14. Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.

Коли йдеться про структуру уроку, то дидакти обмежуються певною ієрархією елементів, виявленням стрижня, на якому вибудовується структура уроку.

В.Т..Фоменко вважає, що послідовність конкретних цілей, спрямованих на досягнення мети організації уроку, і становить той внутрішній стрижень, за яким розміщується навчальний матеріал та методичні прийоми. Кожен момент становить єдність конкретної мети, змісту та методичного прийому Стосовно уроку української мови виконання кожного наступного завдання спрямоване на досягнення чергової мети.

Побудова уроку визначається метою формування мовної особистості учня, метою організації саме уроку з даної теми, змістом навчального матеріалу, зазначеного в темі уроку. Логіку уроку певною мірою визначає і дидактичний матеріал. На побудову уроку впливає його зміст, який включає основи або вибрані частини знань за темою уроку, допоміжні знання та ціннісні орієнтації, які вносить дидактичний матеріал, завдання, за допомогою яких організовуються навчальні дії. Стрижнем цієї системи є мета організації уроку.

Вибудуваний за логікою досягнення мети його організації урок має чітку структуру, яка детермінується тим, що мета організації уроку досягається шляхом реалізації певної сукупності і послідовності цілей, які, з одного боку, зумовлюються закономірностями засвоєння знань, умінь і навичок, а з іншого, — змістом навчального матеріалу, який має бути засвоєним на уроці. Структура уроку повинна відображати не стільки зовнішні прояви діяльності вчителя й учнів, скільки сутність зовнішніх процесів, з якими пов'язані методична творчість учителя й активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, її логіка. Урок має відображати логіку пізнавальної діяльності учня та її керівництва вчителем, досягнення мети через систему дидактичних завдань

Під час вивчення деяких розділів курсу рідної мови, наприклад, фонетики й графіки, уроки вдосконалення знань, умінь і навичок посідають досить значне місце. Оскільки в початкових класах учні отримують основні відомості про фонетику й графіку рідної мови та набувають уміння виконувати фонетичний аналіз слова, мета курсу фонетики й графіки в середній ланці навчання полягає в зміцненні та практичному розширенні набутих знань, умінь і навичок. Отже, потрібно на вступному уроці актуалізувати знання, вміння й навички учнів, привести їх у систему й потім на кожному уроці вдосконалювати ланки цієї системи, ретельно й цілеспрямовано добираючи завдання для школярів, навчальні вправи.

Особлива роль в оволодінні узагальненими знаннями й способами дії належить урокам узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок. Елементами загальнодидактичної структури уроків узагальнення й систематизації є відтворення знань, набутих учнями в процесі вивчення великої теми, розділу, курсу, приведення їх у систему, побудова узагальнених способів дії та використання їх для формування узагальнених умінь і навичок.

У процесі виконання завдань практичного характеру учні активно й самостійно здобувають знання та застосовують їх. Засвоєння й застосування знань не становлять окремих етапів. Учитель протягом усього уроку спрямовує самостійну пізнавальну діяльність учнів, активізує їх мислення, уяву, пам'ять, почуття, волю, оперативно реалізовує цілі розвивального навчання.На уроках з такою структурою збільшується питома вага теоретичної та практичної самостійності учнів. Вони здійснюють спостереження над мовою, зіставляють, порівнюють, роблять висновки, аргументують відповідь, будуючи зв'язні висловлювання. Вдало дібраний навчальний матеріал тісно поєднується з мовленнєвою діяльністю школярів.

Різноманітні самостійні завдання учням дозволяють учителеві бачити роботу кожного з них, спрямовувати її. Робота вчителя гармонічно поєднується з роботою класу та окремих учнів. Під керівництвом учителя учні постійно здійснюють взаємоконтроль і самоконтроль. Чітко продумана система завдань для організації самостійної роботи над оволодінням учнями знаннями, уміннями й навичками дозволяє диференціювати роботу на уроці, уміло поєднувати колективні й індивідуальні форми роботи учнів, що значно підвищує ефективність навчального процесу.

Особливості уроку з об'єднаною структурою зумовлюються не тільки характером засвоєння навчального матеріалу. Головною його ознакою є інтеграція видів діяльності учнів, посилення розвивальної спрямованості цієї діяльності. Протягом усього уроку учні здобувають нові знання шляхом спостереження над мовою, актуалізуючи необхідну інформацію, яку вони засвоїли раніше, і застосовуючи щойно набуті знання. Але визначальною особливістю цього уроку є різноспрямованість навчальної діяльності учнів, яка досягається завдяки взаємопов'язаному виконанню навчальних завдань. Така організація уроку підвищує пізнавальну активність учнів. В уроці функціонують і взаємодіють усі компоненти навчальної діяльності — мотиви, зміст, мета, дидактичний матеріал, навчальні завдання, методи, навчальні дії, види діяльності. Основою організації навчальної діяльності на уроці є системний підхід до реалізації навчальних цілей. Мета уроку й мета організації уроку — різні за обсягом поняття, метою уроку є формування національно-мовної особистості учня, а мета уроку зумовлюється його темою. Робота учнів на уроці насамперед підпорядковується меті організації уроку, яка конкретизується в проміжних цілях, тобто таких, котрі мають бути реалізовані для досягнення мети організації уроку. Разом з ними реалізуються супровідні. Зв’язок між проміжними й супровідними цілями уроку зумовлюється системним характером навчального матеріалу, взаємозв’язками, існуючими між різними рівнями мовної системи, міжпредметними зв’язками, взаємопов’язаністю власне предметних і загальнопредметних умінь.