- •Філософія
- •1 Повсякдення та філософське мислення
- •2 Основні функції філософії
- •3 Історичні зміни предмету філософія
- •4 Основні методи філософії: метафізика і діалектика
- •5 Специфіка філософії як форми світогляду
- •6 Філософія та наука
- •7 Структура філософського знання
- •8 Основні історичні типи світогляду
- •9 Особливості міфологічного світогляду
- •10 Релігійний світогляд, його особливості
- •11 Науковий світогляд, його специфіка
- •12 Культурно-історичні передумови виникнення філософії
- •13 Особливості світоглядних парадигм Сходу і Заходу
- •14 Прафілософія Давньої Індії: Веди та Упанішади
- •15 Даосизм. Етичне і соціальне вчення конфуціанства
- •16 Характерні риси античної філософії
- •17 Філософське вчення Сократа
- •18 Платонова концепція ідеальної держави
- •19 Вчення Арістотеля про державу
- •20 Характер, специфіка і основні ідеї філософії середньовіччя
- •21 Загальна характеристика філософії епохи Відродження: антропоцентризм, пантеїзм, діалектика, натурфілософія, геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту
- •22 Проблема методу пізнання у філософії ф.Бекона
- •23 Раціоналізм р.Декарта
- •24 Французьке просвітництво і матеріалізм 18 ст
- •25 Характерні риси класичної німецької філософії
- •26 Вчення Канта. Філософська система Гегеля, його діалектичний метод
- •27 Філософські ідеї у творчості мислителів епохи Київської Русі
- •28 Філософська культура України 15- середини 17 ст
- •29 Головна філософська проблематика Києво-Могилянської академії
- •30 Вихідні принципи філософської концепції г.Сковороди
- •31 Філософські ідеї представників Кирило-Мефодіївського товариства
- •32 Основні етапи розвитку позитивізму
- •33 «Філософія життя» (а.Шопенгауер, ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •34 Філософія психоаналізу(фрейдизм і неофрейдизм)
- •35 Сучасні філософські уявлення про простір і час
- •36 Матерія і форми її існування
- •37 Свідомість, підсвідоме, несвідоме, над свідоме
- •38 Знання як спосіб існування людської свідомості
- •39 Рівні та форми пізнавальної діяльності
- •40 Форми організації теоретичного знання
- •41 Обєкт і суб’єкт пізнавального процесу
- •42 Методи емпіричного рівня наукових досліджень. Методи теоретичного рівня
- •43 Єдність логічного та історичного, абстрактного та конкретного у філософії
- •44 Істина та її критерії
- •Види істини
- •Авторитет
- •Систематичність
- •Загальний консенсус
- •Несуперечливіть (проста)
- •Несуперечливість (строга)
- •Відповідність
- •Практика
- •45 Філософська концепція людини
- •46 Біологічні та соціальні фактори становлення людини
- •47 Особа і суспільство: форми взаємодії
- •48 Практика: типологія видів
- •49 Суспільство як система об’єктивної реальності
- •50 Структура суспільно-економічної формації (за к.Марксом)
- •51 Діалектика: етапи розвитку
- •52 Закони і принципи діалектики
- •53 Основні категорії діалектики
- •54 Аксіологія як філософське вчення про цінності
- •55 Культура і цивілізація
- •56 Сучасна цивілізація: особливості та суперечності
- •57 Глобальні проблеми сучасності
- •58 Людинотворча сутність культури
- •59 Природа духовних і матеріальних цінностей
- •60 Проблеми глобалізації: суть, наслідки – соціальні, екологічні
35 Сучасні філософські уявлення про простір і час
Поняття "простір" і "час" належать до тих фундаментальних категорій філософії та природознавства,
що відтворюють універсальні властивості матеріального світу та основні форми буття дійсності. Водночас
простір і час розглядаються як своєрідні форми пізнання об’єктивної реальності, що формуються на основі
суспільно-історичного досвіду і змінюють свій зміст відповідно до глибини наукового розуміння світу.
Сучасна наукова і філософська думка широко вживають категорії простору і часу. Вчення про ці
феномени лежать в основі теоретико-методологічного і понятійно-термінологічного апаратів кожної
конкретної системи філософських та природничих знань і охоплюють різносторонні аспекти системи
пізнання. Існує багато визначень і тлумачень понять простору і часу, безліч галузевих дисциплін по різному
сприймає ці категорії та дає їм різноманітні трактування. Але базисними вважаються ті з них, які пропонує
нам філософія. Саме тому об’єктом цього дослідження є особливості формування концепції простору і часу
в природничих науках, які є передумовою становлення їх теоретико-методологічних засад. Питанням
простору і часу приділялось багато уваги з боку різних вчених, починаючи від філософів античності
(Демокрит, Платон, Епіку, Аристотель) і закінчуючи сучасними дослідниками (Гуссерль, Енгельс,
Ейнштейн). Однак комплексний синтез їх робіт і ретроспективний аналіз становлення концепції простру і
часу детально ще не проводився.
Згідно із традиційними уявленнями, час і простір виступають основними формами існування матерії.
Причому, простір розглядається як форма співіснування матеріальних об’єктів і процесів (він характеризує
структурність і протяжність матеріальних систем), а час − як форма і послідовні зміни станів об’єктів і
процесів (характеризує тривалість їх буття, існування). Простір і час мають об’єктивний характер, вони
нерозривно пов’язані один з одним та нескінченні. Вони наділені універсальними властивостями: це
тривалість, неповторюваність, незворотність (для часу) та протяжність, єдність переривчастості і
безперервності (для простору).
Філософію, насамперед, цікавить, чи реальні час і простір, чи вони виступають як чисті абстракції, що
існують тільки у свідомості людини. Філософи-ідеалісти ігнорують об’єктивний характер часу і простору,
ставлять їх у залежність від змісту індивідуальної свідомості (Берклі, Юм, Мах), розглядають їх як апріорні
форми чуттєвого споглядання (Кант) або як категорії абсолютного духу (Гегель). В нашій країні протягом
тривалого часу склалось уявлення, яке підкреслює об’єктивний характер часу і простору, заперечує
позачасову і позапросторову реальність .
Отже, категорії простору і часу є одними з найважливіших аспектів дослідження філософської
думки. Тому широкомасштабне розкриття цих понять в царині філософії створює об’єктивні передумови
для їх застосування в інших природничих та суспільних науках. Зокрема, теоретичні і методологічні засади
природничих наук тісно пов’язані з категоріями простору і часу, які взагалі є базовими для всіх галузей
природознавства. Тому розробка цієї проблематики досить актуальна і вкрай необхідна проблема не тільки в
загальнонауковому аспекті, але й в практичному житті.
