Тема 5. Психодіагностика та психологічний тренінг творчості

План

60. Поняття про еврилогію.

61. Метод гірлянд асоціацій.

62. Брейн-стормінг.

63. Синектика.

64. Морфологічний аналіз.

65. Методика семикратного пошуку.

66. Алгоритм розв'язання винахідницьких задач.

67. Методика творчого тренінгу КАРУС.

68. Метод контрольних питань.

Основні поняття:

• еврилогія, евристика, Папп Олександрійський, "Ефродикан", "Стомахіон";

• метод гірлянд асоціацій, етапи цього методу, фокальний об'єкт;

• брейн-стормінг, вимоги і етапи його проведення;

• синектика, синектична група, синектичне мислення;

• морфологічний аналіз Ф.Цвіккі, його етапи, морфологічна скриня;

• методика семикратного пошуку Г.Я.Буша; тактики і прийоми;

• алгоритм розв'язання винахідницьких задач Г.С.Альтшуллера, схема алгоритму, алгоритм винаходу;

• методика творчого тренінгу КАРУС; теоретична і методична частини;

• метод контрольних питань А.Осборна, Д.Пойї, Р.П.Кроуфорда.

Здавна ведуться пошуки методів стимулювання творчості. Ще в академії Платона, у ліцеї Аристотеля, в "саду Епікура" розвивали мислення методом дискусій. Зараз використовується близько ЗО методик стимулювання творчості. Серед них: "контрольний список", "вхід-вихід", біоніка, вартісний аналіз, конференції ідей. Деякі дослідники поділяють методи на дві групи:

1. науковий (виявлення проблеми, її вивчення, пошук);

2. Едісона ("спроб і помилок").

Розробкою та вивченням методик творчості займається еврилогія.

Еврилогія - наукова дисципліна на базі психологічних, техніч­них, кібернетичних наук про методи і методики розв'язання винахідницьких задач. Вперше спробу розробки еврилогії здійснив П.К.Енгельмейєр у 20-ті роки у СРСР.

Евристика - метод чи методики розв'язання винахідницьких задач. Вперше це поняття з'являється в трактаті "Мистецтво розв'язання задач". Пагша Олександрійського. Архімед присвятив питанням еврилогії І трактати "Ефродикан" та "Стомахіон".

Р.Декарт розробив своєрідний алгоритм наукового пошуку, сформулювавши правила, які необхідно виконувати при цьому:

69. Ніколи не приймати за істину нічого, що не можна визнати цілковито очевидним;

70. Поділяти кожну з труднощів на стільки частин, скільки потрібно, щоб її подолати;

71. Розміщувати свої думки у певному порядку, починаючи з предметів найпростіших і легко досяжних для пізнання;

Наукові огляди робити настільки всеохоплювальними, щоб бути впевненим у тому, що нічого суттєвого не пропущено (10, с.250 - 296).

Ознайомимося з кількома сучасними методиками винахідницт­ва. Вони можуть слугувати стратегічним засобом розв'язання винахідницьких задач, який визначає головний напрям пошуку та його послідовність, а також може використовуватися у педагогічній роботі з обдарованими дітьми для розвитку їхніх творчих здібностей.

Грунтується на припущенні, що для створення винаходу необ­хідно використовувати якомога більше асоціативних "підказок" та аналізувати відповідні їм різноманітні варіанти розв'язання. Потрібно свідомо використовувати випадковість.

Наприклад, задача: запропонувати нові оригінальні конструкції годинників. Її розв'язання методом гірлянд асоціацій передбачає такі етапи:

1. Визначити центр уваги: фокальний об'єкт - годинник.

2. Взяти словник і випадково вибрати 5-6 об'єктів.

3. Скласти таблицю з ознаками окремих об'єктів:

4. Приєднуємо до годинника окремі ознаки об'єктів і висуваємо ідеї: годинник - медальйон на ланцюжку; у вигляді "метелика" тощо.

5. Розвиток ідей шляхом вільних асоціацій окремих ознак з іншими об'єктами. Наприклад: шия - голова - нога - одяг - холод - дощ - парасолька - ручка - дерево - листя - місяць - сонце.

. Об'єднуємо фокальний об'єкт з іншими і отримуємо нові ідеї: морозостійкий годинник, на сонячних батарейках.

Спрямований на звільнення уяви та фантазії. Проводиться з 6-12 учасниками, бажано з різним досвідом, поглядами, але однаково кваліфікованими. Важливо, щоб було дозволено без критики висловлювати будь-які ідеї. Ведучий ставить задачу, питання, спрямовує на їхнє розв'язання висловлення групи. Сесія мозкової атаки - 15 хв. Висловлення фіксується на магнітну плівку чи у записах. Потім ідеї аналізуються.

Процедура мозкової атаки охоплює етапи:

72. Ознайомлення з принципами та технікою методу (5-10 хв).

73. Постановка задачі. Наприклад, як можна визначити браковані (тріснуті) скляні вироби, що рухаються конвеєром? (5 хв).

74. Генерування ідей (сесія), охоплює підетапи: висловлення будь- яких ідей (15 хв), "божевільних ідей" (10 хв), і індивідуальних ідей" (7 хв).

75. Оцінка ідей (можливо одним з найкомпетентніших учасників групи чи замовником).

Відомі наступні різновиди методу мозкової атаки: пряма, колек­тивна, обернена, індивідуальна, масова, письмова, подвійна, з оцінкою ідей.

Синектика - від грецькомовного виразу "поєднання різнорідних елементів, що не мають між собою нічого спільного". Розроблена американським психологом В.Дж.Гордоном. Метод дає змогу вийти за межі звичного, подолати інерцію, стереотипність мислення.

Колективне обговорення починається з того, що ведучий най­більш узагальнено формулює проблему (точне формулювання обмежує пошук).

Наприклад, задача розробити машину для забивання свай у грунт є проблемою взаємопроникнення. Поступово вона звужується завдяки майстерності керівника-синектора. Синектичні групи готують протягом 8 - 12 місяців. Мета підготовки не тільки підвищити професійний рівень, а забезпечити взаєморозуміння і здатність до так званого синектичного мислення. Якості останнього:

• вміння абстрагуватись від звичного контексту, вирізнити сутність завдання, подолати звичний хід мислення;

• схильність до вільних міркувань, фантазій, досягнення розв'язку при мінімумі інформації за допомогою гірлянд асоціацій;

76. здатність відкласти розвиток перших знайдених ідей і продовжити їхнє висування;

77. терпимість до висловлених іншими ідей, готовність до їхньої розробки;

78. цілеспрямованість, впевненість в успішному розв'язанні, у винахідницьких здібностях своїх та товариша;

79. звичка бачити у звичайному незвичайне і навпаки.

Синектична група може ефективно працювати лише при поєд­нанні колективної та індивідуальної творчості. Для цього керівник повинен створити творчий клімат, забезпечити культуру спілкування, зокрема обговорення і дискусії. У групі поєднуються люди різних спеціальностей, що веде до взаємозбагачення творчого пошуку. Наприклад, група у складі зоолога, фізика, хіміка, електрика, інженера розробила органічну фарбу з насіння морських водоростів, мохів та лишайників. У групу не слід залучати зарозумілих, зверхніх учасників. Учасники повинні володіти всіма видами аналогій (операційними механізмами синектики): особистісною, прямою, непрямою, символічною та фантастичною.

Морфологічний аналіз розроблений у 1942 р. американським астрономом Ф.Цвіккі (швейцарцем за походженням). Принципи цього методу:

• всебічний неупереджений аналіз явищ;

• розпочинати завжди з самого початку (від проблемної ситуації) і продовжувати далі того, де всі зупинились.

Етапи морфологічного аналізу:

1. точне формулювання задачі;

2. точне формулювання всіх умов розв'язання;

3. конструювання "морфологічної скрині" з усіма варіантами розв'язання;

4. аналіз всіх варіантів:

5. вибір найкращих варіантів.

Наприклад, конструювання реактивних двигунів цим методом охоплює:

• вивчення всіх можливих видів двигунів на хімічному паливі в однорідному середовищі;

• виділення (аналіз) окремих параметрів, що треба брати до уваги у конструюванні. Зокрема, паливо, тяга, дія потоку; середовище, тип руху - всього 11 параматрів з різними варіаціями кожен. З

використанням цього методу Цвіккі сконструював кілька нових моделей двигунів.

Метод підвищує творчу культуру, привчає до систематичного аналізу задачі. Фактично був реалізований Д. [.Менделєєвим при створенні періодичної таблиці хімічних елементів задовго до Ф.Цвіккі.

Методика семикратного пошуку розроблена філософом з М. Риги Г.Я.Бушем. У 1956 р. Дж.Міллер опублікував дані про те, що людина одночасно може вивчати 'до семи одиниць інформації. Такий одночасний розгляд допомагає генеруванню нових ідей. Наприклад, всі сім одиниць інформації можна представити у вигляді таблиць, матриць, малюнків. Методика охоплює стратегічну і тактичну частини. Стратегія складається із семи стадій:

80. Аналіз проблемної ситуації, суспільних потреб.

81. Аналіз функції аналогів і прототипу. З'ясування оптимальних умов споживання і експлуатації.

82. Постановка задачі. Визначення потрібного рівня розв'язання і якості технічного об'єкту.

83. Генерування ідей щодо шляхів досягнення якнайкращого виконання об'єктом його функцій.

84. Конкретизація ідей (структура, конструкція, форма, матеріал, операції).

85. Оцінка альтернативи і вибір оптимального варіанта.

86. Спрощення, розвиток, реалізація розв'язання.

Тактика складається з чисельних практичних прийомів. Один з них відомий як "сім ключових питань". Римський ритор Квінгагіліан у І ст. до н.е. визначив, що існує сім питань, на які потрібно відповісти для повної інформації про об'єкт: хто, що, де, чим, навіщо, як, коли?

Інші прийоми - "аналіз функції об'єкта", "греко-латинські квадрати".

Серед них матриця "7x7" для визначення якості технічного об'єкта. По вертикалі вписують такі показники якості: надійність, функціональність, технологічні, ергономічні, естетичні, патентно- правові. По горизонталі - засоби пошуку розв'язання: аналогія, інверсія, об'єднання, розчленування, трансформація, транслокація, інтенсифікація. У клітинку на перетині кожної якості і засобу вписують відповідні ідеї.

Алгоритм розв'язання винахідницьких задач

запропонований Г.С.Альтшуллером і відомий за своєю ро­сійськомовною абревіатурою як АРИЗ. Вихідними для побудови ме­тодики є 40 принципів (дроблення, винесення, місцевої якості, асиметрії, об'єднання, універсальності тощо), спрямованих на подолання технічних суперечностей на шляху до ідеального кінцевого результату (того, що потрібно винайти).

Схема АРИЗ:

1. з'ясування ідеального кінцевого результату;

2. виявлення технічної суперечності;

3. знаходження типових прийомів розв'язання суперечності.

Алгоритм винаходу:

1. вибір задачі;

2. уточнення умов задачі;

3. аналітична стадія;

4. попередня оцінка ідеї;

5. оперативна стадія.

Кожна стадія складається з кроків і підкроків.

Методики творчого тренінгу КАРУС розроблена В.О.Моляко, українським психологом (м.Київ). Назва методики утворена як абревіатура від російських слів "комбинирование, аналогизирование, реконструкция, универсализация, случайньїе подстановки".

Вона охоплює теоретичний курс, що розкриває структуру процесу розв'язання творчої задачі (вивчення і розуміння завдання, формування гіпотези, перевірка гіпотези), стратегії розв'язання творчих задач.

Методична частина передбачає вступні рекомендації та набір інструкцій, питальників і задач до різних стратегій (комбінування, пошуку аналогів, реконструювання, універсалізації, випадкових підстановок), а також з використанням ускладнювальних умов і організації творчих конструкторських ігор. Використовуються технічні задачі на проектування кінематичних ланцюгів.

Розробкою методу контрольних питань займались А.Осборн, Д.Пойа, Р.П.Кроуфорд. Осборн запропонував наступний список допоміжних питань: Чи можливе розв'язання винахідницької задачі методом пристосування, спрощення, скорочення? Чи викликає

аналогія нову ідею? Чи є у минулому досвіді аналогічні проблемні ситуації, які можна використати? Що можна скопіювати? Що можна замінити у технічному об'єкті? Що і скільки можна замінити у ньому і чим? Другий компонент? Інший матеріал? Інший процес? Інше джерело енергії, розташування, колір, звук, освітлення? тощо.

Т.Ейлоарт пропонує такий алгоритм: 1) назвати всі якості та визначення очікуваного винаходу, змінити їх; 2) сформулювати задачу ясно, спробувати інші формулювання, визначити другорядні та аналогійні задачі, вирізнити головні; 3) перелічити недоліки наявних розв'язків, їхні основні принципи, нові припущення.

Система контрольних питань Д.Пойя охоплює такі етапи:

І. Розуміння постановки задачі

ІЦо невідомо? У чому полягає умора? Чи можна задовольнити умову? Чи достатня умова для визначення невідомого? Чи недостатня, чи надмірна, чи суперечлива? Зробіть креслення. Визначте зручні позначки. Розділіть умову на частини. Спробуйте записати їх.

II. Складання плану розв'язання

Чи не зустрічалася вам раніше подібна задача? Хоча б і в іншій формі? Чи відома вам якась споріднена задача? Чи не знасгс теореми, яка могла б виявитися корисною?

Розгляньте невідоме! Спробуйте згадати знайому задачу з таким же або подібним невідомим. Ось задача, споріднена із даною і вже розв'язана. Чи не можна скористатись нею? Чи не можна використати її результат? Чи не можна використати метод її рішення? Чи не варто запровадиш який-небудь допоміжний елемент, щоб можна було скористатися попередньою задачею?

Чи не можна сформулювати задачу інакше? Ще інак ше? Поверніться до визначень. Якщо не вдасться розв'язати цю задачу, спробуйте спочатку розв'язати подібну. Чи не можна скласти більш просту подібну задачу? Чи більш загальну? Чи більш конкретну? Чи аналогічну? Чи не можна розв'язати частину задачі? Збережіть тільки частину умови, відкинувши решту: наскільки визначеним є тепер невідоме? Як воно може змінюватись? Чи не можна отримати що-небудь корисне з умов? Чи не можна підставити інші дані, через які можна визначити невідоме? Чи не можна змінити невідоме, або дані, або їх разом так, щоб невідоме стало більш визначеним? Чи всі дані використано? Чи всі умови? Чи враховано всі суттєві поняття, наявні у задачі?

III. Здійснення плану

Потрібно здійснити план розв'язання	Здійснюючи план рішення, контролюйте кожен свій крок. Чи зрозуміло вам. що зроблений крок правильний? Чи зможете показати, що він правильний?
IV. Вивчення отриманого рішення
Погрібно вивчити знайдене розв'язання	Чи не можна перевірити результат? Чи не можна перевірити хід розв'язання? Чи не можна отримати той же результат інакше? Чи не можна побачити його з першого) погляду? Чи не можна у будь-якій іншій задачі використати отриманий результат або метод розв'язання?