4. Морфолого-синтаксична структура термінів

Загальну класифікацію термінів доцільно проводити за їх морфолого-синтаксичною структурою. При цьому виділяють два основні типи термінів: 1) терміни – слова; 2) терміни – словосполучення.

Терміни-слова становлять основу сучасної термінології садівництва: крона, окулірування, відсадок, підщепа, штамб, обрізування, скороплідність, сокорух, ярусність.

Серед термінів-слів виділяємо непохідні терміни: дерево, стовбур, квітка, лист, плід, насіння, пилок, сіянець, гібрид, кільця, корінь, сорт, брунька та ін.; похідні терміни: оплодень, запилення, окультурення, гібридизація, кільцювання, кільчатка, окулірування, укорінення, сортимент; терміни – композити: плодоутворення, скороплідний, сортознавство, взаємозапилювачі, сортовипробування.

У термінології садівництва дуже часто твірна основа непохідних слів дає життя цілому ряду термінів з новим лексичним значенням. Наприклад: квітка – квіткогриз, квітколоже, квітконіжка, квітконіс, квітконосний, квіткорозміщення, квітковий, квітучий; окулянт – заокульовані вічка, окуліровка, заокуліровані підщепи, окулірувальний ніж.

Характерною особливістю термінології садівництва є велика кількість терміносполучень. Термінологічні словосполучення уподібнюються до слова, виконуючи його номінативні функції. Вони широко використовуються при систематизації рослинного світу, де панівним є біноменальний принцип, за яким до родової назви додається видова характеристика, наприклад: брунькові варіації: бруньки вегетативні, бруньки листкові, бруньки ростові, бруньки нормальні, бруньки сплячі, бруньки пазушні, бруньки придаткові, бруньки квіткові (плодові) - прості, мішані, групові.

Термін-словосполучення має властивості терміна, з одного боку, та властивості словосполучення, з другого. Як різновид терміна, він характеризується системністю, наявністю дефеніції, тенденцією до моносемії в межах свого термінологічного поля, відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю. Як різновид словосполучення, аналітичний термін є певною синтаксичною конструкцією, що складається з двох або більше слів на основі підрядного граматичного зв’язку

Українська терміносистема садівництва – складна лексична скарбниця української мови, яка на всіх етапах свого розвитку збагачувалася і збагачується переважно шляхом творення нових слів на основі існуючого мовного матеріалу, за допомогою: метафоризації –(віночок, вічко, лялечка, стовпчик, чашечка, розетка, корзинка), суфіксації ( корінець, живець, обприскувач, освітленість, повзучий), префіксації (дозрівання, обпилювання), осново складання (швидкорослий, плодоношення), словосполучення (коренева система, оптимальний режим зволоження грунту) та запозичення (агрохімія, гібрид)

5. Джерела формування фразеологізмів

Пригадаємо, що таке фразеологізм. Це семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Наприклад: “Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чулою людиною свою душу (Степан Васильченко); “А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати” (Михайло Коцюбинський); “З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха” (Андрій Головко).

Спостереження над навколишньою дійсністю — історичною, суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом — і спричинило появу та функціонування абсолютної більшості фразеологізмів. Такий висновок підтверджують, зокрема, мовні одиниці, підґрунтя яких становлять найменування: 1) сільськогосподарських та інших трудових процесів — варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі; 2) різних виробництв, ремесел: а) ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок; б) кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки; в) ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту; г) гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей; д) рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця; 3) театрально-музичної діяльності: увіходити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах; 4) військової справи: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;

5) картярської гри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

6) народних звичаїв та обрядів: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний; 7) вірувань і магічних дій: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати; 8) усталених казкових зворотів: за щучим велінням, за тридев’ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться; 9) ознак і дій, пов’язаних зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

До фразеологічного фонду української мови входять також іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти, як-от: буря у склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні, прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи.

Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — “буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — гроші.

Виділяють фразеологічні одиниці біблійного походження, наприклад: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа.