51.Причини застійних явищ в соц.-економ. Та політ. Житті Укр.

Промисловість

• не було здійснено ускрорение научно-технического прогресса, структурная перестройка промишленности

• не смогли наладить эффективную работу новые виды предприятий: арендние, кооперативние, частние, смешанные, с участием иностранного капитала

• не произошло улучшения в руководстве промышленностью

• ослабление государственного контроля за деятельностью предприятий стало играть разрушительную роль, так как предприятия, получив определенную свободу, не несли полной ответственности за свою работу вплоть до банкротства. Стали частыми срывы плановых поставок, разрыв экономических связей между предприятиями. Предприятия начали переходить на выпуск только той продукции, которая давала сверхприбыль, повышали цены на свои товары, не обеспечивая их качества.

• изношенность основных производственных фондов предприятий украины составила 60 %

• увеличивалась с каждым годом количество предприятий, вынужденных остановить работу из-за различных нарушений в производственном процессе

Сельськое хозяйство

- фермерские, арендные, кооперативные хозяйства развивались медленно, так как колхозно-совхозное руководство было против внедрения этих форм хозяйствования

- колхозно-совхозная система не обеспечивала потребностей населения даже в основных продуктах питания. Государство было вынуждено ввести талоны сахар, сливочное масло и др.

Финансы

• С 1988г. ускорилась инфляция

• В 1990г. денежное регулирование экономики заменяется, в основном, натуральным обменом.

• Национальный доход Украины сократился на 1,5 %, наметилась тенденция к его дальнейшему снижению.

52. Обставини проголошення незалежності Укр.В 1991 р.

Появу на політичній карті світу нової незалежної держави – України – зумовила низка чинників.

Зовнішні чинники:

1) поразка соціалістичного табору в «холодній війні», порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом соціалістичної системи;

2) помітне погіршення соціально-економічної та політичної ситуації в СРСР;

3) втрата центром контролю за подіями на місцях;

4) синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних республіках;

5) поразка путчу, тимчасова деморалізація консервативних сил;

6) намагання Росії зберегти домінуючу роль у після-путчовий період.

Внутрішні чинники:

1) існування в Україні системи формально легітимних (законних за радянським правом) органів державного управління;

2) бажання київської номенклатури звільнитися з-під опіки центру;

3) певна стабільність українського товарного ринку;

4) активізація націонал-демократичного крила політичних сил республіки;

5) післяпутчове посилення відцентрових настроїв у суспільній думці;

6) дотримання політичного нейтралітету армійськими формуваннями, небажання правоохоронних органів виступити проти власного народу;

7) багатовікова боротьба народу за створення власної незалежної держави.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідному періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку: у політичній сфері – від тоталітаризму до демократії; в економічній – від командної до ринкової економіки; у соціальній – від людини-гвинтика до активного творця власної долі; в гуманітарній – від класових до загальнолюдських цінностей; у міжнародній – від об'єкта до суб'єкта геополітики. Тобто, в цілому має бути здійснено перехід від становища «уламка імперії» – до власної державності, від формальної незалежності – до реального суверенітету.