3. Показники використання рухомого складу

3.1. Суть і призначення показників використання рухомого складу

Показники використання рухомого складу є складнішими, ніж кількісні. Вони показують, яка кількість перевізної роботи доводиться на одиницю технічної роботи транспорту або який об'єм технічної роботи виконаний в одиницю часу.

Ці показники дозволяють оцінити, з якими витратами технічних засобів залізниць виконана певна перевізна робота.

За допомогою цих показників оцінюють, головним чином, ступінь використання рухомого складу.

Показники, за допомогою яких оцінюється ступінь використання рухомого складу (вагонів і локомотивів), можна розбити на дві групи:

- показники використання рухомого складу за часом (або у часі);

- показники використання потужності рухомого складу.

Перша група цих показників дозволяє оцінити або час, що витрачається вагоном або локомотивом на здійснення одиниці роботи (оборот рухомого складу), або об'єм перевізної або технічної роботи, що виконується вагоном або локомотивом в одиницю часу. Багато показників вказаної групи дозволяють визначити відстань, яку пройде вагон або локомотив за одиницю часу (швидкість руху рухомого складу).

Проте на підставі тільки цих показників не можна скласти остаточне уявлення про ступінь раціональності використання рухомого складу, оскільки можна досягти високих швидкостей руху вагонів і локомотивів, але без завантаження вагонів вантажем, а локомотивів - без складів поїздів.

Тому показники першої групи доповнюються показниками другої групи, за допомогою яких оцінюється ступінь використання конструкційної сили або потужності рухомого складу.

Для вагонів ці показники відображають ступінь використання вантажопідйомності, а для локомотива - сили тяги.

До групи цих показників відносять також показники виконання графіка руху поїздів.

3.2. Показники використання вантажних вагонів

До показників, що характеризують ступінь використання вантажних вагонів, відносяться:

• статичне і динамічне навантаження та рейс вагону;

• середньодобовий пробіг вагону;

• коефіцієнт порожнього пробігу.

• продуктивність вагону;

• технічна і дільнична швидкість руху поїздів;

• оборот вагону;

3.2.1. Навантаження вагону

Наскільки повно використовується вантажопідйомність вагону, можна визначити шляхом обчислення середнього навантаження вагону. Визначають статичне і динамічне навантаження.

Статичним навантаженням називається середня маса вантажу нетто, т, що доводиться на один вагон при відправленні зі станції вантаження:

, (25)

де - загальне число тонн вантажу, завантаженого за добу на даній станції;

- кількість завантажених вагонів.

При розрахунку середнього статичного навантаження вагонів для залізниці або дирекції можна використовувати формулу

, (26)

де - загальне число тонн вантажу, перевезеного за добу даним підрозділом;

- кількість завантажених вагонів;

- кількість прийнятих вагонів з інших підрозділів у навантаженому стані.

Під динамічним навантаженням навантаженого вагону розуміють відношення пробігу тонн вантажу до пробігу вагонів:

, (27)

де - тонно-кілометри нетто.

Статичне навантаження показує, як завантажується вагон при відправленні, динамічне ж навантаження враховує використання вагону на всьому шляху проходження, тобто більш повно характеризує ступінь використання вагону.