- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
Періодична система є природною класифікацією хімічних елементів за електронними структурами атомів. У міру зростання заряду ядра атомів хімічних елементів періодично змінюється будова їх електронних оболонок. Ця періодична зміна і зумовлює періодичну зміну властивостей хімічних елементів та їх сполук. У ряді хімічних елементів спостерігається не тільки повторення електронної конфігурації, а й її ускладнення. Тому в елементів з подібною будовою зовнішнього електронного шару виявляється як подібність, так і відмінність у властивостях. На підставі розміщення в Періодичній системі та електронній конфігурації елемента можна передбачити його певні властивості й охарактеризувати відносно інших хімічних елементів. Учитель наводить план характеристики хімічного елемента за розміщенням у Періодичній системі та будовою атома.
План характеристики хімичного елемента за його положенням
у періодичній системі та будовою атома
1. Положення в Періодичній системі:
а) порядковий номер елемента, його назва і відносна атомнамаса;б) у якому періоді, групі, підгрупі розміщений.
2. Будова атома:
а) заряд ядра та його склад (кількість протонів і нейтронів); б) кількість електронів, кількість електронних шарів і розподіл у них електронів; в) електронна конфігурація та схема будови атома; г) будова зовнішнього електронного шару, його завершеність,
кількість спарених і неспарених електронів.
3. Характер хімічного елемента:
а) s-, p-, d- чи f-елемент; б) металічний чи неметалічний елемент.
4. Характеристика сполук:
а) вищий оксид, валентність елемента у ньому, характер оксиду; б) гідрат вищого оксиду та його характер; в) сполука Гідрогену і валентність елемента в ній.
5. Порівняння металічних або неметалічних властивостей з властивостями елементів, що стоять поряд у періоді та підгрупі.
Малі періоди: І, ІІ, ІІІ.
І період: H, He.
II період: Li, Be, B, C, N, O, F, Ne.
III період: Na, Mg, Al, Si, P, S, Ar, Cs.
Періоди – це горизонтальні рядки хімічних елементів, розміщені у порядку зростання їх атомних мас, що починається лужним металом і закінчується інертним газом. Спостерігаючи рядки від Li до Ne і від Na до Ar можна зробити висновки, що із зростанням атомних мас їх елементів спостерігається однакова зміна властивостей:послаблються металічні властивості.
посилюються неметалічні властивості.
У вищих оксидах валентність О2 зростає від 1 до 7. У летких сполуках неметалів з Гідрогеном валентність елементів спадає від 4 до 0.
Елементи ІІ періоду заповнений другий енергетичний рівень спочатку орбіталь s-підрівня, потім 3 орбіталі p-підрівня.
+3)) Li (2;1) Оксиди: LiО2, гідроксиди: LiОH +4)) Be (2;2) BeО, Be(ОH)2
+5)) B (2;3) B2О3, H3BО9 +6)) С (2;4) СО2, H2СО3. +7, +8, +9, +10.
ІІ період:
+11)) Na (2,8,1) Na2О, NaОH +12)) Mg (2,8,2) MgО, Mg(ОH)2.
У елементів ІІІ періоду спостерігається поява нового енергетичного рівня – третього.
Елементи 5 групи головної підгрупи – N, P,As, Sb називають також пніктогенами .N 1s2,2s2,2p3. P- 1s2,2s2,2p6,3s2,3p3,3d0. Валентність нітрогену 3 за рахунок утворення зв’язків із 3 неспареними електронами р-підрівня. Валентність 4 проявляється за рахунок утворення зв’язку за участю електронної пари атома нітрогену та вільної орбіта лі іншого атома, при цьому утворюється звичайний ковалентний зв'язок. Максимальна ступінь окислення нітрогену дорівнює +5, а мінімальний -3.Фосфор набагато легше утворює сполуки з позитивним ступенем окислення а ніж з негативним.
Білет 26
