Практичне заняття 12

Тема: Стратегічний аналіз фінансових ризиків

Мета: ознайомитись з процесом визначення аналізу підприємницьких ризиків та заходів щодо їх зниження на конкретному підприємстві для його захисту від можливих фінансових втрат.

Завдання 1.

Ідентифікувати та описати можливі ризики по досліджуваному підприємству на майбутній період (згідно з наведеним нижче переліком).

Ризик – це усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у звязку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат.

Перелік можливих ризиків в сфері сільського господарства

Під екологічним ризиком розуміють прогноз і оцінку економічного збитку навколишньому природному середовищу від планової діяльності, що витікає з екологічної оцінки несприятливих (або небезпечних) природних процесів і явищ, оптимізації використання природних ресурсів. Прийняття господарського рішення на основі аналізу екологічного ризику містить в собі чотири послідовних стадії:

• ідентифікація видів небезпек для людини і навколишнього природного середовища господарської і іншої планової діяльності;

• кількісна оцінка планового впливу, рангування ризиків по ступеню небезпеки і їх врахування при підготовці прийняття рішень;

• прийняття рішення про можливість планової діяльності;

• здійснення контролю за управлінням станом навколишнього середовища і моніторинг за плановою діяльністю.

Екологічний ризик можна локалізувати на основі варіантних планів і розрахунків, які дають можливість в достатній мірі моделювати і прогнозувати настання ризикової події або явища і приймати міри по зниженню ступеня. негативної дії на навколишнє середовище.

Базисний ризик – ризик несприятливої зміни співвідношення між фючерсною та готівковою цінами в період чинності строкового контракту.

Інфляційний ризик – ризик, спричинений непередбаченим зростанням витрат виробництва, знецінюванням грошових активів, доходів та прибутку внаслідок інфляційних процесів. Є одним з видів фінансових ризиків, що особливо виявляється в умовах інфляційної економіки. Методом страхування інфляційного ризику є внесення до складу майбутнього номінального доходу від фінансових операцій величини інфляційної премії (Пі), яку обчислюють за формулою:

Пі = Др х Ті,

де Др – сума реального середньоринкового доходу на вкладений капітал; Ті – темп інфляції за розрахунковий період.

Відповідно загальна сума доходу для конкретної фінансової операції в номінальному обчисленні (Дф) становитиме:

Дф = Др + Пі.

У таких випадках, коли спрогнозувати темп інфляції важко, величину реального доходу від фінансової операції перераховують в одну із “сильних” вільно конвертованих валют, а потім здійснюють зворотний перерахунок у національну валюту за курсом на момент проведення розрахунків.

Комерційний ризик – ймовірність зниження чи втрати доходів у звязку з прийняттям рішень в умовах непевної ситуації на ринку або за наявності неточної інформації щодо конюнктури ринку. До комерційних ризиків належать ризики, повязані з реалізацією продукції, її транспортуванням, із прийманням товару покупцем, із платоспроможністю покупця щодо оплати поставлених йому товарів, з коливанням валютних курсів.

Ризик несплати заборгованості – небезпека втрат кредитора, зумовлена несвоєчасним поверненням боргів чи їх неповерненням узагалі.

Податковий ризик – небезпека втрат, зумовлених змінами податкового законодавства (збільшення ставок податків, введенням нових податків, відміною чи зменшенням податкових пільг, зміною порядку і термінів сплати окремих податків тощо).

Виробничий ризик. Пов´язаний з виробництвом продукції, наданням послуг. Проявляється у зменшенні обсягів виробництва або зростанні витрат на виробництво. Причинами виникнення виробничого ризику для сільськогосподарських підприємств може бути порушення технології виробництва, вплив погодних умов, нестача ресурсів.

Ринковий (кон’юнктурний) ризик. Виникає у процесі реалізації продукції та закупівлі матеріально-технічних ресурсів. Джерелом ринкового ризику є нестабільність ринкових цін, яка є результатом загострення конкуренції, зміни в попиті та пропозиції.

Технічний ризик. Пов’язаний з технікою та обладнанням, які використовує господарство. Виділяють такі причини виникнення технічного ризику:

• збої та поломки обладнання, зумовлені ненадійністю техніки та недотриманням правил її експлуатації;

• розвиток науково-технічного прогресу. Під його впливом виникають нові технології і техніка, застосування яких підвищує продуктивність праці, якість продукції, знижує собівартість продукції та надає таким чином конкурентні переваги.

Катастрофічний ризик. Пов’язаний з проявом стихійних сил природи, а також діяльністю людини. Це можуть бути пожежі, землетруси, повені.

Правовий ризик. Має суттєве значення особливо в умовах реформ, коли можлива швидка зміна існуючих законодавчих актів, що регулюють діяльність підприємства, і прийняття нових. Потрібно враховувати, що правовий ризик можна розглядати як на національному рівні, так і на місцевому, тому що місцеві органи влади мають право вводити місцеві податки та збори.

Ризик, пов’язаний з використанням людського фактора виробництва. Джерелом такого ризику є непередбачуваність поведінки та здоров’я індивідуумів. Наприклад, хвороба ключових працівників в критичний момент виробництва може істотно вплинути на його результати. Другим проявом такого ризику є недобросовісність і ненадійність партнерів, третім – недостатня кваліфікація менеджера, що приймає рішення, низька кваліфікація виробничого персоналу, четвертим – крадіжки, навмисне псування матеріальних цінностей.

Галузевий ризик. Пов’язаний із змінами в економічному стані певної галузі як порівняно з іншими галузями, так і економікою країни в цілому. Прикладом може бути як диспаритет цін на продукцію промисловості та сільського господарства, так і погіршення економічного стану сільського господарства у зв’язку із загальноекономічною кризою.

Політичний ризик. Його джерелом є зміни у державній політиці. Врахування даного виду ризику особливо важливе в країнах з нестабільним законодавством та відсутністю традицій і культури підприємництва.

Ризик невідповідності документації. Цей вид ризику пов’язаний з точністю і достовірністю документації (бізнес-плану, технологічних карт, властивостей сортів, ін.). Його причинами можуть бути недостатня кваліфікація працівників, які розробляли документацію, відсутність або недостовірність інформації.

Ціновий ризик – ймовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат від зміни рівня цін на матеріально-технічні ресурси і послуги. Ефективним засобом захисту від даного ризику є хеджування.

Валютний ризик проявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Імпортуючи, наприклад, матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу іноземної валюти по відношенню до національної. Зниження цього курсу визначає фінансові втрати підприємства при експорті готової продукції.

Ризик втрати ліквідності – ризик того, що підприємство буде не в змозі в конкретний момент покрити свої зобовязання наявним капіталом.

Ризик зниження фінансової стійкості генерується недосконалістю структури капіталу (велика питома вага позикових коштів), породжує не збалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягами. В складі фінансових ризиків за ступенем небезпечності (загроза банкрутства) він відіграє провідну роль.

Ризик неплатоспроможності генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, породжує розбалансування позитивного і негативного грошових потоків підприємства за часом. За своїми фінансовими наслідками він є найбільш небезпечним.

Завдання 2.

До кожного ідентифікованого та описаного вище ризику по досліджуваному підприємству винайти один або декілька методів управління ризиками. Описати їх та зробити загальні висновки по ризикам на майбутній період (можливий вплив).

Методи управління ризиками:

• уникнення ризиків;

• контролювання ризиків;

• передача ризиків;

• самофінансування.

Уникнення ризиків означає відмову від реалізації бізнес-ідеї з високим ступенем ризику, який перевищує прийнятий рівень.

Контроль ризику – комплекс заходів по зменшенню негативного впливу певних видів несприятливої події або по його запобіганню. Це може бути встановлення пожежної сигналізації та автоматичної системи гасіння пожеж для зниження ризику псування майна внаслідок пожежі, щеплення сільськогосподарських тварин для уникнення їхньої загибелі або зниження продуктивності внаслідок хвороб і епідемій.

Самофінансування передбачає створення відповідних страхових фондів і резервів на випадок настання несприятливої події на самому підприємстві як в грошовій, так і натуральній формі за рахунок власних ресурсів. У сільськогосподарських підприємствах традиційно створюють страхові запаси насіння і кормів.

Передача ризику – спосіб зниження ризику, який передбачає передачу ризику іншій організації за певну плату. Передача ризику відбувається шляхом страхування або укладання строкових біржових угод.

Контрольні питання до теми:

1. Ризик як економічна категорія і як критерій оцінки доцільності прийн­яття управлінських рішень.

2. Об’єкти ризику.

3. Суб'єкти і джерела ризику.

4. Види підприємницьких ризиків.

5. Принципи управління ризиками.

6. Послідовність аналізу фінансового ризику.

7. Фактори, що впливають на ступень ризику.

8. Зона допустимого, критичного та катастрофічного ризику.

9. Страхування ризиків.

10. Управління фінансовими ризиками.