2. За комплексом селекційних ознак:

• селекційний індекс за комплексом джерел інформації:

I = B₁ (X₁ - ) + B₂ ( X₂ - ) +……. B_n ( X_n - )

• селекційний індекс за власним фенотипом

• бонітування.

Племінна цінність тварин за походженням (ПЦ_Р) визначається на основі родоводів.

Родовід (генеалогія, педігрі) – це документ, що стверджує походження тварин, в якому надається інформація про племінні і продуктивні якості предків. Родоводи складаються як на одну, так і декілька тварин й можуть бути текстовими та структурними.

Рис. 25 Класифікація родоводів

До індивідуальних текстових родоводів належать: звичайні родоводи з вертикальним та горизонтальним розташуванням рядів предків, за типом запису до Державні книги племінних тварин і ланцюгові.

До групових родоводів відносять генеалогічні схеми (текстові), а також діагональні та перехресні родоводи (структурні).

Побудова індивідуального родоводу починається із запису даних про тварину, на яку складається родовід, тобто клички, індивідуального номера, номера запису в Державну книгу племінних тварин.

Найбільш поширеною у практиці тваринництва є звичайний родовід з вертикальним розташуванням рядів предків. Його будують так: на звичайному листі паперу за допомогою горизонтальних і вертикальних ліній викреслюють родовідну таблицю (решітку), яку вертикальною лінією по середині ділять на 2 частини: ліва сторона − материнська, права − батьківська (табл. 12). Зверху решітки записують кличку про банда.

12.Звичайний родовід з вертикальним розташуванням рядів предків.

пробанд

I ряд	М				Б
II ряд	ММ		БМ		МБ		ББ
III ряд	МММ	БММ	МБМ	ББМ	ММБ	БМБ	МББ	БББ

У перший ряд записують ліворуч − матір (М), праворуч − батька (Б). У другий ряд записують батьків матері (MM і БМ) та батьків батька (МБ і ББ) і т.п. У кожному наступному ряду число предків збільшується в 2 рази, тобто у геометричній прогресії. Кількість букв, що позначають певного предка, вказують на ряд родоводу, в якому він зустрічається (MM, БМ, МБ, ББ − II ряд предків, а МММ, БММ, МБМ, ББМ та інші − III ряд). При розшифруванні позначень предків перше слово читається у називному відмінку, всі інші − в родовому (БМ − батько матері, МББ − мати батька батька). Перша літера вказує на стать предка, остання − з якого боку родоводу (материнського чи батьківського) він зустрічається.

Родовід тварини може мати горизонтальне розташування предків. Основна особливість даного родоводу в тому, що ряди предків розміщуються горизонтально зліва направо, а кожний ряд − вертикально (табл. 13).

13. Горизонтальний родовід

Пробанд

Б	ББ	БББ
		МББ
	МБ	БМБ
		ММБ
М	БМ	ББМ
		МБМ
	ММ	БММ
		МММ
I ряд	II ряд	III ряд

При цій формі родоводу батько пробанда і всі його предки записуються у верхній частині решітки, а мати і всі її предки − у нижній.

Родовід можна подавати з використанням фігурних дужок. При цьому ряди предків розміщують горизонтально, але пробанд записують ліворуч, а батько і мати пробанда, а та­кож кожного предка з'єднуються між собою фігурними дуж­ками.

Особливість родоводу коней для запису до ДКПТ полягає в тому, що предки пробанда записуються в рядок. Першим як для пробанда, так і для кожного предка вказується батько, потім мати. Третій ряд родоводу записується в дужках після кожного предка другого ряду.

Пробанд

Батько від ББ (БББ-МББ) і МБ (БМБ-ММБ). Мати від БМ (ББМ-МБМ) і MM (БММ-МММ).

Ланцюговий (неповний) родовід - походження жіночих предків тільки з материнського боку родоводу пробанда. Родовід має вигляд звичайного дробу, де в чисельнику вказуються чоловічі предки (БМ, БММ, БМММ) пробанда, а в знаменнику − матері (М, MM, МММ, ММММ).

Ланцюговий (неповний) родовід має такий вигляд:

Пробанд Б/М

Ланцюговий родовід можна вести також і тільки по батьківській стороні пробанда (Б, ББ, БББ і т.д.), якщо необхідно простежити походження найбільш цінних плідників. Такі родоводи дають уявлення про число поколінь, протягом яких проводилась племінна робота з породою чи окремою лінією (М.А.Кравченко та ін., 1987).

Структурні родоводи можуть бути індивідуальними і груповими. Правила побудови структурних родоводів такі: плідники позначаються умовно □ , матки − ○; потомки розташовуються вище своїх батьків і з'єднуються з ними прямими лініями (родинні зв'язки); у предків лінії завжди виходять зверху, а до потомків входять знизу умовних позначень; скільки разів не зустрічався б один і той самий предок у родоводі, він викреслюється тільки один раз; у структурних родоводах ряди і сторони предків не завжди витримуються.

Генеалогічні схеми − це тестові групові родоводи, які записують зліва направо від родоначальників лінії або родини до їх потомків. При цьому вказують тільки продовжувачів лінії (родини), кожне покоління яких з'єднується зі своїм батьком (матір'ю) через фігурні дужки. Такі схеми широко використовуються в сучасник каталогах бугаїв-плідників.

Діагонально-групові родоводи використовуються при аналізі роботи з лінією. Правила побудови родоводу такі: викреслюються горизонтальні прямі, кількість яких залежить від числа поколінь в лінії, а також рядів предків. Пряма, на якій розташовується родоначальник лінії, називається основною. Родоначаль­ник лінії викреслюється зліва і позначається подвійним квадратом Ш. Вгору від нього на першій горизонтальній прямій викреслюють синів (І покоління), на другій − онуків (II покоління), на третій − правнуків (III покоління) і т.п. При розташуванні потомків-продовжувачів лінії використовується принцип діагоналей. Потомків кожного плідника викреслюють від нього по діагоналі зліва направо, знизу вгору, тобто від родоначальника до синів, від синів до онуків і т.д. Від кожного плідника-продовжувача лінії викреслюється вниз вертикаль на основну пряму, де вказують їх матерів. Матері продовжувачів лінії можуть розташовуватись вище основної прямої тільки в тих випадках, коли вони споріднені з родоначальником лінії.Кожна гілка лінії викреслюється окремо і для кожного плідника відразу вказується його потомство. Вниз від родоначальника і матерів продовжувачів лінії викреслюються їх предки. Спільних предків викреслюють один раз.

Можуть використовуватися також перехресно-групові родоводи, які використовується для ілюстрації розвитку окремих родин або племінних стад.