2.5. Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України

Дане питання регулюється Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.

Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав й обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.

Ознаками громадянства як певного зв’язку особи з державою є:

1) правовий характер;

2) необмеженість у просторі й часі;

3) максимальний характер взаємних прав та обов’язків.

Підстави набуття громадянства України:

1. за народженням;

2. внаслідок усиновлення;

3. внаслідок поновлення у громадянстві;

4. внаслідок установлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

5. за територіальним походженням;

6. внаслідок прийняття до громадянства;

7. внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування;

8. внаслідок установлення батьківства;

9. на підставі перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

10. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;

визнання і дотримання Конституції та законів України;

зобов’язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іноземному громадянстві;

безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років;

наявність законних джерел існування.

До обставин, що полегшують прийняття до громадянства України, відносять: отримання статусу біженця чи притулку в Україні; перебування у шлюбі з громадянином України; наявність фізичних вад (сліпі, глухі, німі); визначні заслуги перед Україною, державний інтерес для України.

До обставин, що перешкоджають прийняттю до громадянства України, відносять: вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду; засудження в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

Підстави припинення громадянства України:

1. Внаслідок виходу з громадянства України (репатріація). Вихід із громадянства України здійснюється за ініціативою особи, яка виїхала на постійне проживання за кордон і подала відповідне клопотання на ім’я Президента України.

З метою скорочення випадків апатризму Закон передбачив умову, за якої допускається вихід із громадянства України, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

2. Внаслідок втрати громадянства України. Під втратою громадянства звичайно розуміють автоматичне припинення громадянства за певних умов. Закон України «Про громадянство України» (ст. 19) передбачає, що громадянство України втрачається:

1)  якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави;

2) якщо іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього;

3)  якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов’язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство;

4) якщо особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

5)  якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

За всіх зазначених обставин, окрім випадків, коли особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, громадянство України не втрачається, якщо внаслідок цього громадянин України стає особою без громадянства.

Від втрати громадянства слід відрізняти позбавлення громадянства, тобто примусове позбавлення громадянства особи, яка набула його за народженням (денаціоналізація), або примусове позбавлення громадянства натуралізованої особи (денатуралізація). Конституція України (ст. 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) забороняють позбавляти громадянства України.

3. За підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Повноваження органів та організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства. У вирішенні питань громадянства беруть участь такі органи й організації:

1.  Президент України: ухвалює рішення і видає укази відповідно до Конституції України і Закону України «Про громадянство України»; визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання ухвалених рішень; затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

2. Комісія з питань громадянства при Президенті України: розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід із громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президентові України щодо задоволення цих заяв та подань; повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України; контролює виконання рішень, ухвалених Президентом України з питань громадянства.

3. Органи МВС України: ведуть облік осіб, які набули громадянство і припинили громадянство України; постановляють рішення про оформлення набуття громадянства України й видають відповідні документи; приймають заяви з питань громадянства, перевіряють їх та надсилає Комісії; готують подання про втрату особами громадянства України; виконують рішення Президента України з питань громадянства; вилучають в осіб, громадянство України яких припинено, відповідні документи.