаємодію і координацію елементів усередині даної системи. Структура відображає склад елементів, внутрішню форму організації системи, її статику, тоді як організаційні відносини забезпечують ефективність структурних зв’язків.

Основні вимоги до організаційної структури управління:

1) мінімальна кількість управлінських зв’язків;

2) усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі

Децентралізація державного управління: цілеспрямований, зорієнтований на покращання державного управління процес, який полягає в переміщенні від вищих до нижчих рівнів органів державної влади, від керівника до підлеглого дискретних повноважень, ресурсів та відповідальності у політичній, фінансовій і адміністративній сферах з метою виконання закріплених функцій держави;

Варто приділити увагу сутності контролю в державному управлінні, що являється однією із найважливіших функцій державної влади та управління, яка дозволяє порівняти фактичний стан у тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед нею; виявити недоліки та помилки в роботі і попередити їх, оцінити відповідність здійснення інших функцій управління завданням, що поставлені перед ним.

За допомогою контролю суб’єкт управління отримує інформацію для коригування управлінської діяльності.

Механізми забезпечення законності: загальні і спеціальні.

Загальні: економічні, політичні, суспільні, морально-духовні та ін.

Спеціальні (правові): контроль, нагляд та примус.

За суб’єктами застосування контроль як спеціальний спосіб забезпечення законності поділяється на: Президентський, Парламентський, Урядовий, відомчий та судовий; нагляд – на прокурорський та адміністративний.

Ключові терміни та поняття

Функція державного управління – це:

цілісний управляючий вплив держави, специфічний за предметом, змістом і засобом його забезпечення;

роль, яку виконує державний апарат для того, щоб здійснити відповідний вплив на суспільну систему для досягнення цілей держави, напрям його владного впливу;

цілеспрямовані, організуючі та регулюючі впливи на певне явище, суспільні відносини чи стан.

Предмет функції державного управління вказує на сторони, аспекти, прояви суспільної системи, що підлягають управлінському впливу держави (її органів). Для функції регулювання, наприклад, це конкретні відносини між людьми, що стали актуальними для суспільства.

Зміст функції управління виражає смисл і характер управлінського впливу. У названій вище функції – це створення і застосування необхідних соціальних норм (праці, поведінки і т.д.).

Організаційна структура – один з основних елементів управління організацією. Вона характеризується розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і службовцями організацій.

Функції і структура управління – дві нерозривно взаємозв`язані та взаємообумовлені сторони одного цілого, а саме організації системи управління, що виступають відповідно як зміст і форма процесу управління.

Контроль в державному управлінні – одна із найважливіших функцій державної влади та управління, яка дозволяє порівняти фактичний стан у тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед нею; виявити недоліки та помилки в роботі і попередити їх, оцінити відповідність здійснення інших функцій управління завданням, що поставлені перед ним.

Президентський контроль. Контрольні повноваження Глава держави реалізує безпосередньо або через Адміністрацію Президента. Контрольні функції відповідно до покладених обов’язків за виконанням актів, доручень, резолюцій Президента України, розпоряджень та доручень Глави Адміністрації, його заступників здійснюють структурні підрозділи Адміністрації Президента України.

Громадський контроль – один з видів соціального контролю, який здійснюється об’єднаннями громадян та самими громадянами, механізмів участі громадян в управлінні державними справами, контролю за діяльністю органів влади та важливий чинник забезпечення законності у сфері державного управління, без якого існування демократії неможливе.

Суб’єкти громадського контролю: політичні партії, професійні союзи, молодіжні та інші громадські організації, органи самоорганізації населення, трудові колективи, збори громадян за місцем проживання, а також окремі громадяни, засоби масової інформації.

питання для самоконтроЛю

  1. Дайте визначення, розкрийте сутність і зміст поняття “функція державного управління”.

  2. Охарактеризуйте найбільш відомі підходи до класифікації функцій державного управління.

  3. На які складові поділяють загальні (основні) функції? Дайте характеристику кожній складовій та розкрийте їх сутність.

  4. Обґрунтуйте необхідність втручання держави у вирішення питань економічного та соціального розвитку.

  5. Які види спеціальних функцій Вам відомі? Висвітліть сутність кожного з них.

  6. Що таке організаційна структура державного управління? Розкрийте переваги та недоліки організаційних структур.

  7. Які переваги та недоліки централізації і децентралізації державного управління?

  8. Визначте сутність поняття контроль в державному управлінні. Які види контролю в державному управлінні Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

  9. Назвіть контрольні механізми у забезпеченні законності.

  10. Що спільного і відмінного в президентському і громадському контролі?

  11. Означте і охарактеризуйте допоміжні функції державного управління.

Завдання для поглибленого самостійного вивчення

1. Функція державного управління – це:

а) цілісний управляючий вплив держави, специфічний за предметом, змістом і засобом його забезпечення; 

б) роль, яку виконує державний апарат для того, щоб здійснити відповідний вплив на суспільну систему для досягнення цілей держави, напрям його владного впливу;

в) цілеспрямовані, організуючі та регулюючі впливи на певне явище, суспільні відносини чи стан;

г) всі відповіді вірні.

2. Предмет функції державного управління вказує на:

а) смисл і характер управлінського впливу;

б) сторони, аспекти, прояви суспільної системи, що підлягають управлінському впливу держави (її органів);

в) відповіді а) та б) вірні;

г) засоби збереження чи перетворення управлінських взаємозв’язків, закладених у даній функції.

3. Зміст функції управління виражає:

а) смисл і характер управлінського впливу;

б) сторони, аспекти, прояви суспільної системи, що підлягають управлінському впливу держави (її органів);

в) засоби (можливості) збереження чи перетворення управлінських взаємозв’язків, закладених у даній функції;

г) відповіді а) та в) вірні.

4. Спосіб реалізації розкриває:

а) смисл і характер управлінського впливу;

б) сторони, аспекти, прояви суспільної системи, що підлягають управлінському впливу держави (її органів);

в) цілісний управляючий вплив держави, специфічний за предметом, змістом і засобом його забезпечення;

г) засоби (можливості) збереження чи перетворення управлінських взаємозв’язків, закладених у даній функції.

5. До загальних функцій державного управління належать такі функції:

а) адміністративно – політичні, економічні, соціальні, культурно – освітні;

б) планування, організація, мотивація, контроль, координація;

в) управління персоналом, фінансування і бюджетування, юридично – судові, діловодство, зв’язки з громадськістю;

г) контроль, мотивація, планування, діловодство.

6. До спеціальних функцій державного управління належать такі функції:

а) адміністративно – політичні, економічні, соціальні, культурно – освітні;

б) управління персоналом, фінансування і бюджетування, юридично – судові, діловодство, зв’язки з громадськістю;

в) контроль, мотивація, планування, діловодство;

г) планування, організація, мотивація, контроль, координація.

7. До допоміжних функцій державного управління належать такі функції:

а) управління персоналом, фінансування і бюджетування, юридично – судові, діловодство, зв’язки з громадськістю;

б) адміністративно – політичні, економічні, соціальні, культурно – освітні;

в) планування, організація, мотивація, контроль, координація;

г) контроль, мотивація, планування, діловодство.

8. Організаційна структура управління – це:

а) спосіб організації і взаємодії елементів системи і зв’язків між ними, є певною характеристикою процесів, які відбуваються між елементами системи;

б) форма організацій системи управління, що визначає сукупність стійких зв’язків системи, забезпечує її цілісність і тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей при різних внутрішніх і зовнішніх зв’язках;

в) відповіді а) та б) вірні;

г) один з основних елементів управління організацією.