54. Об'єкти нормування праці

Дві форми витрат праці: виграти робочого часу та витрати робочої сили (фізичної та нервової енергії людини). Виділяємо дві групи об'єктів нормування праці: 1) ті, що характеризуються переважно витратами робочого часу; 2) ті, що характеризуються переважно витратами робочої сили.

Залежно від особливостей виробництва об'єктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний період — годину, зміну, місяць; зона обслуговування; чисельність персоналу, а також норми витрат фізичної та нервової енергії.

55. Характеристика нормованих і ненормованих витрат робочого часу

Час на регламентовані перерви включає час на відпочинок та особисті потреби і час перерв з організаційно-технічних причин. Витрати часу на регламентовані перерви об'єктивно зумовлені характером взаємодії обчислювального обладнання та операторів і регламентуються санітарно-гігієнічними нормами і правилами роботи обчислювальних центрів.

Ненормований (непродуктивний) час — це втрати робочого часу з організаційно-технічних причин, які виникають через несвоєчасне забезпечення роботою, через несправність обладнання тощо і з вини працівника, наприклад, через спізнення на роботу, прогули, інші виграти часу, що не передбачені внутрішнім розпорядком, кодексом законів про працю і не підлягають нормуванню. До ненормованого, непродуктивною часу відносять також витрати часу на виробництво бракованої продукції.

56. Норми витрат праці

Па підприємстві існують наступні норми витрат праці;

1. Норми часу, які визначаються за кількістю робочого часу необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання певних робіт;

2. Норми виробітку які визначають к-ть продукції або обсяг робіт які повинні бути виконані за певний час, в натуральних одиницях

3. Нормоване завдання, що визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що мають бути виконані одним працівником або групою за певний час. Його можна встановити не тільки в натур, одиницях а і у год.,грн...

4. Норми обслуговування які визначають кількість одиниць устаткування. кількість робочих місць, кв.м площі які обслуговуються одним працівником або бригадою;

5. Норми чисельності працівників. За ними встановлюють кількість працівників певної категорії необхідної для виконання певного обсягу робіт

6. Норми керованості (кількість підлеглих). Визначають кількість працівників яка має бути підпорядкована одному керівникові

57. Поняття виробничий процес

Виробничий процес — процес перетворення сировини і матеріалів в готову продукцію. В цілому виробничий процес являє собою сукупність часткових процесів, що об’єднані спільною метою, тобто виконанням певних робіт, виготовлення готової продукції, надання послуг.

В умовах грошових відносин це циклічний процес, в якого на вході - закупка сировини, матеріалів і т.д., а на виході - продаж готової продукції з метою отримання грошових джерел, щоб на частину з них знову купити все необхідне. Порівнюючи вартість витрачених ресурсів з готівкою від продажу готової продукції, визначають прибуток, що характеризує ефективність виробничого процесу. деякі витрати випереджують виробничий процес (наприклад, оплата сировини і матеріалів відбувається задовго до того, як вони вступають в процес виробництва). Інші - виникають після того, як вони були використані у виробничому процесі. Прикладом, можуть бути оплата праці. Оплата готової продукції відбувається після відвантаження її споживачеві.

Правильна організація виробничого процесу на п-ві передбачає наступне:

1. Чіткий розподіл праці між підрозділами п-ва на основі їх спеціалізації

2. Раціональне розміщення та максимальне використання обладнання на певних дільницях, цехах і т.д.

3. Як найшвидше просування предметів праці в процесі виробництва (врахування логістики).

На підприємствах нафтової і газової промисловості у більшості випадків застосовується паралельно-послідовна форма організації виробничих процесів, при якій частина операцій виконується послідовно, а частина - паралельно.