9. Питання для самоконтролю

9.1. Яку будову має зернова сівалка?

9.2. Які типи висівних апаратів Ви знаєте?

9.3. З чого складається котушковий висівний апарат?

9.4. Чим досягається зміна глибини загортання насіння в сівалці СЗ-3,6?

9.5. Технологічний процес роботи зернової сівалки.

9.7. Які сошники застосовують на зернових і овочевих сівалках?

9.8. Чим досягається зміна кількості висіву насіння у зернових сівалках?

9.9. Як і чим регулюють в сівалках глибину загортання насіння?

9.11. Як перевірити у полі правильність встановлення сівалки на задану норму висіву?

9.12. Яку загальну будову має сівалка ССТ-12Б.

9.13. Чим досягається зміна відстані між насінинами у рядку?

9.14. Яку будову має сівалка СУПН-8?

9.15. Як працює висівний апарат пневматичного типу?

9.16. Як змінити норму висіву в сівалці СУПН-8?

9.17. Яку будову має картоплесаджалка СН-4Б?

9.18. Принцип роботи картоплесаджалки СН-4 Б.

9.19. Якого типу висаджувальний апарат картоплесаджалки САЯ-4?

9.20. Назвіть характерні особливості будови картоплесаджалки КСМ-4.

9.21. Яких правил безпечної роботи необхідно додержуватись під час сівби (садіння) сільськогосподарських культур?

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. –К.: Урожай, 1994. – С .5 - 38.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. -М.: Колос, 1983 (1989). – С. 110 - 155.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. –К.: Вища школа, 1978. – С. 46 - 52; 64 - 71.

4. Ярошенко П. Н., Ярошенко Л. О. Сільськогосподарські машини і знаряддя та їх ремонт. –К.: Вища школа, 1981. –С. 38 – 60

Лабораторна робота № 6 машини для внесення добрив, захисту рослин від шкідників і хвороб

1. Мета роботи

Вивчити будову, роботу, технологічні регулювання та підготовку до роботи обприскувачів і протруювачів насіння й ознайомитись з особливістю конструкції обпилювача, аерозольного генератора.

2. Тривалість заняття 2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця

Машини для внесення дорив: РОУ-6; РУМ-3; РМС-6; СТТ-10; РТТ-4,2; ПЖУ-2,5; АБА-0,5; лабораторна установка з обприскувачем ОН-400 і набором розпилювальних наконечників, обпилювач ОШУ-50, протруювач ПСШ-5, ручний аерозольний генератор, стенд з робочими органами машин для хімічного захисту рослин від шкідників і хвороб, мірна ємність для збирання води, плакати.

4. Місце проведення заняття

Лабораторії №2 ґрунтообробних та посівних машин та №5 зернозбиральних комбайнів і післязбирального обробітку зерна кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Внесення добрив і меліорантів проводиться з метою поповнення грунту поживними речовинами, збереження та підвищення його родючості. Переважно добрива вносяться машинами кузовного типу шляхом їх рівномірного розкидання на поверхню поля з наступним зароблянням робочими органами ґрунтообробної техніки.

Добрива поділяються на мінеральні - добрива промислового виробництва у вигляді гранул розміром 1 – 5 мм, кристалів, порошків або рідин; органічні – складаються з речовин рослинного або тваринного походження (гній, гноївка, торф, компости, сапропелі, рослинна маса (сидерат), що заробляється в ґрунт; меліоранти - вапнякові, гіпсові матеріали.

Машини для підготовки і внесення добрив за призначенням поділяться на наступні групи:

- для підготовки і навантаження мінеральних добрив;

- внесення твердих, пиловидних і рідких мінеральних добрив;

- навантаження твердих і рідких органічних добрив;

- внесення твердих і рідких органічних добрив.

Тверді мінеральні добрива вносять за прямоточною та перевантажувальною технологіями переважно розкидачами, що складаються з кузова, на днищі якого розміщений транспортер, дозувальної заслінки, туконапрямників та відцентрових розсіювальних дисків (роторів).

Норму внесення мінеральних добрив кузовними розкидачами регулюють зміною розміру дозувальної щілини і швидкістю переміщення транспортера.

Органічні добрива вносяться в грунт за допомогою причепів-розкидачів з місткістю кузова 4 – 24 т, на днищі яких рухається ланцюгово-планчастий транспортер, переміщуючи масу до активного розкидного пристрою, який подрібнює її та розподіляє по поверхні поля, шириною захвату до 6 м.

Норму внесення органічних добрив причепами-розкидачами регулюють зміною швидкості переміщення транспортера.

Машини з хімічного захисту призначені для застосування різних отрутохімікатів, які згубно діють на шкідники, хвороби та бур’яни культурних рослин.

Машини з хімічного захисту рослин за призначенням поділяються на:

- обприскувачі – наносять розпилені пестициди у вигляді розчинів, суспензій, емульсій на поверхню рослин або ґрунту;

- протруювачі – наносять отрутохімікати на насіння сільськогосподарських культур перед їх сівбою (садінням);

- обпилювачі – наносять на листову поверхню посівів польових, технічних та овочевих культур, садів, виноградників, чагарників, а також лісових смуг і масивів сухих порошкоподібних пестицидів ;

- аерозольні генератори – наносять отрутохімікати у вигляді аерозолей для боротьби із шкідниками в закритих складських і тваринницьких приміщеннях, ангарах, теплицях, парниках і тд.

- фумігатори – вносять пестициди, що швидко випаровуються проти найнебезпечніших збудників, шкідників і хвороб кореневої системи сільськогосподарських культур.

Обприскувачі складаються з робочих та допоміжних органів. До робочих належать резервуар, насос, розпилювальні та заправні пристрої, фільтри, регулятори тиску, мішалки, комунікації високого і низького тиску, а допоміжними є рама, органи керування і контролю, ходова частина (для причіпних обприскувачів).

Для встановлення обприскувача на задану норму (дозу) внесення отрутохімікату Q необхідно відрегулювати робочий тиск у його напірній магістралі, вибрати діаметр вихідного отвору розпилювального наконечника та визначити за відомою кількістю розпилювачів п, нормою Q, робочою швидкістю V_р і шириною захвату В_р витрату через один розпилювач q.