- •Філософія
- •1 Повсякдення та філософське мислення
- •2 Основні функції філософії
- •3 Історичні зміни предмету філософія
- •4 Основні методи філософії: метафізика і діалектика
- •5 Специфіка філософії як форми світогляду
- •6 Філософія та наука
- •7 Структура філософського знання
- •8 Основні історичні типи світогляду
- •9 Особливості міфологічного світогляду
- •10 Релігійний світогляд, його особливості
- •11 Науковий світогляд, його специфіка
- •12 Культурно-історичні передумови виникнення філософії
- •13 Особливості світоглядних парадигм Сходу і Заходу
- •14 Прафілософія Давньої Індії: Веди та Упанішади
- •15 Даосизм. Етичне і соціальне вчення конфуціанства
- •16 Характерні риси античної філософії
- •17 Філософське вчення Сократа
- •18 Платонова концепція ідеальної держави
- •19 Вчення Арістотеля про державу
- •20 Характер, специфіка і основні ідеї філософії середньовіччя
- •21 Загальна характеристика філософії епохи Відродження: антропоцентризм, пантеїзм, діалектика, натурфілософія, геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту
- •22 Проблема методу пізнання у філософії ф.Бекона
- •23 Раціоналізм р.Декарта
- •24 Французьке просвітництво і матеріалізм 18 ст
- •25 Характерні риси класичної німецької філософії
- •26 Вчення Канта. Філософська система Гегеля, його діалектичний метод
- •27 Філософські ідеї у творчості мислителів епохи Київської Русі
- •28 Філософська культура України 15- середини 17 ст
- •29 Головна філософська проблематика Києво-Могилянської академії
- •30 Вихідні принципи філософської концепції г.Сковороди
- •31 Філософські ідеї представників Кирило-Мефодіївського товариства
- •32 Основні етапи розвитку позитивізму
- •33 «Філософія життя» (а.Шопенгауер, ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •34 Філософія психоаналізу(фрейдизм і неофрейдизм)
- •35 Сучасні філософські уявлення про простір і час
- •36 Матерія і форми її існування
- •37 Свідомість, підсвідоме, несвідоме, над свідоме
- •38 Знання як спосіб існування людської свідомості
- •39 Рівні та форми пізнавальної діяльності
- •40 Форми організації теоретичного знання
- •41 Обєкт і суб’єкт пізнавального процесу
- •42 Методи емпіричного рівня наукових досліджень. Методи теоретичного рівня
- •43 Єдність логічного та історичного, абстрактного та конкретного у філософії
- •44 Істина та її критерії
- •Види істини
- •Авторитет
- •Систематичність
- •Загальний консенсус
- •Несуперечливіть (проста)
- •Несуперечливість (строга)
- •Відповідність
- •Практика
- •45 Філософська концепція людини
- •46 Біологічні та соціальні фактори становлення людини
- •47 Особа і суспільство: форми взаємодії
- •48 Практика: типологія видів
- •49 Суспільство як система об’єктивної реальності
- •50 Структура суспільно-економічної формації (за к.Марксом)
- •51 Діалектика: етапи розвитку
- •52 Закони і принципи діалектики
- •53 Основні категорії діалектики
- •54 Аксіологія як філософське вчення про цінності
- •55 Культура і цивілізація
- •56 Сучасна цивілізація: особливості та суперечності
- •57 Глобальні проблеми сучасності
- •58 Людинотворча сутність культури
- •59 Природа духовних і матеріальних цінностей
- •60 Проблеми глобалізації: суть, наслідки – соціальні, екологічні
44 Істина та її критерії
І́стина — одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності.
У тлумачному словнику української мови істина трактується також як правда, як положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. В мовах програмування «істина» — одне з двох значень, які можуть приймати логічні змінні. У формальній логіці істиною вважають одне з двох логічних значень, яке приписують судженням (висловлюванням).
Види істини
Абсолютна істина — повне, вичерпне знання.
Об'єктивна істина — такий зміст наших знань, що не залежить від суб'єкта за змістом (за формою завжди залежить, тому істина суб'єктивна за формою).
Відносна істина — форма вираження об'єктивної істини, яка відображає певну повноту знань, певну міру чіткості і точності, яка досягнена на певному етапі розвитку науки.
Критерій істини — термін епістемології, який визначає стандарти, правила й процедури, за якими можна було б судити про істинність тверджень. Критерії істини є інструментамиверифікації. Розуміння критеріїв істини філософського вчення наріжний камінь в оцінці цього вчення. Правила логіки не можуть самі по собі відрізнити істину від неправди. Філософами пропонуються різні критерії істини, деякі з них очевидні, інші викликають суперечки.
Наведені нижче критерії належать до тих, які найчастіше використовуються філософами або звичайними людьми в повсякденному житті.
Авторитет
Думку досвідченого, кваліфікованого фахівця можна розглядати як своєрідний доказ. Обізнаність із певною областю викликає пошану, й дозволяє назвати свідчення спеціаліста одним із критеріїв істини. Те ж можна сказати про книги й спеціальну літературу. Проте цей критерій не завжди певний — часто думки фахівців щодо того чи іншого питання можуть розбігатися[2].
Систематичність
Систематичність (когерентність) означає таке пояснення, яке несуперечливо й послідовно охоплює всі факти. Для того, щоб певне твердження було систематичним, усі факти, що його стосуються, повинні бути класифіковані й упорядковані таким чином, щоб утворити ціле. Теорія, яка дає найефективніше пояснення усім відомим фактам, може вважатися істинною. Системність, як критерій істини, потенційно ефективна саме тому, що охоплює всі елементи. Основне обмеження цього критерію в неспроможності людини отримати з досвіду всі факти. Вся інформація доступна тільки абсолютно досконалому розуму. Вчений повинен приймати за істину найсистемніше пояснення, яке охополює найбільшу множину фактів.
Заперечувати систематичність як критерій істини складно, оскільки це означало б ратувати за безсистемність, що безумовно нелогічно.
Загальний консенсус
Деякі філософські напрямки вважають істинною думку, якої притримуються всі люди — consensus gentium. Вважається, якщо всі люди у світі вірять у щось, то це неодмінно є правдою. Цей критерій має цінність, якщо мова йде про базові істини, такі як закони логіки та математики. В тому випадку, коли це тільки згода, як, наприклад, при одноголосному вирішенні питання, цінність такого критерію спірна. Колись усі люди вважали, що Земля пласка, й Сонце обертається навколо неї.
