- •1. Первісний лад на теренах сучасної України.
- •2.Найдавніші народи на території Україниза писемними джерелами.
- •3.Основні теорії походження й розселення словян.
- •4.Передумови утворення давньоруської держави.
- •5.Політика перших Київських князів.
- •6.Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток держави.
- •7.Причини феодальної роздробленості в Київській Русі.
- •8.Монголо- татарська навала…
- •10. Українські землі у складі вкЛитовське.
- •9.Роль Галицько-Волинської держави у збережені державотворчої традиції в Україні.
- •11. Люблінська унія.Становище України в складі Речі Посполитої.
- •12.Причини та обставини виникнення укр. Козацтва і зс.
- •13.Перші Козацько-селянські повстання в Україні.
- •14.Причини та характер,рушійні сили Української нац.Революції 1648-1676рр.
- •15.Причини поразки та значення Укр.Нац.Рев. 1648-1676рр.
- •16.Вплив укр.-рос. Договору 1654р.
- •17.Пошук альтернатив історичного розвитку України в добу Руїни.
- •18.Суперечності політики гетьмана Мазепи.
- •19.Конституція п.Орлика я к спроба створення правової держави.
- •21.Причини та етапи ліквідації царським урядом залишків укр.Державності у друг. Половині 18 ст.
- •22.Гайдамацький і опришківький рухи на Правобережній України.
- •23;24.Причини та зміст Нац. Відродження в Україні першої половини 19ст.; Кирило-Мефодієвське братство.
- •25.Соц.-економ. Та політичне становище на Зх.Україні.
- •26. Скасування кріпацтва в Росії та його особливості і наслідки в Україні.
- •27. Особливості розвитку промисловості в Україні наприкінці 19ст.
- •28. Національні рухи в Україні другої половини 19-поч.20 ст.
- •29.Виникнення політичних партій в Україні на поч. 20ст.
- •30. Діяльність українських Думських громад в I і II Держ.Думах Рос.Імперії.
- •31. Особливості проведення Столипінської реформи.
- •32. Україна в роки Першої Світової війни.
- •33. Створення уцр її лідери та політична програма.
- •34. Унр та Брестський мир причини та наслідки радянсько-української війни.
- •35. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської держави Скоропадського.
- •36.Проголошення зунр. Взаємини унр та зунр.
- •37.Україна в період Директорії унр.
- •38. Особливості політики воєнного комунізму в Україні.
- •39.Особливості розвитку України за часів неп.
- •40.Причини введення та зміст політики українізації 20-х рр 20ст.
- •41.Радянська політика коликтивізації на селі. Голодомор.
- •42,Сталінська індустріалізація в країні та її наслідки.
- •43.Сталінський терор в Укр. 30-х р.
- •44. Україна в геополітичних планах фашистської Німеччини.
- •45.Мета та зміст політики Радянізації.
- •46.Німецька окупаційна політика 1941-1944рр.
- •47. Радянський та повстанський визвольний рухи під час 2 св. Війни.
- •48. Економічне та політичне становище Укр. Після 2 св.Війни.
- •49. Сталінські репресії в укр. Після 2св.Війни.
- •50. Особливості процесів десталінізації в укр. За часів хрущовської відлиги.
- •51.Характер диседенських рухів в укр.60-80-х років 20ст.
- •51.Причини застійних явищ в соц.-економ. Та політ. Житті Укр.
- •52. Обставини проголошення незалежності Укр.В 1991 р.
- •54.Державотворчі процеси в умовах розбудови незалежної укр.
- •56. Державна символіка незалежної україни та її історичне походження.
- •57.Становленя та утвердження принципів зовнішньої політики незалежної україни.
- •58. Становлення та розвиток митної системи незалежної укр.
- •59.Укр. На шляху до євро-інтеграції.
- •60. Українці східної і західної діаспор
25.Соц.-економ. Та політичне становище на Зх.Україні.
Характерною рисою розвитку західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. було чергування періодів реформ з періодами реакції. Тогочасне суспільне життя функціонувало в режимі: «вперед – стоп – назад». Реформи Марії-Терези та Иосифа II (У 1779 p. Марія-Тереза видала патент (імператорський наказ), у якому вимагала від поміщиків поводити себе з селянами «по-людськи». Її спадкоємець Иосиф II пішов ще далі: у 1782 p. його патентом було скасовано особисту І залежність селян від дідичів та надано їм певні права обирати професію без згоди пана, одружуватися, переселятися, передавати майно в спадщину тощо; 1784 p. сільським громадам були надані права самоврядування; 1786 p. запроваджено триденну панщину) були спробою модернізувати імперію, осучаснити та гармонізувати в дусі освіченого абсолютизму соціальні та національні відносини. Смерть цісаря-реформатора, події Великої Французької революції, егоїстичні бажання феодалів підштовхнули до дії консервативні кола імперії.
На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання «Руська трійця», засновниками якого були троє друзів-студентів Львівського університету : М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький, які активно виступили на захист рідної української мови. Вони визначили та оприлюднили основне ядро ідей національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем у політичну площину.
Революційна хвиля 1848–1849 pp., що охопила Європу, зумовила кардинальні зрушення не тільки в аграрній сфері Австрійської імперії. Під її потужним впливом зазнала змін вся суспільна організація держави. Імператор Фер-дінанд змушений був декларувати буржуазно-демократичні свободи та проголосити конституцію. Ці радикальні зрушення сприяли пожвавленню суспільного руху в західноукраїнських землях.
У середині XIX ст. українська спільнота здобула свій перший досвід парламентаризму. У скликаному в липні 1848 р. австрійському парламенті інтереси українців представляли 39 депутатів (27 з них селяни). Депутати від народу виступали за безплатне скасування кріпацтва, поліпшення становища селян, розглядали різні аспекти національних відносин (зокрема, подали петицію, підписану 15 тис. осіб, що містила вимогу поділу Галичини на польську та українську частини).
Наприкінці першої половини XIX ст. революційна хвиля, досягнувши свого піку, поступово пішла на спад. За цих обставин абсолютно логічним був наступ реакції консервативно-охоронницькі сили імперії одну за одною почали відвойовувати втрачені позиції. Вже в березні 1849 p. було розпущено австрійський парламент, невдовзі відмінено конституцію. У нових умовах, коли абсолютизм відновив свої права. Головна Руська Рада виходила за межі жорстко централізованої системи імперії і 1851 p. була розпущена.
Ці та інші модернізаційні зрушення позитивно відбилися на житті західноукраїнських земель, активізували суспільну діяльність населення, особливо у культурній сфері. Однак незабаром знову запанувала реакція, яка перекреслила більшість революційних завоювань.
