47. Характеристика методик розподілу колективного заробітку

Види методик:

1) розподіл колективної заробітної плати пропорційно присвоєним розрядам, відпрацьованого часу з використанням:

- тарифних коефіцієнтів

- тарифних ставок

2) Розподіл колективної заробітної плати пропорційно тарифному заробітку за відпрацьований час і КТУ (коефіцієнт якості праці) кожного члена бригади.

Згідно першої методики бригадний заробіток складається з двох частин: тарифної заробітної плати (добуток відпрацьованого часу на тарифну ставку відповідного розряду) та відрядного приробітку. Відрядний приробіток для кожного робітника визначається, як добуток тарифної заробітної плати (для конкретного робітника) на коефіцієнт розподілу відрядного приробітку.

За другою методикою тарифна заробітна плата кожного робітника визначається як добуток відпрацьованого часу на тарифну ставку відповідного розряду та на коефіцієнт якості праці.

48. Тарифний коефіцієнт – це показник, що характеризує степінь складності виконаних робіт при віднесенні їх до оплати відповідно до відповідного розряду тарифної сітки. Визначається як відношення тарифної ставки відповідного розряду до тарифної ставки першого розряду.

Тарифна ставка – це розмір зарплати робітника за певний проміжок часу. Розрізняють годинну, денну, місячну тарифну ставку.

Тарифна сітка – це шкала, що встановлює розміри тарифних ставок робітників в залежності від їх кваліфікації та кваліфікаційного рівня виконаних робіт.

Другой список

49. Класифікація підприємств за формою власності

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- господарські товариства – п-ва, створені юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку;

- підприємство колективної власності;

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство засноване на змішаній формі власності (на основі об'єднання майна різних форм власності).

50. Загальний алгоритм створення підприємства

Створення підприємства являє собою затвердження та одержання передбачених законом документів: рішення власника або уповноваженого органу про створення підприємства, статуту, посвідчення про державну реєстрацію.

Господарське законодавство регулює також способи створення підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одним або кількома власників або уповноваженого ним органу.

Підприємство може створюватись внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України, його територіальних управлінь. Підприємство може створюватись шляхом реорганізації діючого підприємства, тобто в результаті виділення із складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Аналогічно може створюватись підприємство на базі структурної одиниці діючого об'єднання. Щодо таких підприємств діє правило про збереження за ними взаємних зобов'язань та укладення договорів з іншими підприємствами. Підприємство мають право створювати на території України та за її межами суб'єкти господарського права без прав юридичної особи — свої відособлені підрозділи: філії, представництва, відділення та ін. з правами відкриття поточних і розрахункових рахунків. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Аналогічно створюються дочірні підприємства. Правом створювати дочірні підприємства наділені підприємства двох організаційних форм: господарські товариства і підприємства з іноземними інвестиціями.