15. Реформи Солона і становлення афінської демократії.

Солон (640-560 рр.. До н.е.) був вихідцем із землеробської знаті, відомий на той час воєначальник і поет був запрошений на посаду архонта в 594 році, з тим щоб провести цілий ряд перетворень, здатних встановити суспільна злагода на основі нового укладу. В якості попередньої умови перетворень Солон провів скасування всіх боргових зобов'язань в полісі; боржники були прощені, землі повернені власникам, продані в рабство громадяни викуплені. Зберігши за аристократією виключне право на заняття вищих державних посад, Солон надав аристократії майновий характер. Усі верстви населення відтепер допускалися до участі у народних зборах і могли бути суддями; повноваження зборів були невеликі, і всі справи попередньо вирішувалися в інших радах. Солон скасував більшість виданих до нього законів, зокрема законодавство Драконта (крім кримінального), і видав цілу серію правил,

стосувалися суду, цивільних прав, шлюбно-сімейної сфери і т.д., які створили абсолютно новий правовий порядок. Відтепер усі громадяни могли звертатися до суду самі, виступати на захист потерпілого і переслідувати злочинця (це усувало патріархальні права). Предметом особливої ​​уваги в законодавстві Солона було охорону сім'ї, і в зв'язку з цим істотно виправилася становище жінок у полісі. Збереження суспільної моралі і спокою було, мабуть, другим по важливості предметом законів Солона. Реформи, проведені Солоном або приписані йому пізніше, остаточно сформували цілісний державно-політичний устрій. Родова знать стала перетворюватися в політичну еліту, пов'язану цілком з державними інститутами.

16. Афінська демократія в період розквіту. Система органів влади.

Рабовласницький лад в Стародавніх Афінах а період розквіту склався в найбільш розвинутій формі - у формі демократичної республіки. Система афінської демократії V століття до н. е.. представляла собою добре організовану політичну систему, засновану на взаємодії найважливіших демократичних інститутів афінського поліса - Народних зборів, Ради 500, геліеі. Заміщення державних посад будувалось на принципах виборності, строковості, колегіальності, підзвітності та цінну. Сформована система влади надавала афінським громадянам право не тільки брати участь в управлінні державою, а й контролювати афінську конституцію. Складання цієї системи органів влади відбувалося в боротьбі з консервативними тенденціями, представленими олігархічно налаштованої аристократією. Проте демократія, яка спиралася на підтримку широких мас, здобула в цій боротьбі рішучу перемогу. Для свого часу афінська демократична республіка мала найпередовіше державний устрій, в умовах якого всі повноправні громадяни залучалися до управління країною. Держава в свою чергу брала на себе обов'язки по турботі про їх матеріальний добробут і розвитку культури. Перевага цієї політичної системи полягала в тому, що вона давала людям можливість бути політично і морально вільними, створювало умови для розкриття і вдосконалення кожної людини.